Загальні відомості

Завдання фундаментів — передавати тиск від споруди на грунт основи. Їх виготовляють з монолітного або збірного залізобетону.

Глибину закладання фундаментів призначають в залежності від гідрогеологічних умов, глибини промерзання грунту, наявності підземного господарства, замурування колони в тіло фундаменту і на основі техніко-економічних розрахунків.

Верхній обріз фундамента звичайно знаходиться на відмітці 0,15м, що пов’язано з закінченням робіт нульового циклу до монтажу колон каркасу.

Підошву фундаменту при позацентровій дії навантаження приймають прямокутною в плані з співвідношенням сторін не менше 0,6 і з більшою стороною в площині дії максимального згинального моменту.

Фундамент складається з плитної частини і з підколонника з стаканом для замурування колони. Плитна частина має ступінчасту форму. Кількість уступів — не більше трьох і залежить від розмірів підошви, а також від розмірів поперечного перерізу підколонника. Всі розміри плитної частини, а також підколонника в плані по зовнішніх гранях повинні бути кратними 300мм. Розміри по висоті підколонника і плитної частини призначають кратними 150мм. Висоту уступів плитної частини приймають 300 або 450мм.

Зазори між стінками стакана і колоною для можливості рихтування і якісного замонолічування бетоном приймають в нижній частині стакана 50мм, а в верхній — 75мм. Висота стакана повинна бути на 50мм більшою, ніж глибина замурування колони. Глибину замурування колони прямокутного перерізу в стакан задають в залежності від ексцентриситета дії нормальної сили. При е_о<=2h_c (h_c — більший розмір перерізу колони) глибину замурування колони призначають не меншою h_c, а товщину стінок 0,2h_c. При е_о>2h_c глибину замурування збільшують до 1,4h_c, а товщину стінок до 0,3h_c. При цьому товщина стінок повинна бути не менше 150мм.

Для двовіткових колон глибину замурування приймають не меншою за h_t=0,5+0,33h_c (h_c — віддаль між зовнішніми гранями віток колони, м), а товщину стінок стакана не меншою 0,2h_c.

Крім цього, глибина замурування робочої арматури колони в фундамент для прямокутних колон при арматурі класу А-ІІ повинна бути не меншою: для класу бетону колони В15 — 25d, а для класу В20 і вище — 20d (d — найбільший діаметр поздовжньої арматури підкранової частини колони). При арматурі класу А-ІІІ глибину замурування приймають на 5d більшою, ніж для класу А-ІІ. Для двовіткових колон глибину замурування призначають на 5d більшою, ніж для відповідних прямокутних.

- 43 -

Товщину дна стакана визначають за розрахунками і приймають не менше 200мм.

Під монолітні фундаменти не залежно від грунтових умов (крім скальних грунтів) рекомендується передбачати бетонну підготовку товщиною 100мм з нежирного бетону, а під збірні — з середньозернистого піску шаром 100мм.

Монолітні фундаменти виготовляють з бетонів класу В12,5 і В15, збірні — В15; В20 і В25.

Підошву фундаментів рекомендується армувати типовими уніфікованими зварними сітками, які укладають в два шари з робочою арматурою у взаємно перепендикулярному напрямку. Допускається армувати підошву фундамента індивідуальними зварними або в’язаними сітками. Арматуру сіток рекомендується приймати класу А-ІІ. Можна також використовувати арматуру класу А-ІІІ при умові перевірки ширини розкриття тріщин. Діаметр робочих стержнів арматури підошви, що укладається вздовж сторони розміром 3м і менше, повинен бути не менше 10мм, стержнів, що укладаються вздовж сторони розміром більше 3м — не менше 12мм. Крок робочих стержнів не повинен перевищувати 200мм.

Товщину захисного шару бетону для робочої арматури підошви монолітних фундаментів приймають не менше 35мм при наявності бетонної підготовки, а при її відсутності — 70мм. В збірних фундаментах і підколонниках монолітних фундаментів захисний шар повинен бути не менше 30мм.

Підколонники армують поздовжньою і поперечною арматурою по принципу армування колон. Площа перерізу поздовжньої арматури з кожної сторони підколонника повинна бути не менше 0,05% площі поперечного перерізу підколонника. Діаметр поздовжніх стержнів монолітних підколонників повинен бути не менше 12мм. Поздовжню арматуру підколонників монолітних фундаментів рекомендується при відсутності грунтових вод встановлювати безпосередньо на бетонну підготовку.

Поперечне армування стінок стакана виконують горизонтальними зварними сітками з уніфікованим кроком. Стержні цих сіток розташовують біля зовнішніх та внутрішніх поверхонь стінок. Діаметр арматури сіток призначають за результатами розрахунків, але не менше 8мм і не менше чверті діаметра поздовжньої арматури підколонника. Віддаль між сітками повинна бути не більшою за 1/4 глибини стакана і не більшою за 200мм. Стержні поздовжньої арматури підколонника повинні проходити в середені чарунок зварних сіток поперечної арматури.

В разі необхідності під дном стакана встановлюють дві сітки непрямого армування.

При проектуванні фундаментів розміри підошви визначають при дії нормативнох навантажень з розрахунку грунтової основи.

При розрахунку фундаментів враховують такі комбінації зусиль:

перша комбінація (для колон крайнього і середнього рядів) — всі постійні, тимчасові довгочасні, снігове та вітрове навантаження;

- 44 -

друга комбінація (для колон крайнього ряду) — всі постійні і тимчасові довгочасні, снігове та вертикальні і горизонтальні навантаження не більше ніж від двох мостових або підвісних кранів;

друга комбінація (для колон середнього ряду) — всі постійні тимчасові довгочасні навантаження, снігове, вертикальне навантаження не більше, ніж від чотирьох мостових або підвісних кранів і горизонтальне не більше, ніж від двох.

Снігове навантаження враховують тільки при більш невигідних результатах, ніж ті, котрі отримують, якщо його не враховують.

Розрахунок фундаментів на міцність (визначення висоти плитної частини фундамента, розміри уступів, арматури фундамента) проводять на основне , додаткове або особливе сполучення розрахункових навантажень при _f>1.

В будь-якому випадку середній тиск на основу під підошвою фундаменту не повинен перевищувати розрахункового опору грунтової основи R.

Найбільший тиск на грунт біля краю підошви позацентрово навантаженого фундамента не повинен перевищувати 1,2R. Крім цього, для фундаментів колон, що сприймають навантаження від кранів, повинно бути забезпечене повне доторкування підошви фундамента до грунту основи.