Дані для проектування

Бетон класу В20 (R_в=10,5МПа; R_вt=0,8МПа при _в2=0,9; Е_в=2,7*10⁴МПа). Поздовжня арматура класу А-ІІІ (R_s=R_sc=365МПа; Е_в=2*10⁵МПа). Поперечна арматура класу А-І (R_s=225МПа; R_s=175МПа; Е_s= =2,1*10⁵мпа).

Надкранова частина колони.

Надкранова частина двовіткової колони має прямокутний поперечний переріз і її розраховують аналогічно до розрахунку надкранової частини одновіткової колони.

Підкранова частина колони.

Переріз колони 22 складається з двох віток (див. рис.7.1). Віддаль між осями віток становить С=110см; висота всього перерізу h_c=1400мм; розміри перерізів віток: b=500мм, h=300мм, h_o=265мм. Середній крок розпірок S=H₁/n=12,9/6=2,15м=2150мм, де Н₁ — вільна довжина підкранової частини колони вище рівня підлоги, Н₁=14,25  1,35=12,9м; n — число панелей двовіт- кової колони.

Вибір розрахункового перерізу а також розрахункові комбінації зусиль в перерізах проводять за результатами статичного розрахунку як і для одновіткових колон.

Нехай за результатами статичного розрахунку розрахунковим є переріз IV, в якому діють дві розрахункові комбінації зусиль.

Комбінація 1: М=681кНм; N=1886,4кН; Q=120,6кН.

Визначаємо коефіцієнт поздовжнього згину за алгоритмом №1. Приклад цього розрахунку див. розрахунок одновіткової колони. В результаті розрахунків отримано: .

Визначаємо зусилля в вітках колони: N₁=N/2 + MC=1886,4/2 + +(681*1,26)/1,1=1732,2кН; N₂=N/2  M/C=1886,2/2  (681*1,26)/1,1=163,2кН.

- 40 -

Рис.7.1.До розрахунку двовіткової колони

- 41 -

Згинальний момент від місцевого згину віток колони:

М = QS/4 = (120,6*2,15)/4 = 64,82кНм.

Далі, по більшому значенню N=1732,1кН та М=64,82кНм проводимо підбір арматури для віток, як для позацентрово стиснутого елемента прямокутного поперечного перерізу з симетричною арматурою за схемою алгоритму №2. Приклад розрахунку див. розрахунок одновіткової колони.

За результатами розрахунку отримаємо А_s=A_s^/=537,3мм².

Комбінація 2: М=878кНм; N=1405,8кН; Q=93,1кН.

Розрахунки проводимо аналогічно як і в комбінації 1. В результаті розрахунків отримаємо: N₁=1698,2кН (стиск); N₂= 292,4кН (розтяг).

При наявності розтягнутої вітки моменти в стиснутій вітці і розпірках визначають з умови передачі всієї поперечної сили в перерізі колони на стиснуту вітку. Тому згинальний момент від місцевого згину в стиснутій вітці колони буде: М=QS/2=(93,1*2,15)/2=100,1кНм. Далі розрахунок стиснутої вітки проводять за схемою алгоритму №2.

Розрахунок розтягнутої вітки проводять як для центрально розтягнутого елемента: А_s=N/R_s=292400/365=801,1мм².

При необхідності центрально розтягнуту вітку колони розраховують на тріщиностійкість (в учбовому к.п. ці розрахунки можна не проводити).

При наявності розтягнутої вітки стиснуту вітку необхідно також розрахувати на міцність за нахиленими перерізами:

1.Визначаємо _n=(0,1N)/(R_вtbh_o)=(0,1*1698200)/(0,8*500*265)=1,29>0,5. Прий- маємо _n=0,5.

2.Q_u1=_в3(1+_n)R_вtbh_o=0,6(1+0,5)*0,8*500*265=118058H=118кН>Q=93,1кН.

Поперечну арматуру встановлюємо конструктивно.

Розрахунок розпірки.

Найбільший згинальний момент в розпірці М=QS/2=(93,1*2,15)/2= =100кНм.

Розміри поперечного перерізу розпірки (див. рис.7.1): h=400мм, b=500мм, h_o=400  40=360мм.

Поскільки епюра моментів двозначна, переріз армуємо подвійною симетричною арматурою:

А_s=A_s^/=M/[R_s (h_o a^/)]=100000000/[365(360  40)]=856,2мм². Приймає- мо по 48А-ІІІ біля верхньої та нижньої граней розпірки.

Хомути в розпірках встановлюють головним чином конструктивно.

Приклад армування двовіткової колони див. рис.7.1.

- 42 -

РОЗРАХУНОК ТА КОНСТРУЮВАННЯ ПОЗАЦЕНТРОВО

НАВАНТАЖЕНИХ ФУНДАМЕНТІВ ПІД КОЛОНИ