2.3 Оформлення ілюстрацій
У процесі оформлення курсової роботи часто використовують наочні ілюстративні матеріали у вигляді діаграм, графіків, схем тощо.
Для всіх ілюстрацій прийнято єдине слово «Рисунок», після якого вказують номер рисунка та тематичну назву. Кожну ілюстрацію у курсовій роботі слід нумерувати арабськими цифрами з порядковою нумерацією в межах розділу. Номер ілюстрації складається з номерів розділу та порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою (наприклад, Рисунок 1.1). Номер ілюстрації та її назва розміщуються під ілюстрацією посередині тексту. При посиланні на ілюстрацію у тексті курсової роботи називають її назву та номер. При повторному посиланні на ілюстрацію використовують скорочене слово «дивись» (наприклад, «див. рисунок 2.3»).
Всі ілюстративні матеріали у курсовій роботі розміщують після тексту одразу після посилання на них, або на наступній сторінці, а за необхідності – у додатку. Ілюстрацію (діаграму, схему і т. ін.), як правило, слід виконувати на одній сторінці. Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, тоді дана ілюстрація розміщується в додатку, можлива ситуація використання альбомного параметру листа. При цьому обов’язково в тексті повинно бути посилання на даний додаток. Назви таблиць друкують 14-м розміром шрифту Times New Roman через півтора міжрядкові інтервали, посередині листа (наприклад, Рисунок 2.3 – Організаційна структура підприємства)
При оформленні ілюстрацій рекомендується використовувати шрифт Times New Roman розміром 12 пт через один міжрядковий інтервал.
Приклад оформлення ілюстрації представлено на рисунку 2.1.
Методи вимірювання продуктивності праці
Натуральний
Вартісний
Трудовий
Рисунок 2.1 – Методи вимірювання продуктивності праці
Усі використовувані в тексті ілюстрації, схеми, діаграми та графіки повинні обов’язково мати відповідні коментарі і мають бути проаналізовані.
2.4 Оформлення формул, приміток, посилань
Формули розміщують в тексті по ходу викладення. Вище і нижче формулу виділяють одним вільним рядком. Формули, що наводяться у курсовій роботі, нумеруються арабськими цифрами з порядковою нумерацією в межах розділу. Наприклад, формула (1.3) – третя формула першого розділу. Номер указують на рівні формули в дужках, в крайньому правому положенні рядка. При написанні формул застосовують символи, установлені стандартами або загальноприйняті в літературі. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів наводять безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони задані в формулі. Пояснення значення кожного символу необхідно розпочинати з нового рядка з абзацу. Перший рядок пояснення починають словом «де» без двокрапки. Наприклад, загальні річні витрати визначаються формулою:
З = Е * С + Се, (2.1)
де С - собівартість річної програми;
Е - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних витрат;
Се - річні витрати в експлуатації (амортизаційні відрахування і додаткові експлуатаційні витрати).
Посилання в тексті на порядковий номер формули дають у круглих дужках, наприклад: ... у формулі (2.1).
При написанні курсової роботи може з’явитися потреба у примітках до тексту або до таблиць. Такі примітки несуть довідкову або пояснювальну інформацію. Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються. Слово примітка друкують з великої літери з абзацного відступу, не підкреслюють, після слова «Примітка» ставлять крапку і з великої літери в тому ж рядку подають текст примітки. Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою. Після слова «Примітки» ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера примітки, з великої літери подається текст примітки.
Посилання на літературу пишуться у квадратних дужках, де вказується номер джерела інформації зі списку використаної літератури і сторінки, з яких взята інформація. Наприклад: [4, 34-35].