Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Копия Климкович Н.О.-методичка1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.87 Mб
Скачать

4.Обгрунтування оптимальної енергетичної служби господарства.

4.1.Вибір і обґрунтування форми обслуговування

Форма технічного обслуговування і ремонту електрообладнання залежить від енергоозброєності, кількості електрообладнання, його складності забезпечення господарства (підприємства) кваліфікованими спеціалістами, наявності потрібних технічних засобів виробничої зони умов територіального розташування обслуговування об’єктів.

На сьогоднішні день існують три форми технічного обслуговування і поточного ремонту електрообладнання:

  1. Господарська (індивідуальна форма ) – рекомендується при об’ємі робіт понад 700 умовних одиниць.

  2. Спеціалізована (змішана) форма обслуговування застосовується при об’ємі робіт від 300 до 700 умовних одиниць.

  3. Комплексна (централізована) форма обслуговування рекомендується при об’ємі робіт до 300 умовних одиниць.

4.2.Визначення чисельної кількості працівників етс

Кількість електромонтерів у господарстві визначають за обсягом умовних одиниць електрообладнання

де Q- обсяг робіт в умовних одиницях.

H- навантаження на одного електромонтера.

Для господарств, що мають ферми до 200 голів – 80 ум.од., для комплексів великої рогатої худоби – 120 ум. од., для птахофабрики -150 ум. од. За новою системою умовних одиниць електрообладнання необхідно брати Н=100 ум. од. ( 1 ум. од. = 18,6 люд.∙год).

Електромонтерів ділять за підрозділами електротехнічної служби залежно від річних затрат праці для виконання окремих видів робіт. Кількість електромонтерів, що виконують оперативне (чергове) обслуговування, визначають за кількістю електродвигунів у господарстві та віддаленості електрообладнання до пункту технічного обслуговування і ремонту ( ПТОРЕ).

Безпосередньо на чергове обслуговування виділено обсяг часу

Зч=tnдв,

де nдв – кількість електродвигунів у господарстві;

t – затрати часу на чергове обслуговування на один електродвигун за рік

t= 0,258L+1,8,

де L – середня віддаль до ПТОРЕ, км.

У вільний від оперативного обслуговування час електромонтери виконують деякий обсяг ремонтних робіт, що визначають за формулою

З'ч''чч,

де З''ч-річний фонд робочого часу, люд.-год (на одного чергового виділено 2086 год).

Якщо Зч< 0,5 Зч'' , то черговий персонал не призначають і роботу чергового виконують робітники ремонтної майстерні ( З'ч=0-Зч).

Дійсний фонд робочого часу визначають за кількістю календарних (Дк), святкових (Дс), відпускних(Дв), та передсвяткових(Дnc), днів за рік; середня тривалість робочого дня (Т)

Фд=(Дквхсв)Т К1ncTnc,

де Тnc- час, на який скорочено передсвятковий день;

К1- коефіцієнт, що враховує втрати часу для виконання суспільних обов’язків та у випадках хвороби ( К= 0,95…0,96).

Тривалість робочої зміни з одним вихідним днем на тиждень дорівнює 6,83 години.

Коефіцієнт, що враховує віддаль від виробничих приміщень з електрообладнанням до ПТОРЕ, визначають за формулою

К=(0,017L+1)1,05.

Кількість електромонтерів, що виконують чергове обслуговування

Кількість електромонтерів, що виконують поточні та капітальні ремонти

Кількість електромонтерів, що виконують технічне обслуговування на закріплених дільницях

Кількість електромонтерів, що виконують електромонтажні роботи

де Зм- кошторисна вартість електромонтажних робіт, що плануються на рік, тис.грн.,

22 – норматив на одного електромонтера, тис. грн.

На посаду керівника електротехнічної служби призначають інженера або техніка-електрика відповідно до розміру електрогосподарства в умовних одиницях та річної втрати електроенергії на виробничі потреби.

Додатково до посади головного енергетика вводять посади техніків-електриків у кількості, що визначають за формулою

NІТР=[ 7Q(24,67-X)+29A]10-5,

де А – витрати електроенергії на виробничі потреби, тис.кВт год., на рік;

Q – обсяг робіт, умовних одиниць;

Х – плановий вихід електрообладнання з ладу, % ( Х=3…5%).

Таблиця 4.1. Штатні нормативи інженерно-технічних працівників енергетичної служби господарств.

Посади

Обсяги електроустановок господарств

Головний енергетик

Більше 1500 ум. од. з використанням на виробничі потреби понад 1,5 млн. кВт год електроенергії на рік.

Більше 2000 ум. од.

Старший інженер-енергетик (на правах головного спеціаліста радгоспу)

1001-1500 ум.од. з використанням на виробничі потреби 1-1,5 млн. кВт год електроенергії на рік

1001-2000 ум. од.

Старший інженер електрик

501-1000 ум. од.з використанням 0,5-1,0 млн.кВт год електроенергії на виробничі потреби на рік

1001-2000 ум. од.

Інженер -електрик

252-500 ум. од. з використанням до 0,5 млн. кВт год електроенергії

501-1000 ум. од.

Старший технік

101-250 ум. од.

251-500 ум. од

Технік електрик

-

До 250 ум. од

Старший інженер- теплотехнік

Площа теплиць і парників на технічному обігріванні більше 50 тис. м2 або котельня продуктивністю понад 15 т пари за 1 год

До 250 ум. од

Інженер теплотехнік

Площа теплиць і парників на технічному обігріванні більше 20-50 тис. м2 або котельня продуктивністю понад 7-15 т пари за 1 год

До 250 ум. од

Старший інженер по холодильному обладнанню

Місткість холодильників для зберігання м’яса понад 10 т або для зберігання плодів, ягід, винограду і овочів більше 200 т.

До 250 ум. од

Старший радіотехнік

Радіовузол або диспетчерський зв’язок

До 250 ум. од