
- •Структура паскаль-програми.
- •1.1. Алфавіт алгоритмічної мови турбо паскаль.
- •1.2. Структура програми.
- •2. Типи даних
- •2.2. Прості типи даних.
- •3. Введення - виведення інформації.
- •4.Лінійний обчислювальний процес.
- •Варіанти індивідуальних завдань.
- •5. Розгалужувальний обчислювальний процес.
- •Варіанти індивідуальних завдань.
- •6. Циклічний обчислювальний процес.
- •Варіанти індивідуальних завдань.
- •7. Структуровані типи даних.
- •7.1 Визначення масивів.
- •7.1. Одновимірні масиви.
- •Варіанти індивідуальних завдань.
- •7.3.Двовимірні масиви
- •8. Процедури і функції.
- •Функція Power:
8. Процедури і функції.
Процедурою в Турбо Паскалі називається особливим образом оформлений фрагмент програми, який має власне ім’я.
Відмінність функції від процедури полягає в тому, що результатом виконання функції завжди є деяке значення, тому звернення до функції може бути із виразів.
Виклик процедури або функції здійснюється за її ім’ям із тексту основної програми. Після виконання процедури або функції управління передається в основну програму оператору, який знаходиться безпосередньо за оператором виклику процедури або функції.
Всі підпрограми (процедури та функції)і необхідно описати в розділі описів. Описати підпрограму значить указати її заголовок і тіло.
Заголовок - це ім’я підпрограми та параметри, а для функції - ще й тип результату.
Заголовок процедури має вигляд:
Procedure <ім’я>[(<список параметрів>)];
Заголовок функції має вид:
Function <ім’я>[(<список параметрів>)]: тип;
Тіло підпрограми, як і у програми, складається з розділу описів і розділу операторів.
Всі імена змінних, які описані в підпрограмі є локальними.
Локальні (внутрішні) змінні - це змінні, які визначені в даній підпрограмі, доступні та використовуються тільки в ній.
Глобальні (зовнішні) змінні - це змінні, які об’явлені в зовнішній програмі і не перевизначені в даній підпрограмі, тобто підпрограмі доступні тільки ті об’єкти зовнішнього рівня, які описані до описання даної підпрограми.
Імена, локалізовані в підпрограмі, можуть співпадати з раніше об’явленими глобальними іменами. В цьому випадку звернення до змінних з таким ім’ям в тілі підпрограм трактується як звернення до локальних змінних, тобто глобальні змінні недоступні.
Параметри, які описують в заголовку об’яви підпрограми, називаються формальними, а ті, що підставляються на їх місце при виклику - фактичними.
Кількість, тип і порядок переліку формальних і фактичних параметрів повинні строго відповідати один одному.
В Паскалі існують наступні види формальних параметрів:
параметри-значення;
параметри-змінні;
параметри-константи;
параметри-масиви;
параметри-рядки;
параметри-процедури;
параметри-функції;
нетипізовані параметри-змінні.
Параметри-значення - це локальні змінні підпрограми, стартові значення яких задаються при виклику підпрограми із зовнішніх блоків. Всі можливі зміни в підпрограмі параметра-значення не потягнуть зміни значення відповідного фактичного параметра.
Параметри-змінні - це параметри, зміна значень яких в підпрограмі приводить до зміни значень відповідних фактичних параметрів, тому що при виклику підпрограми їй передається адрес розміщення фактичного параметра в оперативній пам’яті. Тому параметрами-змінними користуються для передачі результатів виконання підпрограм в викликаючу програму ( для функцій також). Перед параметром-змінною необхідно ставити зарезервоване слово var.
ПРИКЛАД 1. Обчислити: xy і x-y , де x,y - дійсні числа. Введення значень x та y виконувати до натиснення клавіш Ctrl+Z (кінець файлу).
Блок-схема :
О
сновна
програма
Функція Power