ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА

Розділ 1. ОСНОВИ МУЗЕЄЗНАВСТВА

1.1. Музейні установи в системі освіти, культури і туризму

1.2. Музеєзнавство як наука. Об'єкт, предмет та структура науки

1.3. Історія розвитку музейної справи в Україні

1.4. Класифікація музеїв України

Розглянемо коротко основні профілі музеїв.

Краєзнавчі музеї.

Музеї літературного профілю.

Музеї природничого профілю.

Екомузеї.

Науково-технічні музеї.

Музеї-заповідники.

Віртуальні музеї.

Розділ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОБОТИ МУЗЕЇВ

2.1. Фондова робота

2.2. Експозиційна діяльність

2.3. Комерційна та фандрайзингова діяльність

Послуги платного відвідування установи.

Електронна комерція.

Виставково-експозиційна діяльність.

Фандрайзингова діяльність.

2.4. Нові інформаційні технології музейної справи

Розділ 3. РИНКОВІ ЗАСАДИ МУЗЕЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ Й МАРКЕТИНГУ

3.1. Суть та завдання музейного менеджменту

3.2. Організація ефективного музейного маркетингу

3.3. Налагодження PR-комунікацій між музеєм та суспільством

3.4. Організація взаємовигідної співпраці музеїв із туристичними фірмами

Розділ 4. ГЕОГРАФІЧНО-ТУРИСТИЧНА ПАМ'ЯТКОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИЗНАЧНИХ МУЗЕЇВ УКРАЇНИ

4.1. Музейна мережа півдня та сходу держави

4.2. Визначні музеї Середнього Подніпров'я й Поділля

4.3. Музейна мережа Полісся й Карпатського регіону України

Івано-Франківський обласний краєзнавчий музей.

Івано-Франківський художній музей.

Чернівецький краєзнавчий музей.

Львівський історичний музей.

Розділ 5. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСКУРСІЙНОЇ СПРАВИ У МУЗЕЯХ ТА В ПРАКТИЦІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ

5.1. Сутність та основні поняття екскурсійної діяльності

5.2. Класифікація екскурсій

5.3. Технологія розробки екскурсії

5.4. Технологічні основи проведення екскурсії

Показ і розповідь як головні елементи проведення екскурси

Наочність як елемент проведення екскурсії

Хронологічні особливості проведення екскурсії. Паузи в екскурсії

Розділ 6. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МУЗЕЙНОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ

6.1. Музеї та екскурсійно-туристичний рух. Основні показники та тенденції відвідуваності музеїв держави

6.2. Перспективи інтеграції українських музеїв у регіональні, національні та міжнародні музейні організації

6.3. Пріоритетні напрями та завдання розбудови національної музейної мережі

ЛІТЕРАТУРА

СЛОВНИК ОСНОВНИХ МУЗЕЙНИХ ТА ЕКСКУРСІЙНИХ ТЕРМІНІВ

Передмова

Народ, який не забуває про свої витоки, про хресну дорогу крізь буремні тисячоліття у сьогодення, – незнищенний, спроможний забезпечити собі гідне майбутнє.

Культурна спадщина народу зосереджена здебільшого у закладах, які поетично називають храмами культури й мистецтва, оселями муз – доньок античної богині пам'яті Мнемосіни. Це музеї – скарбниці тисячоліть народної пам'яті, носії культурних надбань народу, осередки, в яких найвиразніше представлена його ментальна самобутність.

Український народ може пишатися тим багатющим надбанням, яке подвижницькою працею, а нерідко й самопожертвою тисяч відомих і малознаних музейних працівників нашої країни вдалося зберегти від плюндрування, розкрадання й забуття для прийдешніх поколінь, для світової культурної спільноти.

За показником музейної збереженості етнокультурної спадщини український народ посідає гідне місце у когорті цивілізованих націй світу.

На початку XXI ст. у світі налічується близько 40 тис. музеїв. Понад половину музейної мережі планети зосереджено в Європі, 20% – у США, решта розосереджена по інших країнах світу. Найбільше музеїв мають США – понад 3000, Італія – близько 2000, Франція, Велика Британія,

Німеччина і Росія – понад 1000. В Україні нараховується 422 музейні установи, де зберігається понад 11 млн пам'яток історії, культури та мистецтва.

Основний фонд музеїв України налічує понад 11,5 млн пам'яток. З них доступні для огляду лише 1,1 млн експонатів. Решта перебуває на збереженні у музейних сховищах і недоступна для огляду громадськості. Такий стан справ розцінюємо як "непрозорий", оскільки левова частка (понад 90% ) музейних пам'яток України і на початку XXI ст. не виконує функції суспільної трансляції культурного надбання нашої нації.

Музеї Європи та Північної Америки успішно долають цю дилему шляхом інтеграції музейної спадщини в глобальну інформаційну мережу – Інтернет, тим часом музейна спадщина України досі залишається поза світовим культурно- інформаційним простором.

Високі державні урядники байдужі до музейно-культурної спадщини власної країни. Неабияке занепокоєння викликає стан приміщень, в яких зберігаються фонди музейних пам'яток країни, млявість роботи з каталогізації, обліку й ревізій фондової спадщини, через що лише за роки незалежності сотні найбезцінніших експонатів "мігрували" із закритих музейних фондів у закордонні приватні колекції. Досі правоохоронцями не розкрито найрезонансніші злочини зі зникнення коштовних пам'яток з музейних фондів, історичних архівів і художніх галерей.

Заклади культури виступають вагомим підґрунтям туристичної інфраструктури, мають значний вплив на формування туристичної привабливості регіонів країни. Екскурсійні послуги, котрі надаються музеями, є невід'ємною складовою комерційного туристичного продукту та глобальної індустрії туризму.

Пропонований навчальний посібник – це спроба ознайомити читача з особливостями музейної справи, характером функціонування музеїв, екскурсійною діяльністю й процесами активного залучення музейної мережі у сучасний туристичний бізнес. Також його автори ставили за мету охарактеризувати національну музейну спадщину й разом із читачем замислитися над станом її використання та збереженості для прийдешніх поколінь.

Навчальний посібник "Музеєзнавство" розроблений для фахової підготовки студентів ВНЗ України з цілої низки спеціальностей: музеєзнавців, мистецтвознавців, культурологів, екскурсоводів, менеджерів туристичної індустрії, арт-менеджерів, істориків, географів, журналістів, держслужбовців регіональних підрозділів Міністерства культури і туризму України та ін.

При розробці структури та змісту навчального посібника його автори керувалися чинними вимогами державного стандарту за напрямами підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів "спеціаліст" і "магістр", а також культурними запитами сучасного покоління освічених краян, рівнем фаховості освітніх знань майбутнього працівника музейного закладу та сучасними вимогами національного ринку туристично-дозвіллєвих послуг до рівня підготовки спеціалістів-музеєзнавців.

Розробляючи теоретичні положення цього навчального посібника, його автори використали сучасні світові напрацювання західної музеології, культурології, арт-менеджменту та туризмології, а також кращі надбання національної школи музеєзнавства.

Щиро сподіваємося, що запропонований авторами посібник "Музеєзнавство" також стане в пригоді усім, хто прагне пізнати культурну самобутність рідного краю, ознайомитися з його музейною спадщиною та збагатитися краєзнавчою інформацією про історичні, географічні та етнокультурні особливості України.