5 Правила оформлення курсової роботи

5.1. Загальні вимоги

Пояснювальна записка містить текст, ілюстрації, таблиці і розрахункову частину. Її оформляють на аркушах формату А4 (210x297 мм). Допускається використання аркушів формату АЗ (297х420мм), коли це необхідно.

Загальними вимогами до пояснювальної записки є логічна послідовність викладу матеріалу, краткість і чіткість викладу теоретичних і практичних результатів, суті методів дослідження й розрахунку, конструкторських і технологічних рішень.

Матеріали пояснювальної записки розташовуються в наступному порядку: титульний аркуш; завдання на проектування; реферат; зміст; перелік скорочень, символів, одиниць, термінів; вступ; основна частина; висновок; список використаних джерел; додатки ( специфікації, листинги, графіки, таблиці).

Пояснювальну записку виконують машинописним або машинним (за допомогою комп'ютерної техніки) способом на одній стороні аркуша білого паперу. При будь-якому способі проект виконують відповідно до ДСТУ 3008-95, а при машинному необхідно додатково враховувати вимоги стандартів на виконання документів з використанням друкуючих і графічних пристроїв ЕОМ.

При машинописному способі пояснювальну записку виконують через півтора інтервалу; шрифтом -14.

Допускаються окремі частини виконувати різними способами -машинописним і машинним.

Текст варто виконувати, дотримуючись наступних розмірів полів: верхнє -10мм, ліве -3-5мм й нижнє - не менш 10 мм; праве – 3-5 мм.

Помилки, описки й графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовувати білою фарбою.

Скорочення слів і словосполучень допускається у відповідності з стандартами по видавничій справі.

Структурні елементи "ВСТУП", "РЕФЕРАТ", "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ ", "ВИСНОВКИ", "ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ" не нумерують, а їх найменування служать заголовками структурних елементів. Розділи й підрозділи повинні мати заголовки. Пункти й підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів варто починати з абзацної відпустки й друкувати малими літерами, крім першої прописної, не підкреслюючи, без крапки наприкінці. Абзацна відпустка повинна бути однаковою по всьому тексту проекту й рівна п'яти знакам. Якщо заголовок складається із двох або більше пропозицій, їх розділяють крапкою. Переноси слів у заголовках не допускаються.

Відстані між заголовком і наступним або попереднім текстом повинні бути:

- при машинописному способі - не менш трьох інтервалів;

- при машинному способі - не менш двох рядків.

Відстань між рядків заголовка, а також між заголовками приймаються такими ж, як у тексті.

Заголовок не можна розташовувати наприкінці сторінки, якщо після нього буде всього один рядок.

5.2. Нумерувати сторінки проекту треба арабськими цифрами, дотримуючи наскрізної нумерації по всьому тексту. Титульний аркуш включають у загальну нумерацію, але номер сторінки на титульному не ставиться. Ілюстрації й таблиці, виконані на окремих сторінках, включають у загальну нумерацію.

Нумерація розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів проекту виконується арабськими цифрами. Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах проекту й позначатися арабськими цифрами без крапки.

Підрозділи повинні мати нумерацію в межах розділу. Номер повинен складатися з номера розділу й підрозділу, наприклад, 1.1, 1.2 і т.д.

Пункти й підпункти повинні мати нумерацію в межах розділу або підрозділу й складатися з номера роздягнула, підрозділу, пункту й підпункту, наприклад, 1.1.1.1, 1.1.1.2 і т.д.

5.3. Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) варто розташовувати в проекті безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Кількість і зміст ілюстрацій повинні забезпечувати читання й розуміння проекту без звертання до креслень і плакатів. На всі ілюстрації повинні бути дані посилання в тексті.

Креслення, схеми, рисунки, графіки, діаграми повинні відповідати вимогам ЕСКД. Ілюстрації можуть мати назви, які розміщуються під ними. Дані, що пояснюють, розміщують під ілюстрацією. Ілюстрації позначають словом «Рисунок », яке разом з назвою ілюстрації поміщують після даних пояснення, наприклад, «Рисунок 3.1 - Схема розміщення».

Ілюстрації нумеруються арабськими цифрами в межах розділу. Номер складається з номера розділу й номера рисунка в розділі, розділених крапкою, наприклад, 3.2. Нумерується навіть одна ілюстрація. Якщо ілюстрація виконується на декількох сторінках, то назва ілюстрації поміщається на першій сторінці, що пояснюють дані на кожній сторінці й під ними вказують «Рисунок , Аркуш».

5.4. Таблиці варто розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються. Таблиці варто нумерувати арабськими цифрами в межах розділу, наприклад, «Таблиця 2.1». Нумерується навіть одна таблиця. Назва таблиці друкується малими літерами над таблицею. Таблиці допускаються переносити на наступні сторінки, при цьому приводити тільки номера рядків і граф. На наступних сторінках над таблицею пишуть «Продовження таблиці» із вказівкою номера. Заголовки граф таблиць друкують із прописних букв, а підзаголовки - з рядкових, якщо вони становлять одну назву. Підзаголовки самостійного значення друкують із прописних букв.

5.5. Перерахування можуть бути наведені усередині пунктів і підпунктів. Перед перерахуванням ставиться двокрапка. Перед кожною позицією перерахування варто ставити малу літеру українського алфавіту з дужкою, або, не нумеруючи - дефіс (перший рівень деталізації).Для подальшої деталізації варто використати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації). Перерахування першого рівня деталізації друкуються малими літерами з абзацним відступом, другий рівень - з відступом щодо місця розташування початку перерахувань першого рівня.

5.6. Примітки розташовують безпосередньо після тексту, таблиці, ілюстрації, до яких вони ставляться. Однак, примітки не нумерують. Слово «ПРИМІТКА» друкують із прописної букви з абзацного відступу, не підкреслюють, після нього ставлять крапку й із прописної букви в цьому ж рядку друкують текст примітки.

5.7. Формули й рівняння розташовують безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище й нижче формули або рівняння необхідно залишати не менш одного вільного рядка. Формули варто нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу й порядкового номера формули в розділі в дужках, наприклад, (3.1). Номер розташовують на рівні формули в крайньому правому положенні рядка. Пояснення значень кожного символу варто приводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, як вони дані у формулі.

Перший рядок пояснень варто починати з абзацного відступу словом «де» без двокрапки. Пояснення кожного символу варто починати з нового рядка. Нумерується навіть одна формула.

Переносити формули з рядка в рядок можна тільки на знаках операцій, причому, якщо перенос доводиться на знак множення, то замість крапки застосовують знак «X» . Знак операції ставиться наприкінці першої й на початку другого рядка.

5.8. Посилання в тексті роботи на джерела варто вказувати порядковим номером по переліку посилань у квадратних дужках, наприклад, [1 - 7].

5.9. Додатки варто оформляти як продовження проекту на його наступних сторінках, або у вигляді окремої частини, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті проекту.

Якщо додатки оформляються на наступних сторінках проекту, кожен додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої прописної літери й розташований симетрично щодо сторінки. Посередині рядка над заголовком з першої прописної букви повинне бути надруковане слово «Додаток» і прописна буква, що позначає додаток.

Додаток варто позначати послідовно прописними буквами українського алфавіту за винятком Г, З, I, И, Щ, Ч, Ь, наприклад, «Додаток А».

Додатки повинні мати загальну з основною частиною проекту наскрізну нумерацію сторінок. При необхідності текст додатки може бути розділений на розділи, підрозділи, пункти й підпункти, які варто нумерувати в межах додатка аналогічно нумерації основної частини, з додаванням букви, що позначає додаток, наприклад, А1.

Примітка:

Правила й умови виконання креслень установлені стандартами З групи ЕСКД «Загальні правила виконання креслень» (ГОСТ 2.301-68 й ін.) і 4-й групи ЕСКД «Правила виконання креслень різних виробів» (ГОСТ 2.401-68 й ін.).

Умовні позначення графічних елементів, пристроїв в електричних схемах регламентовані стандартами 7-й групи ЕСКД «Позначення умовні графічні в схемах» (ГОСТ 2.721- 74 й ін.).

Графічні й текстові документи курсового та дипломних проектів можуть бути оформлені із застосуванням САПР.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1. Преснухин Л.Н., Шахнов В.А. Конструирование ЭВМ и систем: Учебник для ВУЗов.-М.: Высшая школа, 1986,- 572с.

2. Горобец А. И. й ін. Справочник по конструированию радиоэлектронных аппаратов.- К.: Техника, 1985.-312с.

3. ГОСТ 25467-82.Изделия электронной техники. Классификация по условиям применения и требования к стой кости к внешним факторам.

4. ГОСТ 11478-88. Аппаратура радиоэлектронная бытовая. Нормы и методы испытаний на влияние внешних механических и климатических факторов.

5. Шерстнев В. В. Конструирование и микроминиатюризация ЭВА- М.: Радио и связь, 1984.- 272с.

6. Методичні вказівки до лабораторних робіт по дисциплінах "Основи конструювання електронно-обчислювальних засобів".

7. Разработка и оформление конструкторской документации радиоэлектронных аппаратов: Справочник/ Э.Т. Романычева й ін.; Под ред. Э.Т. Романычевой.- М.: Радио и связь, 1989.- 448с.

8. Технология ЭВА, оборудование и автоматизация: учебное пособие для студентов вузов специальности "Конструирование и производство ЭВА"/ Алексеев В.Г., Гриднев В.Н., Нестеров Ю.И. и др. - М.: Высш.шк., 1984.-392с.

9. Технология и автоматизация производства РЭА /Под редакцией А. П. Достанко, Ш.М.Чабдарова. - М.: Радио й связь, 1989.-624с.

10. Методичні вказівки до практичних робіт по дисциплінах "Технологія виготовлення ЕОТ", СХМТ.

11. Автоматизация и механизация сборки и монтажа узлов на печатных платах /Под ред. Журавского В.Г./ -М.: Радио й связь, 1988.- 280с.