
- •ПЗкП 5.05010201.19-13
- •1 Загальна характеристика застосування асемблера для системного програмування
- •2 Теоретична частина
- •2.1 Принципи побудови програми на мові асемблер
- •2.2 Опис індивідуальної теми курсового проекту
- •Розробка програми на мові асемблер
- •Опис алгоритму програми
- •Розробка блок-схеми алгоритму програми
- •3.3 Розробка коду програми
- •Висновки
- •Список використаних джерел
Міністерство
освіти і науки, молоді та спорту України
Політехнічний технікум Конотопського інституту СумДУ
РОЗРОБКА ПРОГРАМИ БУДИЛЬНИК
Пояснювальна записка
Курсовий проект
ПЗкП 5.05010201.19-13
Керівник проекту
_______ Шолопутов В.Д.
(підпис)
______________________
(дата)
Розробив студент групи 741
___________ Остапенко О.С.
(підпис)
_______________________
(дата)
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………...3
1
Загальна характеристика застосування
асемблера для системного
програмування…………………………………………………………………….5
2 Теоретична частина…………………………………………………………...8
2.1 Принципи побудови програми на мові асемблера………………………….8
2.2 Опис індивідуальної теми курсового проекту……………………………..11
3 Розробка програми на мові асемблер………………………………………13
3.1 Опис алгоритму програми…………………………………………………..13
3.2 Розробка блок-схеми алгоритму програми ………………………………..16
3.3 Розробка коду програми…………………………………………………….17
Висновки……………………………………………………………………..25
Список використаних джерел……………...…………….…………………26
Вступ
Відповідно до термінології, системне програмування - це процес розробки системних програм (у тому числі керуючих та обслуговуючих). З іншого боку, система - єдине ціле, що складається з множини компонентів та множини зв'язків між ними.
Система програмування - це система, що складається з мови програмування, компілятора чи інтерпретатора програм, поданих цією мовою, відповідної документації, а також допоміжних засобів для підготовки програм до форми, придатної для виконання.
Ці два визначення не суперечать одне одному, оскільки розробка програм складної структури проводиться саме для забезпечення працездатності чи підвищення ефективності.
Зафіксований у державному стандарті поділ програмного забезпечення на системне та прикладне є деякою мірою застарілим. Сьогоднішній поділ передбачає щонайменше три градації програмного забезпечення: системне, проміжне, прикладне.
Система програмного забезпечення (СПЗ), за визначенням академіка В.М. Глушкова, — це сукупність програмних засобів, що забезпечують можливість експлуатації користувачем машини (системи машин) і всіх її пристроїв, а також забезпечують автоматизацію розробки програм і мікропрограм, їхньої перевірки і полегшення процесів проходження задач усередині ЕОМ. Використовуючи цю систему, програміст розробляє і змінює програми, вносить зміни в інформаційні масиви і т.д. Однак навіть дотепер у поняття СПЗ вкладається дуже різний зміст.
Це можна зрозуміти розглянувши ряд причин. По-перше, недостатньо сформована термінологія в багатьох областях обчислювальної техніки. По-друге, труднощами, пов'язаними з великим набором засобів обчислювальної техніки і їхнім функціональним призначенням.
Склад СПЗ перебуває в постійних змінах
в процесі розвитку поколінь ЕОМ. Система
програмного забезпечення ЕОМ сучасного
покоління виконує роль посередника між
користувач
ами
ЕОМ і самим “залізом”,
забезпечуючи зручний для користувача
рівень спілкування з машиною.
Програмування можна здійснювати машинною мовою, на мові Асемблера чи на мові високого рівня. Не слід протиставляти ці мови один одному, оскільки вони задовольняють зовсім різні вимоги і виконують різні функції [1].
Програмування на асемблері - це дуже трудомісткій, потребуючий великої уваги і практичного досвіду процес. Тому реально на асемблері пишуть, в основному програми, що повинні забезпечити ефективну роботу з апаратною частиною. Іноді на асемблері пишуться критичні за часом виконання або витратами пам'яті ділянки програми. Згодом вони оформляються у вигляді підпрограм і сполучаються з кодом на мові високого рівня.
Асемблер (англ. assembler) — загальноприйнята назва транслятора. Асемблер переводить початкову програму, написану на автокоді, в переміщувану програму на машинній мові. Оскільки асемблер здійснює трансляцію на мову завантажувача, при завантаженні програми необхідна налаштування умовних адрес, тобто адрес, значення яких залежать від розташування даної програми в пам'яті ЦВМ і від її зв'язків з іншими незалежно трансльованими програмами. Як і сама мова, асемблери, як правило, специфічні конкретної архітектурі, операційну систему і варіанту синтаксису мови. Разом з тим існують, мультиплатформенні або зовсім універсальні (точніше, обмежено-універсальні, тому що на мові низького рівня не можна написати апаратно-незалежні програми) асемблери, які можуть працювати на різних платформах та операційних системах. Серед останніх можна також виділити групу крос-асемблер, здатних збирати машинний код і виконувані модулі (файли) для інших архітектур і ОС.