2. Природнi та техногеннi небезпеки: класифiкацiя, закономірності їx реалізацій, характеристика.

Природнi небезпеки

У наш цивілізований, технічно розвинений час людство залишається залежним від природних явищ, які досить час­то мають катастрофічний характер.

Стихійні лиха — це природні явища, які мають надзвичайний ха­рактер та призводять до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, руйнування і нищення матеріальних цінностей.

За причиною виникнення стихійні лиха поділяють на:

Тектонічні стихійні лиха (пов'язані з процесами, які відбуваються в надрах землі), наприклад:

* Виверження вулканів. За руйнів­ною дією та кількістю енергії, яка виді­ляється при виверженні вулкана, саме це стихійне лихо належить до найнебезпечніших для життєдіяльності людства. Під попелом та лавою гинули цілі міста.

* Землетруси. Щорічно вчені фіксують близько 1 млн. сейсмічних і мікросейсмічних коливань, 100 тис. з яких відчуваються людьми та 1000 спричиняють значні збитки.

Топологічні стихійні лиха (пов'язані з процесами, які відбуваються на поверхні),наприклад:

* Повінь — це значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в річці, озері, водосховищі, спричинене зливами, весняним та­ненням снігу, вітровим нагоном води, руйнуванням дамб, гребель тощо.

* Зсуви — це ковзкі зміщення мас гірських порід вниз по схилу, які виникають через порушення рівноваги.

Метеорологічні стихійні лиха (пов'язані з процесами, які відбуваються в атмо­сфері), наприклад:

* Урагани. Ми живемо на дні великого повітряного океану, який розташований навколо земної кулі. Глибина цього океану 1000 км, називається він атмосферою.

* Вітри — це так звані «прилади-змішувачі», вони забезпечують обмін між забрудненим повітрям міст та чистим, насиченим киснем полів і лісів, теплим екваторіальним та холодним повітрям полярних об­ластей, розганяють хмари і приносять дощ на поля, на яких без них нічого б не росло.

Техногеннi небезпеки

У зв'язку з використанням все більших енергетичних потужностей люди змушені концентрувати енергію на невеликих ділянках, причому найчастіше в межах міст та інших населених пунктів. Внаслідок цього різко зросло забруднення навколишнього се­редовища, нищення лісів, опустелювання, все більше людей гине внаслідок аварій на виробництві і транспорті.

* Аварія — це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Аналіз наслідків аварій, характеру їх впливу на навколишнє середо­вище зумовив розподіл їх за видами:

· аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (аміаку, хлору, сірчаної та азотної кислот, чадного газу, сірчаного газу та інших речовин);

· аварії з викидом радіоактивних речовин в навколишнє середовище;

· пожежі та вибухи;

· аварії на транспорті та ін.

3. Iдентифiкацiя небезпек.

Ідентифікація небезпек - знаходження типу небезпеки та встановлення її характеристик, необхідних для розробки заходів щодо її усунення чи ліквідації наслідків. Для того, щоб пізнати природу можливої ​​небезпеки, необхідно знати її зовнішнє вираження, форму її прояву: або це землетрус, або виверження вулкана, або шквальний вітер, або дорожньо-транспортну пригоду і т.д. Крім цього, необхідно встановити причину небезпеки, тобто, що саме лежало в її підставі: людська недбалість, явище природи, умисна дія людини, а, можливо - низька, застаріла надійність агрегатів на міцність.

Виділяють такі групи небезпек:

- Природні;

- Антропогенні;

- Екологічні;

- Біологічні;

- Соціальні.

В основі небезпеки можуть лежати не поодинокі фактори, а їх сукупність. Наприклад, поєднання умисних дій кількох людей і явища природи (розведення в сухе жарку пору року багать у лісі), що може проявитися у виникненні вогнищапожежі, або недотримання правил безпеки при проведенні висотних робіт, коли людину зриває з робочого місця порив вітру.

Визначення просторового виникнення небезпеки найбільш тісно пов'язане з причинами виникнення надзвичайної ситуації. Абсолютно ясно, що пожежа буде розповсюджуватися з високою швидкістю в приміщенні з сухою атмосферою, що має доступ повітря і вітрові потоки, ніж в приміщенні з високою вологістю і поверхнями з пожаростойкого матеріалу.

Найбільш важливі для ідентифікації небезпеки тимчасові координати, імовірність її прояви і протікання.

Тимчасові координати необхідно розділити на два періоди:

- перший - це період від прояву причин, що сприяють виникненню небезпеки, до появи перших ознак надзвичайної ситуації;

- другий - період часу, протягом якого об'єкту заподіюється шкода.

Ці тимчасові проміжки необов'язково повинні бути однакові, вони залежать від причин і умов, що сприяли виникненню небезпеки. Наприклад, при катастрофі, викликаної природними явищами, перший проміжок часу майже завжди менше другого, при вибуху, викликаному природними причинами - навпаки.

Для повної ідентифікації необхідно володіти інформацією про наслідки небезпеки, тобто про ступінь тієї шкоди, яка може бути заподіяна тим чи іншим лихом.

Як правило, на виробництві розробляється класифікація надзвичайних ситуацій з визначенням пріоритетних напрямів у сфері охорони праці. При цьому найбільшою ймовірну небезпеку приділяється підвищена увага, для її запобігання купується сучасне обладнання, іноді дуже дорога, але, в кінцевому підсумку, матеріальні витрати виправдані, оскільки вони значно менше, ніж треба було б на ліквідацію можливих наслідків ймовірної небезпеки.

Інша складова цієї ситуації - стресовий стан працівників, які побували в епіцентрі надзвичайної ситуації. Запобігання можливих соціальних наслідків небезпеки також є однією з основних задач відповідних служб.