Тема 2: грошовий обіг і грошова маса

1. Характеристика і структура грошового обігу.

2. Сфери грошового обігу

3. Сфери безготівкових розрахунків

4. Грошова маса ті її показники

1. Грошовий обіг—це рух грошей у процесі виробництва, розподілу, обміну й споживання національного продукту, який здійснюється шляхом готівкових та безготівкових розрахунків.

Грошовий обіг—це сукупність всіх грошових платежів і розрахунків, що відбуваються в народному господарстві.

Ринок продуктів

Т

Т

Р

Р

Г

Г

Г

Г

Ринок ресурсів

Населення

Підприємства

Банки

Рис.1 базова модель грошового бігу

Потоки товарів і послуг на цьому малюнку спрямовані за часовою стрілкою, потоки грошових платежів спрямовані проти часової стрілки.

Через банки проходять розрахунково-касові операції пов’язані з обслуговуванням клієнтів

Потоки економічних ресурсів з одного боку і грошовий потік доходів і витрат-з другого, здійснюються одночасно.

Ця модель грошового обігу дає загальне уявлення про функціонування національної грошової системи.

Ринки продуктів—це ринки, на яких населення і підприємства купують товари і послуги.

Ринки ресурсів—це ринки, на яких населення і підприємства купують ресурси (робочу силу, капітал, природні ресурси).

Кількість грошей в обігу можна визначити за формулою:

Національний (сукупний) продукт—загальна вартість всіх виготовлених виробів та послуг.

Але ця формула не включає деякі процеси, а саме:

• Заощадження;

• Інвестиції (вклади в обладнання, сировину і матеріали).

2. Грошовий обіг поділяється на дві взаємопов’язані частини:

1. Сферу безготівкового обігу;

2. Сферу готівкового обігу.

Готівка, як правило, використовується при виплаті ЗП, пенсій, стипендій, при купівлі товарів і послуг, розміщенні коштів у банках.

У сфері безготівкового обігу рух грошей здійснюється у вигляді перерахування сум через рахунки у банках. У безготівковій формі здійснюється розрахунки між підприємствами, розрахунки підприємств з населенням (ЗП, пенсії) тощо.

Таким чином, готівковий обіг призначений для обслуговування споживчого ринку, а тоді як фінанси підприємств функціонують у формі безготівкового обігу.

У розвинутих країнах світу готівка становить незначну частину маси: 5-7%. В Україні - близько 30%.

3. Форми безготівкових розрахунків:

1. Платіжна вимога-доручення—це документ, який об’єднує платіжну вимогу і платіжне доручення.

Платіжна вимога—це документ, який містить вимогу одержувача коштів платнику про оплату коштів за товар.

Платіжне доручення—це документ, який містить наказ платника банку про списання з його рахунку певної суми та перерахування її на рахунок одержувача.

2. Акредитив—це розрахунковий документ, який містить доручення банка-платника банку-одержувача оплатити товар лише при виконанні одержувачем умов, вказаних в акредитиві.

3. Розрахунковий чек—це документ, який містить доручення платника про рахування з його рахунку грошей на рахунок одержувача, при здачі ним чека в банк.

4. Розрахунок простим векселем.

Простий вексель—є формою комерційного кредиту. При видачі простого векселя векселедавець зобов’язаний сплатити векселеодержувачу певну суму грошей після настання певного строку.

4. Грошова маса ті її показники

Закон грошового обігу.

Карл Маркс розробив закон грошового обігу, суть якого полягає в тому, що кількість грошей, необхідних для виконання функцій засобу обігу, повинна дорівнювати сумі цін товарів, що реалізуються поділених на швидкість обороту грошей.

Грошова маса—це сукупність купівельних, платіжних та нагромаджувальних засобів, яка обслуговує економічні зв’язки. Це важливий кількісний показник руху грошей.

Для аналізу зміни руху грошей на певну дату і за певний період використовують грошові агрегати: М₀, М₁, М₂, М₃, М₄.

М₀ – готівкові кошти в обігу (банкноти, монети, казначейські білети)

М1 = М0+ засоби на поточних рахунках банків

М2 = М1 + депозити в банках і короткострокові державні цінні папери

М3 = М2 + заощаджу вальні вклади в спеціалізованих кредитних установах + решта цінних паперів

М4 = М3 + різні форми депозитів в кредитних установах.

Між агрегатами потрібна рівновага, в іншому випадку відбувається порушення грошового обігу.

Рівновага буде, коли М2>М1.

В цьому випадку гроші переходять з готівкового обігу в безготівковий. При порушенні цього співвідношення між агрегатами виникає недостатність грошових знаків, ріст цін тощо.

Для визначення грошової маси держави використовують різну кількість агрегатів (США-4, Франція-2). В Україні використовують М0, М1, М2, М3.

На грошову масу впиває два фактори:

1. Кількість грошей визначається державою – емітентом грошей.

2. Швидкість обігу грошей, тобто їх рух при виконанні ними функцій обігу і платежу.

На швидкість обігу грошей впливають економічні цикли, рух цін, рівень відсоткових ставок за кредит, грошові фактори, рівень заощадження населення.

Прискорення швидкості обігу грошей веде до збільшення грошової маси. Збільшена грошова маса при такому ж рівні товарів і послуг призведе до інфляції – знецінення грошей.