Допоміжні діагностичні критерії:

• рентгенографія (аналіз прицільної рентгенограми, ортопантомограми, панорамної рентгенограми, томограми);

• заповнення та аналіз одонтопародонтограми;

• Е.О.Д;

• оклюзіографія;

• отримання альгінатних відбитків та аналіз діагностичних моделей.

Лікування:

• нормалізація оклюзійних співвідношень;

• вибіркове пришліфування горбків зубів;

• знеболення;

• препарування всіх поверхонь зуба, крім вестибулярної на товщину 0,5-1,2 мм;

поверхні після препарування мають бути паралельні або мати кут сходження не більше 3-5 град.;

• формування пазів для подальшої фіксації мають бути паралельні на бокових поверхнях глибше 0,5 мм;

• отримання подвійного відбитка (еластомери);

• отримання альгінатного відбитка;

• припасування напівкоронок та тричвертних коронок;

• цементування напівкоронок та тричвертних коронок фосфатним, склоіономерним та полімерним цементом;

• зняття напівкоронок та тричвертних корнок;;

Рекомендації:

- по методиці догляду за зубним протезом;

- по методиці догляду за порожниною рота;

- по користуванню і періодичністю зміни даного виду протезу.

Профілактика:

- звернення до лікаря з метою профілактики не рідше одного разу на рік, а при прояві ускладнень чи зламі протезу - негайно.

Критерії ефективності лікування (гарантійні терміни служби протезів)

Згідно Наказу № 507 від 28.12.2002 року “Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги”.

Протокол лікування Шифр мкх 10: к 00.3, к 00.40-00.49 Хвороби твердих тканин зуба

Клінічна форма: пошкодження коронкової частини зубу (60-80%) каріозної та не каріозної етіології (протезування штампованими коронками)

Критерії діагностики:

Клінічні:

- наявність каріозної порожнини

• або некаріозного пошкодження зубу, яке не можливо відновити мікропротезами;

• аномалія форми зубів (-мікро, -макродентія);

• аномалія положення зубів (вестибулярне, оральне положення);

• зуби стійкі (І ступінь рухливості зубів);

• реакція зубів на перкусію – безболісна.

• змінений колір зуба;

• патологічна стертість;

• реакція на перкусію відсутня;

• зуб – стійкий (або І ступінь рухомості).

Допоміжні діагностичні критерії:

1. Рентгенографія (прицільна, ортопантомограма, панорамна рентгенограма, томограма):

а) наявність каріозної порожнини зуба;

б) достатня товщина та співвідношення твердих тканин зубів з пульпою;

в) кореневі канали запломбовані до апікального отвору;

г) переапікальні тканини без патологічних змін.

2. Оклюзіографія.

3. Зняття анатомічних відбитків для виготовлення діагностичних моделей (альгінатними масами).

4. Вивчення діагностичних моделей щелеп.

Лікування:

• нормалізація оклюзійних співвідношень;

• вибіркове пришліфовування зубів;

• захист відпрепарованого зуба;

- знеболення твердих тканин зуба;

• препарування зуба під штамповану коронку та коронку по Бєлкіну;

• зняття відбитку альгінатними матеріалами та гіпсом;

• вибір кольору обличкування;

• припасування штампованої коронки та коронки по Бєлкіну;

• фіксація штампованої коронки та коронки по Бєлкіну на цинк-фосфатний, цинк-полікарбоксілатний та склоіномерний цементи;

• зняття штампованої коронки та коронки по Бєлкіну

Рекомендації:

• по методиці чищення зубів та зубних протезів;

• по призначенню засобів гігієні (зубні щітки середньої жорсткості, флюси);

• відмова від паління;

• правила користування незнімною конструкцією.

Диспансеризація:

• диспансерний облік у стоматолога (звернення до лікаря з профілактичною метою не рідше разу на рік, а при ускладненнях – звертатись негайно).

Критерії ефективності лікування (гарантійні терміни служби протезів)

Згідно Наказу № 507 від 28.12.2002 року “Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги”.