Двадцять дві форми опору клієнта

Категорія А: Протидія, що виражена в кількості висловлювань клієнта

Визначення: Клієнт обмежує кількість інформації, що отримує від консультанта.

Форми

Мовчання

Мінімум висловлювань

Багатослів’я

Категорія В: Обмеження змісту відповідей

Визначення: Клієнт обмежує тип інформації, яку він передає консультанту.

Форми

Інтелектуальна розмова

Симптом розсіяності

Беззмістовна розмова

Демонстрація емоцій

Стурбованість майбутнім /минулим

Риторичні запитання

Категорія С: Опір, що проявляється в стилі відповіді

Визначення: Клієнт маніпулює способами передачі інформації консультанту.

Форми

Зниження значущості

Цензура / редагування висловлювань

Перегляд погляду

Зваблювання

Розкриття інформації в останній момент

Встановлення меж

Пошук причин ззовні

Залучення /відхилення консультанта

Забування

Брехливі обіцянки

Категорія D: Протидія шляхом порушення домовленостей

Визначення: Клієнт порушує базисні правила консультування.

Форми

Недостатнє дотримування домовленостей

Затримка /відмова від оплати

Претензії на особливе ставлення

Джерело: “Client Resistance in Counseling: Its Theoretical Rationale and Taxonomic Classification”, by A. Otani, 1989 Journal of Counseling and Development, 67, 459.

Існує декілька прийомів, завдяки яким консультанти можуть допомогти клієнтам виграти боротьбу за ініціативу і досягти успіху в консультуванні. Один з них полягає в тому, щоб передбачити роздратування, фрустрацію і войовничість, які можуть виявити деякі клієнти. Консультанти, котрі передбачають, що якась частина їх клієнтів виявиться недобровільною або такою, що опирається, зможуть знайти підхід до цих індивідів, тому що подібна поведінка клієнтів не стане сюрпризом для консультантів.

Другий прийом для протидії браку ініціативи з боку клієнта є в тому, щоб демонструвати доброзичливість, терпіння і розуміння, як і взагалі не засуджуюче ставлення. Така позиція консультанта підвищує довіру клієнта. Окрім цього, не засуджуюча поведінка допомагає клієнтам краще зрозуміти свої думки і почуття, пов’язані з консультуванням. Це розкриває їх перед самим собою і процесом консультування.

Третій спосіб виграти боротьбу за ініціативу – використовувати методи переконання. Будь-який консультант має деякий вплив на клієнтів, і навпаки. Від того, як консультант реагує на клієнта, директивно чи не директивно, може в значній мірі залежати, чи перехопить клієнт ініціативу в роботі.

Четвертий спосіб, котрим консультант може допомогти клієнту в здобутті ініціативи, - це дія через конфронтацію.

Нарешті, консультанти можуть застосовувати засоби мови, особливо метафори, щоб пом’якшити опір або здобути прихильність клієнта. “Як засіб навчання і зниження напруги, метафори можуть використовуватись у вигляді оповідань і малюнків, в цілях запропонування нових ідей, для заперечування ригідних способів мислення, для розвитку толерантності до нових переконань і для зниження напруги, що часто присутня між консультантом і недобровільним клієнтом або таким, що опирається”. Наприклад, при звертанні до клієнта, котрий раз від разу повторює одну і ту ж саму помилку, консультант може сказати: “ Що робить забіяка, якщо він буває сильно побитий кожного разу, коли він починає бійку?”.

Насамкінець, Секк рекомендує використовувати в якості способів подолання опору клієнта такі прагматичні прийоми, як мовчання (або пауза), рефлексія (або емпатія), розпитування, опис, оцінювання, удавання і спільне обговорення планів консультанта. Ці прийоми особливо корисні в роботі з такими суб’єктами, які відповідають на ініціативи консультанта словами: “Я не знаю”.