
- •Семінарське заняття 21
- •Тема 18. Дискретні випадкові величини. Тема 19. Неперервні випадкові величини
- •Виконання студентами тестових завдань з питань теми заняття. Методичні вказівки
- •Дискретні випадкові величини, їх характеристики.
- •4. Дисперсія дискретної випадкової величини, її властивості.
- •5. Середнє квадратичне відхилення.
- •6. Теоретичні моменти.
- •1. Функція розподілу та її властивості.
- •3. Числові характеристики неперервних випадкових величин.
- •4. Застосування числових характеристик для прийняття рішень в умовах ризику.
1. Функція розподілу та її властивості.
Неперервну випадкову величину неможливо задати законом розподілу, аналогічним розглянутому раніше для дискретних випадкових величин. Існує спільний спосіб задання будь-якого типу величин (і дискретних, і неперервних) – за допомогою функції розподілу.
Функцією
розподілу (інтегральною функцією)
називається функція
,
яка визначає ймовірність того, що
випадкова величина
у результаті випробування прийме
значення, менше, ніж
:
.
З геометричної точки зору – це ймовірність того, що випадкова величина прийме значення, яке зображається на числовій осі точкою, що лежить зліва від точки .
Відзначимо такі властивості функції розподілу.
Значення функції розподілу належать відрізку
:
.
Це випливає з того, що як ймовірність події може приймати лише значення з множини .
Функція неспадна: якщо
, то
.
Дійсно, згідно з теоремою додавання ймовірностей несумісних подій, маємо
,
або
.
Оскільки останній доданок невід’ємний, то звідси випливає, що . Властивість 2) доведена.
Аналізуючи викладки, проведені при доведенні даної властивості, одержуємо таке
Правило.
Ймовірність того, що випадкова величина
прийме значення, яке знаходиться в
інтервалі
,
дорівнює приросту функції розподілу
на цьому інтервалі:
.
Зауважимо,
що формально ймовірність того, що
неперервна випадкова величина
прийме одне певне значення, дорівнює
нулю. Дійсно, нехай
.
Маємо:
.
Оскільки
– неперервна функція, то при
.
Виходить, що ймовірність того, що
,
дорівнює нулю. Таким чином,
.
Згідно
з класичним означенням ймовірності,
виходить, що події
неможливі. Але насправді це не так. При
користуванні функцією розподілу
ймовірностей ставлять питання не про
визначення ймовірності події
,
а про те, що
прийме значення, яке належить інтервалу
.
Якщо можливі значення випадкової величини належать інтервалу
, то
при
і
при
.
Якщо можливі значення неперервної випадкової величини розміщені на всій осі , то мають місце такі граничні рівності:
;
.
Приклад. Знайти функцію розподілу для дискретної випадкової величини , заданої законом розподілу
|
1 |
3 |
5 |
|
0,2 |
0,3 |
0,5 |
Розв’язування.
Маємо:
при
.
При
.
При
.
При
.
2. Щільність розподілу ймовірностей, її властивості та зв’язок з функцією розподілу.
Неперервні випадкові величини характеризуються не тільки інтегральною, але і диференціальною функцією (щільністю розподілу).
Щільністю
розподілу
ймовірностей неперервної випадкової
величини
називають функцією
,
яка є першою похідною від функції
розподілу
:
.
Неважко довести таку теорему.
Теорема.
Ймовірність того, що неперервна випадкова
величина
прийме значення, що належить інтервалу
,
дорівнює визначеному інтервалу від
щільності розподілу, взятому в межах
від
до
:
.
Дійсно,
оскільки
,
а
;
то
.
Знаючи
функцію
,
легко знайти
:
.
Це
дійсно так, оскільки
.
Приклад 2. Знаючи щільність розподілу , знайти функцію розподілу :
Розв’язування. Розглянемо такі випадки:
а)
.
При цьому
;
б)
.Тоді
;
в)
.
Маємо:
.
Відзначимо такі властивості щільності розподілу.
Щільність розподілу – невід’ємна функція:
. Це дійсно так, оскільки – монотонна неспадна функція, а – її похідна . Графік щільності розподілу називають кривою розподілу.
Невласний інтеграл від щільності розподілу в межах від
до
дорівнює одиниці:
.
Дійсно,
подія, яка полягає в тому, що
прийме значення в інтервалі
,
є достовірною:
.
Зауважимо,
що сам термін “щільність розподілу”
було введено по аналогії з щільністю
маси в точці. Дійсно, оскільки
,
то
.
Отже, ймовірність того, що
прийме значення, яке належить інтервалу
,
наближено дорівнює добуткові щільності
ймовірності в даній точці на довжину
інтервалу
.