Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МУ курс.раб.УКР1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
22.82 Mб
Скачать

6. Визначення класу небезпеки підприємства в залежності від маси та видового складу забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферу

Категорію небезпеки підприємства (КОП) розраховують за формулою:

КОП = , (6.1)

де:

Мi - маса викиду i-ї речовини, т/рік;

ПДКi - середньодобова гранично допустима концентрація i-ї речовини, мг/м3;

n - кількість забруднюючих речовин, що викидаються підприємством;

αi - безрозмірна константа, що дозволяє співвіднести ступінь шкідливості i-ї речовини з шкідливістю сірчистого газу. Визначається за табл. 6.1.

Значення КОП розраховують за умови, коли Мi/ПДКi > 1.

При Мi/ПДКi < 1 значення КОП не розраховуються і прирівнюються до нуля.

Для розрахунку KOП за відсутності середньодобових значень гранично допустимих концентрації використовують значення максимально-разових ГДК, орієнтовно безпечних рівнів впливу (ОБРВ) або

зменшені в 10 разів значення гранично допустимих концентрацій речовин у повітрі робочої зони.

Табл.6.1. Значення αi для речовин різних класів небезпеки

Константа

Класс опасности

1

2

3

4

αi

1,7

1,3

1,0

0,9

Для речовин, по яких відсутня інформація про ГДК або ОВУВ, значення КОП прирівнюють до маси викидів даної речовини.

За величиною КОП підприємство ділять на чотири категорії небезпеки. Граничні умови для поділу підприємств за категоріями небезпеки наведені і табл. 6.2.

Табл. 6.2. Граничні умови для поділу підприємств за категоріями небезпеки залежно від значень КОП

Категорія небезпеки підприємства

Значення КОП

1

КОП>106

2

106>КОП>104

3

104>КОП>103

4

КОП<103

7. Розрахунок водоспоживання та водовідведення по шахті

Нормуванню підлягає споживання загальної кількості води, яка необхідна для виробництва одиниці продукції, у тому числі потреба у свіжій технічній та питній воді, обсяг оборотної і повторно-послідовно використовуваної води, а також кількість відведених від виробництва стічних вод.

Норма водоспоживання - це максимально допустима планова кількість води необхідної якості, яке необхідне для виробництва одиниці продукції (виду робіт) встановленої якості в певних гірничо-геологічних та організаційно-технічних умовах виробництва.

Норма водовідведення - це максимально допустима планова кількість відведених стічних вод, що утворюються при виробництві одиниці продукції (роботи) у певних гірничо-геологічних та організаційно-технічних умовах виробництва.

Шахтні, кар'єрні води і води від осушення шахтних полів - це природні попутно-здобуті води (поверхневі або підземні), що змінили або не змінили свій первісний склад або властивості, які при використанні на виробничі потреби класифікуються як свіжа технічна вода, а при відведенні - як стічна вода.

Норматив водоспоживання (водовідведення) - це технічно обгрунтована кількість необхідної і раціонально спожитої (скидання) води для конкретного технологічного процесу, операції, типу обладнання. Вимірником нормативу є витрата води в літрах (кубометрах), віднесені до відповідних одиниць виміру об'ємних показників, що визначають величину витрати води у кожному конкретному процесі (л./чел. см.; л/Гкал; л/м3 стисненого повітря).

Норматив може бути виражений у відсотках (розміри безповоротного споживання води і втрат на випаровування, фільтрацію і т.п.) і у вигляді коефіцієнта (коефіцієнт водовідведення). Нормативи є основою для розрахунку норм і наведені в таблицях Б.4., Б.5., Б.6.

Індивідуальна норма споживання свіжої води по підприємству ( ) визначається підсумовуванням норм за напрямами витрачання води ( ).

Індивідуальні норми за напрямами витрачання води визначаються шляхом підсумовування норм по водоспоживальним процесам, що є на підприємстві ( ).

Норми по водоспоживальним процесам розраховуються за такими формулами:

; ; (7.1)

где і = 1,…, n – індекси водоспоживальних процесів

- нормативний обсяг споживання води конкретної якості по конкретному водоспоживальному процесу;

Таблиця 5.4.12 Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин

Вироб-ництво

дже-

ника

№ вен. уста-

новки

Джерело утворення забруднюючих речовин

Етапи технологіч-ного процесу

Завантаження технологічного обладнання

Об'ємна витрата газу,

м3/сек

Темпе-ратура, 0С

Забруднювальна речовина

Значення концентрації забруднюючих речовин, мг/м3

Методика визначен-ня показни-ків

Код

Наймування

Фактичне значение

Проектне значення

По техноло-гічному регламен-ту*

Наймування

Кількість

max

min

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

Таблиця 5.4.13 Характеристика джерел викидів забруднюючих речовин

№ джерела викиду

Найменування джерела

Висота джерела викиду, м

Діаметр джерела викиду, м

Діаметр джерела викиду, м

Характеристика пило газовоздушних сумішів

Забруднююча речовина

Вихідні дані для визначення величини викиду (максимальні)

Певна потужність викиду

Прослушать

На латинице

Методи визначення величини викидів

Точкового або початку лінійного, центру симетрії

площадний

Другого кінця лінійного, ширина і довжина площинно-го

Кут довжи-ни площа-дного джере-ла щодо м3/сек ОХ завод-ської систе-ми (град.)

Об'єм, м3/сек

Швидкість, м / сек

Температура, 0С

Код

Найменування забруднюючої речовини

Фактич-ні

Проектні

Розрахункові

Х1

Х2

Х1

Х2

г/с

г/с

т/рік

г/с

т/рік

г/с

т/рік

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

Таблиця 5.4.14 Характеристика викидів забруднюючих речовин від основних виробництв

Виробництво

Продукція, що випускається

Характеристика сировини, матеріалів

Викиди забруднюючих речовин

Питомий викид на одиницю сировини, продукції

Найменування

Одиниця виміру

Кількість

Найменування

Одиниця виміру

Кількість

Код

Найменування

Одиниця виміру

Фактичний викид

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

- норматив споживання свіжої води конкретної якості в і-му водоспоживальному процесі;

V - показник, що визначає об'єм водоспоживання в даному процесі;

Q - річний плановий обсяг виробництва продукції підприємства або плановий обсяг виконання робіт у одиницю виміру продукції (робіт).

Об'ємними показниками, що визначають обсяг водоспоживання в конкретному процесі, служать техніко-економічні показники виробництва (табл. 7.1).

Водоспоживальні процеси за напрямами витрачання води, характерні для підприємств вугільної промисловості, рекомендовані системи водопостачання процесів наведено в табл. 7.2.

Індивідуальна норма оборотної води по підприємству ), норми за напрямами витрачання води ( ) і норми по водоспоживальним процесам ( ) визначаються як і норми споживання свіжої води, при цьому в розрахунок за формулою (7.1) приймаються нормативи оборотної води ( ).

Індивідуальні норми водовідведення по підприємству ( ) визначається підсумовуванням норм водовідведення за напрямками ( ).

Індивідуальні норми водовідведення за напрямками розраховуються за такими формулами:

  • норма водовідведення від технологічних потреб ( ) на гірничодобувних підприємствах ;

  • норма водовідведення від потреби на нужди допоміжного виробництва ( ) і норма водовідведення від господарсько-побутових потреб ( ).

; (7.2)

де:

l = 1,2 – символи ознаки очищення відведених вод (1 - потребують очищення, 2 - не потребують очищення);

- нормативи водовідведення, які відображають величину водовідведення від обсягу споживання свіжої води за окремим водоспоживальним процесом або групі процесів;

- питома величина попутно-здобутих вод, що відводяться у водойми, потребують очищення, м3/1000 т видобутку.

Питома величина попутно-видобутих вод на планований період приймається на фактичному рівні за даними багаторічних вимірів геолого-маркшейдерської служби з урахуванням гідрогеологічної характеристики і розташування виїмкових пластів у плановому періоді.

Вихідні дані для розрахунку водоспоживання та водовідведення по шахті наведені в таблицях Б.4.1 і Б.4.2., в таблицях Б.5, Б.6 і Б.7 - нормативи і об'ємні показники, що визначають водоспоживання та водовідведення по шахті.

У додатку В наведено приклад розрахунку водоспоживання по шахті.