- •1. Призначення курсового проекту
- •2. Завдання на проектування
- •3. Склад робіт
- •3. Об'ємно-планувальні рішення проммайданчика.
- •4. Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин.
- •5. Розрахунки викидів шкідливих речовин в атмосферу.
- •5.1. Розрахунок кількості викидів твердих частинок в атмосферне повітря з породних відвалів шахт
- •5.2. Розрахунок кількості шкідливих речовин, що надходять в атмосферне повітря з вентиляційного стовбура вугільної шахти
- •5.3. Розрахунок кількості шкідливих речовин, що надходять в атмосферне повітря при зварювальних роботах
- •5.4. Розрахунок викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від енергоблока з котлом, який призначений для факельного спалювання вугілля з високим вмістом летючих
- •6. Визначення класу небезпеки підприємства в залежності від маси та видового складу забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферу
- •7. Розрахунок водоспоживання та водовідведення по шахті
- •8. Розрахунок ширини сзз
- •9. Висновки
- •4. Оформлення курсової роботи
- •Список літератури
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в Приклад розрахунку норм водоспоживання по шахті
- •Пояснювальна записка до розрахунків по водоспоживанню і водовідведенню по шахті Пилопригнічення
- •Нагнітання води в пласт
- •Зрошення при виїмці вугілля з очисних вибоїв:
- •Пристрій водяних завіс при виїмці вугілля механізмами:
- •4. Пристрій водяних завіс при веденні підготовчих робіт підриванням
- •5. Зрошення при веденні підготовчих робіт
- •6. Зрошення на навантажувальних пунктах
- •7. Зрошення при перевантаженні з конвеєра на конвеєр
- •8. Зрошення при перевантаженні вугілля і породи з конвеєра у вагонетки або з вагонеток в скіп
- •9. Пилопригнічення на поверхні
- •Потреби допоміжного виробництва
- •1. Охолодження компресорів
- •2. Вироблення теплової енергії в котельнях
- •Господарсько-побутові потреби працюючих на шахті
- •1. Господарсько-питні потреби
- •2. Побутові потреби
3. Об'ємно-планувальні рішення проммайданчика.
Вказати, де розташована шахта, рік її введення в експлуатацію, проектну виробничу потужність і об'єм видобутку в даний час, дати характеристику об'єктів розташованих на проммайданчику шахти, а також з якими вона межує. Вихідні дані вказані на планах проммайданчиків.
4. Характеристика джерел утворення забруднюючих речовин.
Перш, ніж дати коротку характеристику джерела утворення забруднюючих речовин, студент повинен на схемі проммайданчика біля кожного джерела червоним олівцем поставити його інвентарний номер. Номер повинен бути написаний чітко, шифр - 7 - 10 мм. Потім на початку глави зазначити загальну кількість джерел викидів, з них неорганізованих, а потім дати коротку характеристику кожного джерела викиду шкідливих речовин, із зазначенням інвентарного номера. При характеристики кожного джерела необхідно вказувати які шкідливі речовини викидаються в атмосферне повітря даними джерелом.
5. Розрахунки викидів шкідливих речовин в атмосферу.
5.1. Розрахунок кількості викидів твердих частинок в атмосферне повітря з породних відвалів шахт
Викиди твердих частинок в атмосферу відвалами визначається як сума викидів при формуванні відвалів і при здуванні часток з їх поверхонь. У нашому випадку формування відвалу не виконується. Тому при виконанні курсового проекту необхідно виконувати розрахунок кількісті твердих частинок, які здуваються з поверхні породного відвалу.
Кількість твердих частинок, яка здувається з поверхні породних відвалів, визначається за формулою, (т/рік):
Мс0 = 86,4 х К0 х К1 х К2 х S0 х W0 х Г х (365 - Тс) х (1 - n) (5.1.2)
де:
К0 - коефіцієнт, що враховує вологість матеріалу (приймається відповідно до даних таблиці 5.1.1);
К1 - коефіцієнт, що враховує швидкість вітру (приймається відповідно до даних таблиці 5.1.2);
К2 - коефіцієнт, що враховує ефективність здування твердих частинок і чисельно рівний:
1,0 - для діючих відвалів;
0,2 - у перші три роки після припинення експлуатації;
0,1 - в наступні роки до повного озеленення відвалу;
S0 - площа поверхні відвалу, яка пилить, м2;
W0 - питома сдуваємість твердих часток з поверхні відвалу, яка пилить (приймається рівною 0,1 х 10-6 кг/м2);
Г - коефіцієнт подрібнення гірської маси (приймається рівним 0,1);
Тс - річна кількість днів зі стійким сніжним покривом.
Таблиця 5.1.1 Залежність величини К0 від вологості матеріалу
-
Вологість матеріалу (W), %
К0
до 0,5
2,0
0,5 – 1,0
1,5
1,0 – 3,0
1,3
3,0 – 5,0
1,2
5,0 – 7,0
1,0
7,0 – 8,0
0,7
8,0 – 9,0
0,3
9,0 – 10,0
0,2
более 10,0
0,1
Як що в рівняння (4.1.1.2) втавити значень W0 і Г, отримуємо формулу (т/рік):
Мс0 = 86,4 х К0 х К1 х К2 х S0 х (365 - Тс) х (1 - n) х 10-8 (5.1.3)
Таблиця 5.1.2 Залежність коефіцієнта К1 від швидкості вітру *
-
Швидкість вітру (V), м/с
К1
до 2
1,0
2 – 5
1,2
5 – 7
1,4
7 - 10
1,7
• Величина коефіцієнта К1 визначається за значенням швидкості вітру, яка найбільш часто повторюється в данній місцевості.
Вихідні дані для розрахунку викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря з породного відвалу шахти наведені в таблиці Б.1 (Додаток Б).