МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА "КОРИСНІ КОПАЛИНИ І ЕКОЛОГІЧНА ГЕОЛОГІЯ"

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до курсового проекту з курсу

«Нормування антропогенного навантаження на природне середовище»

(для студентів за спеціальністю 6.040106 "Екологічна геологія"),

Ухвалено на засіданні кафедри

"Корисні копалини і екологічна геологія"

Протокол № 6 від 11.03.2011р.

Затверджено на засіданні

навчально-видавнича рада ДонНТУ

Протокол № 2 від 21.03.2011р.

Донецьк, ДонНТУ, 2011

УДК 574.2: 504.062

Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни "Нормування антропогенного навантаження на природне середовище» (для студентів за спеціальністю 6.040106 "Екологічна геологія") / Укл. Черняєва В.В., - Донецьк, ДонНТУ, 2011. - 55 с.

Містять рекомендації щодо складання курсової роботи, з організації, методики та послідовності виконання роботи відповідно з діючими програмами та з урахуванням сформованої практики.

Склала: ст. преп. В. В. Черняєва

Відповідальна за випуск проф. Т. П. Волкова

Рецензент: доц. Ю. А. Проскурня

1. Призначення курсового проекту

Курсовий проект виконується в шостому семестрі студентами спеціальності «Екологічна геологія» і призначений для практичного закріплення знань, які були отримані при вивченні курсу «Нормування антропогенного навантаження на природне середовище».

За змістом і обсягом він відповідає вимогам, які пред'являються до екологічної документації на гірничодобувних підприємствах.

Курсовий проект складається з 2-х частин.

У першій частині курсового проекту студенти повинні виконати розрахунок викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря за результатами інвентаризації джерел викидів на території шахти.

У другій частині студенти проводять розрахунок індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення по шахті.

Для виконання роботи використовуються стандартні методики розрахунків, нормативні документи в галузі охорони атмосферного повітря і водних ресурсів.

2. Завдання на проектування

Завданням передбачені вихідні дані по 22 шахтам Донецької області.

Шахта - гірничодобувне підприємство, яке здійснює видобуток корисних копалин підземним способом і відвантаження його безпосередньо споживачам або на збагачувальні фабрики.

Шахта включає наземні споруди і сукупність підземних гірничих виробок, призначених для розробки родовища в межах шахтного поля.

До наземних споруд відносяться будівлі АБК, ВТК, механічних майстерень, котельні, хлораторної, які розташовані на території проммайданчика. На території проммайданчика також розташовані вугільні склади і терикони. Проммайданчики 22 шахт наведені в додатку А.

За результатами інвентаризації на проммайданчику вугільної шахти були встановлені наступні джерела викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря: терикон, вентиляційний стовбур, зварювальний пост, котельня.

3. Склад робіт

Курсовий проект складається з текстової частини (пояснювальна записка) та графічного додатку. Пояснювальна записка до курсового проекту пишеться або від руки, або комп'ютерний текст на аркушах стандартного паперу формату А4.

Матеріали в пояснювальній записці рекомендується викладати в такому порядку:

Введення.

1. Відомості про підприємство.

1.1 Найменування підприємства - шахта № ....

1.2 Міністерство, якому підпорядковане підприємство - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

1.3 Вид економічної діяльності відповідно до класифікатора - видобуток вугілля підземним способом.

1.4 Дані про наявність на підприємстві служби з охорони атмосферного повітря, лабораторії по контролю стану навколишнього природного середовища. Вказується, є чи ні на підприємстві лабораторії по контролю стану навколишнього природного середовища. Відповідальним за природоохоронну діяльність є головний технолог шахти.

2. Загальна частина.

2.1. Цілі і завдання інвентаризації. Вказати на підставі яких законів України проводиться інвентаризація викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря, її цілі і завдання.

2.2. Методики виконання інвентаризації.

При виконанні даного курсового проекту використовуються такі розрахункові методики:

• Отраслевая методика расчета количества отходящих, уловленных и выбрасываемых в атмосферу вредных веществ предприятиями по добыче и переработке угля. Пермь: ВНИИОСуголь, 1989, 42 с;

• Викиди забруднювальних речовин у атмосферу від енергетичних установок. Київ: Мінпаливенерго України, 2002, 33 с;

• Концентрація і об’єми шкідливих забруднюючих речовин (у тому числі газу метану), що викидаються в атмосферу вугільними шахтами. Київ: Мінпаливенерго України, 2004, 27 с.

2.3. Фізико-географічна і кліматична характеристика майданчика розміщення шахти. У цьому розділі вказується географічне положення Донецької області, дається характеристика клімату області, вказуються самі жаркі і самі холодні місяці року, мінімальна та максимальна температура року, радіаційний баланс території, сонячна радіація, відносна вологість протягом року, Характер розподілу атмосферного тиску протягом року, кількість опадів, середня кількість днів із сніговим покривом, напрям вітру і т.д.

2.4. Метеорологічні особливості району, що впливають на умови розсіювання промислових викидів.

Оскільки в Донецькій області відсутня аерологічна станція, яка проводить висотні спостереження, дані про температурні інверсії, прийняті за аерологічної станції Харкова, як найбільш близько розташованої.

Повторюваність приземних інверсій в нічний час в середньому за рік становить 48%. У літні ночі повторюваність інверсій становить 74 – 79 % від усіх випусків.

Одним з факторів, що негативно впливають на розсіювання шкідливих речовин в приземному шарі, є туман. У Донецькій області найбільше число туманів припадає на період з листопада по березень, найменше - з травня по вересень. За рахунок цього можуть створюватися вельми несприятливі санітарно-гігієнічні умови для скупчення домішок у повітрі. У той же час влітку шкідливі речовини слабо вимиваються опадами. Крім того, вони накопичуються в приземному шарі (особливо вночі) через наявність приземних інверсій і слабких вітрів. Всі ці фактори мають вирішальний вплив, і в даній зоні переважає річний хід забруднення повітря з двома максимумами - влітку і взимку.