ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ
КАРПЕНКО ОЛЕНА ОЛЕКСІЇВНА
УДК [002.2:371.67]:378(043.3)
ТРАНСФОРМАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ КНИГИ В УМОВАХ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ
07.00.08 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
педагогічних наук
Харків – 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківській державній академії культури,
Міністерство культури і туризму України.
Науковий керівник доктор історичних наук, професор
Ільганаєва Валентина Олександрівна,
Харківська державна академія культури,
декан факультету бібліотекознавства та
інформатики, завідувач кафедри
бібліотекознавства та соціальних комунікацій
Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор
Швецова-Водка Галина Миколаївна,
Рівненський державний гуманітарний
університет, професор кафедри бібліотекознавства
і бібліографії
кандидат педагогічних наук, доцент
Тодорова Євгенія Миколаївна,
Харківська державна академія культури,
доцент кафедри бібліографознавства та
інформаційно-бібліографічної діяльності
Провідна установа Київський національний університет
культури і мистецтв, кафедра бібліотекознавства
та інформаційних ресурсів, Міністерство культури
і туризму України, м. Київ
Захист відбудеться «14» червня 2005 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.807.02 в Харківській державній академії культури, 61003, м. Харків-3, Бурсацький спуск, 4.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської державної академії культури за адресою: м. Харків-3, Бурсацький спуск, 4.
Автореферат розісланий «12» травня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Соляник А.А.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Інформатизація суспільства стала об’єктивним чинником для трансформаційних процесів у сфері освіти. Сучасна соціокультурна ситуація зумовлює необхідність забезпечення якісно нового рівня підготовки фахівців з усіх галузей знань. Формування особистості, розвиток її творчого потенціалу є стратегічним орієнтиром освіти інформаційного суспільства.
Ефективність підготовки фахівців у вищій школі потребує впровадження нових підходів до організації процесу навчання, його змісту, системи контролю й оцінки одержуваних результатів, що передбачає оновлення його науково-методичного забезпечення, важливою складовою якого є навчальна книга. Зростання обсягу годин на самостійну роботу студентів в умовах інформатизації освіти посилює її роль. Реформування національної освіти в контексті Болонської угоди та її інтеграції до європейського та світового освітнього простору потребують визначення трансформаційних ознак навчальної книги в умовах інформатизації, удосконалення її змісту, форми та використання в процесі навчання, адекватних до сучасної філософії освіти.
Інтеграція навчальної книги до інформаційного середовища вищої освіти в умовах інформатизації має загальносоціальне значення у формуванні інтелектуального потенціалу суспільства. Підвищити якість підготовки фахівців вищої освіти можна завдяки не тільки повному забезпеченню учасників педагогічного процесу навчальною літературою, але й максимальній реалізації функціональних можливостей навчальної книги в процесі освіти та самоосвіти учасників педагогічної комунікації. Підготовка фахівців бібліотечно-інформаційного напряму набуває пріоритету в контексті інтенсифікації інформаційних процесів. Тому експериментальна частина дисертаційного дослідження та апробація його теоретичних положень здійснюються на базі вищої бібліотечної освіти як складової інституту суспільства, що є відносно самостійною в освітянській системі та забезпечує функціонування бібліотечної сфери діяльності.
Вивчення багатоаспектного масиву публікацій виявило наявність проблемної ситуації, яка полягає в суперечності, з одного боку, між реальним зростанням ролі і значення навчальної книги в системі підготовки фахівців і сучасними можливостями задоволення потреб користувачів існуючими навчальними виданнями; з іншого – у невідповідності між потребами практики і відсутністю нових науково обґрунтованих підходів щодо інтеграції навчальної книги до інформаційного середовища вищої освіти в Україні в умовах інформатизації. Отже, актуальність теми дисертаційного дослідження визначається об’єктивною необхідністю узагальнення уявлень про навчальну книгу, вимог до її адаптації та використання в новому інформаційному середовищі вищої освіти, зокрема бібліотечно-інформаційної.
Дисертаційне дослідження – перший досвід наукового обґрунтування теоретико-методичних засад інтеграції навчальної книги до інформаційного середовища вищої освіти в умовах інформатизації в Україні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до комплексної наукової теми факультету бібліотекознавства та інформатики Харківської державної академії культури «Бібліотечно-інформаційне забезпечення науки, виробництва, освіти та культури».
Мета дослідження полягає в розробці теоретико-методичних засад інтеграції навчальної книги до інформаційного середовища вищої освіти в умовах інформатизації в Україні.
Задачі дослідження зумовлені його метою і передбачають:
з’ясувати рівень наукової розробки проблеми трансформації навчальної книги в умовах інформатизації вищої освіти;
визначити й обґрунтувати типологічну характеристику навчальної книги з зазначенням її типо-видових особливостей у галузі бібліотечно-інформаційної освіти;
дослідити еволюцію навчальної книги в контексті соціокультурних змін інституту освіти;
проаналізувати трансформаційні ознаки підручника;
визначити критерії адаптації навчальної книги до інформаційного середовища вищої освіти;
розробити модель функціонування, використання та розвитку навчальної книги в інформаційному середовищі вищої освіти в умовах інформатизації.
Об’єктом дослідження є навчальна книга.
Предмет дослідження – трансформація навчальної книги в умовах інформатизації вищої освіти.
Методи дослідження. Методологічними засадами дисертаційної праці є системний, інформаційний, соціокультурний, соціокомунікативний, типологічний, структурно-функціональний, модельний підходи. Використовувалися загальнонаукові та спеціальні теоретичні й емпіричні методи: аналіз наукової літератури за темою дисертаційного дослідження, програмної та навчально-методичної документації, термінологічний, історико-логічний, бібліометричний, статистичний, порівняльного аналізу, синтезу, класифікації і систематизації теоретичних даних, соціологічний метод анкетування.
Теоретико-методологічну базу дослідження забезпечили теоретичні засади книгознавства, бібліотекознавства та педагогіки вищої школи, що сприяють системному вивченню трансформації навчальної книги в умовах інформатизації, зокрема праці вчених А.М. Алексюка, В.С. Журавського, В.П. Беспалька, П.Г. Буги, О.А. Гречихіна, Д.Д. Зуєва, В.О. Ільганаєвої, Н.М. Кушнаренко, М.І. Тупальського, М.М. Фіцули, Г.М. Швецової-Водки та ін. Науковому обґрунтуванню трансформації навчальної книги з точки зору особливостей її типологічної характеристики сприяли дослідження таких учених-книгознавців, як О.А. Гречихін, С.Г. Кулешов, Н.М. Кушнаренко, Г.М. Швецова-Водка та ін. Підґрунтям для з’ясування механізмів інтеграції навчальної книги до нового освітньо-інформаційного середовища стали праці В.Н. Агєєва, Г.А. Василенка, Г.А. Краснової, В. Лисенка, О. Добровольського, В. Хом’якова та ін., присвячені окремим аспектам інформаційно-комп’ютерного забезпечення електронного існування навчальної книги в медіапросторі.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:
уперше комплексно досліджено сучасний стан та перспективи інтеграції навчальної книги до інформаційного середовища вищої освіти в умовах інформатизації в Україні;
обґрунтовано загальну типологічну модель навчальної книги на основі ознак (змісту, форми, жанру, ролі в навчальному процесі, читацького та цільового призначення) та особливості її адаптації до галузі бібліотечно-інформаційної освіти;
запропоновано класифікацію функцій підручника в умовах інформатизації за ознакою їх домінування; виявлено специфіку підручника як навчально-педагогічного комплексу, що інтегрує науково-методичні матеріали, у контексті еволюції навчальної книги через етапність формування її ознак;
визначено критерії адаптації навчальної книги до нового освітньо-інформаційного середовища за змістом і формою з урахуванням дидактичних, ергономічних, художньо-естетичних та соціально-економічних вимог до неї;
теоретично обґрунтовано модель функціонування, використання та розвитку навчальної книги в освітньо-інформаційному середовищі вищого навчального закладу, що забезпечує її інтеграцію до інформаційного простору вищої освіти.
Наукові висновки і результати дисертаційного дослідження додають до здобутків книгознавства, бібліотекознавства, педагогіки сучасну концепцію інтеграції навчальної книги до інформаційного середовища вищої освіти в умовах інформатизації, поповнюють новими знаннями про її пріоритети та особливості використання в освітньо-інформаційному середовищі вищого навчального закладу.
Практичне значення одержаних результатів дисертації полягає в тому, що обґрунтовані в ній теоретико-методичні положення створюють основу рекомендацій для інтеграції нового покоління навчальної книги до інформаційного середовища вищої освіти в умовах інформатизації в Україні з метою підвищення якості підготовки фахівців, зокрема бібліотечно-інформаційного напряму. Отримані дані про сучасний рівень вітчизняного забезпечення навчальною книгою галузі бібліотечно-інформаційної освіти за 1991-2004 рр. сприятимуть оптимізації забезпечення окремих навчальних дисциплін друкованою та електронною формами навчальної книги. Наведені в дисертації рекомендації щодо адаптації навчальної книги до нового інформаційного середовища вищої освіти можуть використовуватися авторами, працівниками видавництв, педагогами, редакторами, науковими працівниками та іншими спеціалістами при створенні електронних і друкованих навчальних книг; у процесі підготовки відповідних фахівців. Обґрунтування реалізації визначеної моделі функціонування, використання та розвитку навчальної книги в медіапросторі вищого навчального закладу сприятимуть організації національної мережі бібліотечно-інформаційної освіти.
Теоретичні та практичні положення дисертації практично реалізовуються в Харківській державній академії культури на факультеті бібліотекознавства та інформатики в процесі викладання навчальних дисциплін «Книгознавство та історія книги», «Соціальні комунікації», «Бібліотекознавство», «Документознавство», про що свідчить акт про впровадження.
Особистий внесок здобувача. Найважливіші наукові результати і висновки дисертаційного дослідження одержані дисертантом особисто. Вони полягають у виявленні трансформаційних ознак навчальної книги в умовах інформатизації, визначенні критеріїв адаптації до нового інформаційного середовища вищої освіти та моделі функціонування, використання та розвитку навчальної книги в ньому.
Апробація результатів дисертації. Основні висновки і результати дисертаційного дослідження викладені в доповідях на міжнародних наукових конференціях: «Духовна культура в інформаційному суспільстві» (Харків, 2002); «Культура та інформаційне суспільство XXI століття» (Харків, 2002); «Парадигмы XXI века: информационное общество, информационное мировоззрение, информационная культура» (Краснодар, 2002); «Культура та інформаційне суспільство XXI століття» (Харків, 2003); «Библиотечное дело-2003: Гуманитарные и технологические аспекты развития» (Москва, 2003); «Документознавство та інформаційна діяльність: Наука. Освіта. Практика» (Київ, 2003); «Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві» (Харків, 2003); «Культура та інформаційне суспільство XXI століття» (Харків, 2004); «Библиотечное дело-2004: Всеобщая доступность информации» (Москва, 2004), «Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта: стан та перспективи» (Харків, 2004).
Текст дисертаційного дослідження, основні наукові висновки і рекомендації обговорені на кафедрі бібліотекознавства і соціальних комунікацій Харківської державної академії культури.
Публікації. Основні наукові результати і висновки дисертаційного дослідження відображені в 15 одноосібних публікаціях: 5 статей – у наукових фахових виданнях України та 10 – тези доповідей на міжнародних наукових конференціях.
Структура дисертації зумовлена метою та задачами дослідження, логікою викладу її результатів. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації – 235 сторінок: основний текст – 180 сторінок, список використаних джерел – 310 найменувань (на 29 сторінках) та 5 додатків (на 26 сторінках).