ЗАНЯТТЯ 29

ТЕМА: Кінцевий мозок. Борозни і закрутки верхньобічної поверхні півкуль головного мозку. Проекція головніших з них на по­верхню черепа. Ядра аналізаторів верхньо­лате­ральної ділянки кори. Острівець.

Актуальність теми: Знання анатомії різних відділів центральної нервової системи дасть можливість в подальшому вивчати патогенез захворювань органів нервової системи, розробляти методи профілактики та необхідні методи лікування.

Навчальні цілі заняття:

ЗНАТИ:

1. розвиток кінцевого мозку;

2. склад кінцевого мозку;

3. поверхні і частки півкуль головного мозку, межі між ними;

4. борозни і звивини верхньобічної поверхні півкуль головного мозку;

5. складові частини аналізаторів;

6. кіркові центри аналізаторів (аналізатори у вузькому розумінні слова), вчення І.П.Павлова про динамічну локалізацію функцій в корі головного мозку;

7. кіркові центри рухових та чутливих аналізаторів І сигнальної системи на верхньобічній поверхні півкуль головного мозку

8. кіркові центри аналізаторів ІІ сигнальної системи на верхньобічній поверхні півкуль головного мозку.

ВМІТИ:

1. показати на вологому препараті півкулі головного мозку та їх частки

2. показати на таблиці та вологих препаратах борозни та звивини верхньобічної поверхні півкуль головного мозку;

3. на схемах-кліше вписати латинські назви борозен та звивин верхньобічної поверхні півкуль головного мозку та локалізацію кіркових центрів аналізаторів І і ІІ сигнальних систем;

4. намалювати схему розташування аналізаторів І і ІІ сигнальної систем на верхньобічній поверхні півкулі головного мозку.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

1. Вивчіть матеріал за конспектом лекцій та рекомендованою літературою.

2. Вивчіть:

1. Розвиток кінцевого мозку;

2. загальну будова кінцевого мозку, поверхні, частини;

3. борозни і звивини верхньобічної поверхні півкуль головного мозку;

4. ядра аналізаторів верхньобічної поверхні півкуль головного мозку;

5. будову і топографію острівця.

Контрольні питання:

1. Розвиток кінцевого мозку.

2. Складові частини кінцевого мозку.

3. Поверхні та частки півкуль головного мозку, їх межі.

4. Борозни та звивини лобової частки верхньобічної поверхні головного мозку.

5. Борозни та звивини тім’яної частки верхньобічної поверхні головного мозку.

6. Борозни та звивини потиличної частки верхньобічної поверхні головного мозку.

7. Борозни та звивини скроневої частки верхньобічної поверхні головного мозку.

8. Будова та складові компоненти аналізаторів.

9. Вчення І.П. Павлова про динамічну локалізацію функцій в корі головного мозку.

10. Ядра рухових аналізаторів І сигнальної системи на верхньобічній поверхні півкуль головного мозку.

11. Ядра чутливих аналізаторів І сигнальної системи на верхньобічній поверхні півкуль головного мозку.

12. Локалізація ядер аналізаторів ІІ сигнальної системи на верхньобічній поверхні півкуль головного мозку. Зони Брока та Верніке.

1. Що спостерігається при патологічних процесах у передцентральній звивині?

2. Що буде спостерігатися при локалізації патологічного процесу в зацентральній звивині?

3. Що спостерігається при пошкодженні кіркових центрів зору, слуху?

4. Які порушення будуть відмічатися при пошкодженні кіркових аналізаторів ІІ сигнальної системи?

5. При ураженні яких відділів кори головного мозку спостерігається рухова афазія і аграфія?

6. Коли втрачається здатність розуміти слова?

7. Коли спостерігається алексія?

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно працюють з вологими препаратами. Самостійно вивчають і демонструють головний мозок, борозни та звивини верхньобічної поверхні півкуль головного мозку, будову і топографію острівця, малюють схему розташування аналізаторів І і ІІ сигнальної систем на верхньобічній поверхні півкулі головного мозку. Викладач консультує студентів по темі заняття. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

Тести для самоконтролю знань.

1 . Якими номерами на малюнку позначені кіркові центри рухового аналізатора (артикуляції) усної мови (центр Брока) і слухового аналізатора усної мови (центр Верніке)? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

1. І і ІІІ

2. 1 і 3

3. ІІ і IV

4. 2 і 4

5. 5 і 6

2. Якими номерами на малюнку позначені кіркові центри рухового аналізатора письмової мови і зорового аналізатора письмової мови? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

1. II i IV

2. 2 i 4

3. 4 i 8

4. IIIiI

5. 3 i 4

3. Якими номерами на малюнку позначені кірковий центр слухового аналізатора і проекція кіркового центру зорового аналізатора? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

1. 8 і 9

2. 6 і 7

3. 4 і 5

4. І і ІІІ

5. IIiIV

4. Якими номерами на малюнку позначені кіркові центри стереогнозії і аналізатора цілеспрямованих складних комбінованих рухів (праксії)? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

1. 7 і 3

2. 8 і 4

3. 6 і 2

4. 5 і 1

5. 9 і 5

5. Якими номерами на малюнку позначені кіркові центри аналізатора спів дружнього повороту голови та очей і рухового аналізатора? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

1. 2 і 1

2. 3 і 1

3. 7 і 1

4. 8 і 1

5. 2 і 6

6. Якими номерами на малюнку позначені ramus ascendens sulci lateralis et pars opercularis? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

1. 20 і 25

2. 20 і 24

3. 21 і 24

4. 21 і 23

5. 20 і 27

7. Якими номерами на малюнку позначені ramus anterior sulci lateralis et pars triangularis? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

1. 21 і 24

2. 21 і 23

3. 21 і 25

4. 20 і 25

5. 20 і 23

8. Якими номерами на малюнку позначені gyrus supramarginalis et gyrus angularis? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

A 5 і 6

B 5 і 3

C 5 і 1

D 6 і 17

E 6 і 3

9 . Якими номерами на малюнку позначені sulcus circularis et gyrus longus insulae? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

1. 2 і 3

2. 2 і 1

3. 2 і 6

4. 3 і 5

5. 3 і 7

10. Якими номерами на малюнку позначені operculum frontale et operculum parietale? Вкажіть найбільш правильну відповідь.

1. 8 і 9

2. 9 і 1

3. 1 і 2

4. 2 і 3

5. 3 і 4

Розв'яжіть ситуаційні задачі:

1.У хворого спостерігається втрата загальної чутливості на окремих ділянках тіла справа. Яка із звивин великих півкуль головного мозку уражена ?

1. Зацентральна.

2. Верхня скронева.

3. Середня скронева.

4. Нижня скронева.

5. Передцентральна

2. У хворого спостерігається параліч м'язів верхньої і нижньої кінцівок зліва. Яка із звивин великих півкуль головного мозку уражена ?

1. Передцентральна.

2. Середня лобова.

3. Нижня лобова.

4. Верхня лобова.

5. Зацентральна.

3. Хворий не розуміє змісту слів, а також не розуміє власної мови (словесна глухота). Яка із звивин великих півкуль головного мозку уражена ?

1. Верхня скронева.

2. Нижня лобова.

3. Зацентральна.

4. Верхня тім'яна долька.

5. Нижня тім'яна долька.

4.У хворого 26 років після оперативного втручання пропала здатність читати, складати з літер слова і фрази. В якій ділянці кори головного мозку не відновлена функція?

1. Gyrusanqularis.

2. Cuneus.

3. Sulcus calcarinus.

4. Gyrus parietalis superior.

5. Gyrus supramarginalis.

5. У чоловіка 35 років з перенесеним менінгоенцефалітом відмічається різке зниження слуху. Обстеження виключає патологію звукопровідного та звукосприймального апаратів органа слуху. В якій звивині кори великого мозку виникли патологічні зміни?

1. Верхній скроневій.

2. Середній скроневій.

3. Верхній лобовій.

4. Надкрайовій.

5. Кутовій.

6.Хворий виявляє скарги на неспроможність розуміти слова (сенсорна афазія), хоча звуки він чує. Про порушення якого кіркового аналізатора йдеться?

1. Слуховий аналізатор усної мови.

2. Мовноруховий аналізатор.

3. Руховий аналізатор письмової мови.

4. Зоровий аналізатор письмової мови.

5. Ядро слухового аналізатора.

7.Після черепно-мозкової травми у хворого спостерігається втрата можливості

виконувати знайомі до травми складні координовані рухи (апраксія). В якій ділянці кори півкуль у нормі локалізується відповідний центр?

1. Gyrus supramarginalis.

2. Gyrus angularis.

3. Gyrus paracentralis.

4. Gyrus lingualis.

5. Gyrus parahippocampalis.

8.Після травми у хворого спостерігається порушення моторних центрів, що регулюють діяльність м’язів голови. В яких ділянках кори півкуль у нормі локалізується відповідний центр?

1. Нижня частина передцентральної звивини.

2. Верхня частина передцентральної звивини.

3. Надкрайова звивина.

4. Верхня тім’яна часточка.

5. Кутова звивина.

9.Хворий після порушення кровопостачання головного мозку втратив здатність до написання букв і цифр. Тобто у нього виникла аграфія. У якій структурі мозку виникла патологія?

1. Gyrus frontalis medius.

2. Gyrus frontalis inferior.

3. Gyrus temporalis superior.

4. Lobulus parietalis inferior.

5. Gyrus angularis.

10.Хворий, 45 років, переніс тяжке порушення мозкового кровообігу. Після стабілізації загального стану спостерігається втрата можливості чітко вимовляти слова. Тобто у нього виникла моторна афазія. Ураження якої ділянки кори головного мозку зумовило розлади мовнорухового центру?

1. Gyrus frontalis inferior.

2. Gyrus angularis.

3. Gyrus supramarginalis.

4. Gyrus precentralis.

5. Gyrus temporalis superior.