Лекція № 3
Тема: КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ
План
Суспільно-політичні та історичні обставини розвитку культури Київської Русі.
Писемність і освіта, наукові знання.
Література. Музика і театр.
Архітектура та образотворче мистецтво.
І. Суспільно-політичні та історичні обставини розвитку культури київської русі
Існування Київської Русі охоплює період з ІХ ст. – до 40-х рр. ХІІІ ст. Етнічну основу держави складали східні слов’яни, об’єднані у великі міжплемінні союзи. За свідченням давньоруського літопису «Повість минулих літ», таких союзів налічувалось 14. Політичною формою держави у Київській Русі була ранньофеодальна монархія з елементами феодалізму. Східнослов’янські міжплемінні об’єднання поступово склалися у єдину народність, що була названа Русь.
У часи економічного і культурного розквіту давньоруська держава займала територію від Балтики і Північного Льодовитого океану до Чорного моря, від Волго-Окського межиріччя до Карпат. То ж вона являла собою історично важливу, контактну територію між Арабським Сходом і Західною Європою, Візантією і Скандинавією. Це зумовило її швидке входження у загальноєвропейську історико-культурну спільність. Вона мала широкі міжнародні зв’язки.
Важливе значення для культури Київської Русі мало запровадження християнства, що поставило її на один рівень з передовими державами того часу, зокрема, поєднало Русь з традиціями візантійського православ’я, політичною думкою та культурними досягненнями.
Київська Русь стала своєрідним центром слов’янської культури, яка, в свою чергу, зазнала впливу культур країн ісламу, Заходу, Закавказзя і Східного Середземномор’я. Вона проіснувала до 40-х рр. ХІІІ ст. І впала під ударами монголо-татарських орд Чингізхана та Батия.
ІІ. ПИСЕМНІСТЬ І ОСВІТА, НАУКОВІ ЗНАННЯ
1. За свідченням літературних та археологічних джерел, писемність у східних словян існувала ще до прийняття християнства. Пам’ятки давньоруського письма можна побачити на різних предметах та виробах домашнього вжитку, зброї, стінах храмів, каменях. Такі написи називають епіграфічними пам’ятками. Ті з них, що видряпані на поверхні – це графіті ХІ – ХІV cт. (на стінах Софії Київської, Успенського собору Печерського монастиря, Золотих воріт та ін).
Цікавими пам’ятками є стилі – залізні, бронзові й кістяні писала для письма на високих дощечках, штукатурці й бересті.
Важливими писемними пам’ятками є знайдені у Новгороді, Звенигородці та ін. берестяні грамоти – переписка городян про господарські справи.
Проникнення християнства на Русь (988 р.) зумовило виникнення у східних слов'ян письма, якого потребувала держава і церква. Це письмо називалось «кирилиця», воно прийшло разом з писцями та богослужебними книгами із Болгарії і поступово витіснило стару писемність.
Ці пам’ятки вказують на те, що писемність на Русі була не тільки привілеєм князів і духовенства, а й надбанням широких верств міського населення.
2. Книги-пам’ятки:
(духовне читання)
Реймське Євангеліє – (датоване приблизно серед. ХІ ст.) привезла Анна Ярославна до Франції, де зберігається понині у м. Реймс.
Остромирове Євангеліє – найдавніша датована книжна пам’ятка (Київ, 1056-1057р.)
(для світського читання) Ізборники – збірки творів грецьких авторів богословського та повчального змісту – 2 збірника (1073; 1076 рр.).
Мстиславове Євангеліє – ХІІ ст. (1115 р.).
Розвиток освіти у Київській русі ґрунтується на власних національних традиціях та використанні античного й болгаро-візантійського досвіду шкільного навчання. Поширенню грамотності сприяло запровадження християнства. Після церковної реформи виникла потреба у вихованні освічених людей. То ж освітою за Володимира Великого (980 – 1015 рр.) та Ярослава Мудрого (1019 – 1054 рр.)стала опікуватися держава й церква. Утворилися три типи шкіл: палацова школа підвищеного типу, школа «книжного вчення» для підготовки священиків та світська (приватна) школа домашнього навчання, переважно для купецького і ремісничого населення.
- Перша школа відкрита в Києві для дітей з оточення князя.
- Школа для жінок при Київському Андріївському монастирі, заснована 1086 р. онукою Я. Мудрого Янкою Всеволодівною.
- Центрами освіти стали монастирі.
- У Печерському монастирі знаходилась художня й книгописна майстерні; створена «Повість минулих літ» ченцем Нестором (кін. ХІ поч. ХІІ ст.).
- У Софійському соборі написано і виголошено:
* «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона,
* «Руська правда» - перший звід законів Київської Русі,
* «Ізборник Святослава» - 1076 р.
* «Остромирове Євангеліє» - 1056-1057 р.
* містилася книгозбірня Я. Мудрого.
У школах вивчали основи письма, читання, арифметику, спів, музику, поетику, риторику, іноземні мови (передусім грецьку і латинську). Вищу освіту визначали філософія і риторика. Центрами освіти були міста Київ, Новгород, Полоцьк, Чернігів, Галич та Володимир-Суздальський.
Утворення шкіл і поширення писемності були пов'язані з соціальними та культурними вимогами давньоруського суспільства.