Практичне завдання 3

За даними річної звітності підприємства скласти аналітичну таблицю, розрахувати рівень та динаміку показників платіжної спроможності: загальний коефіцієнт покриття, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності. За результатами розрахунків зробити аналітичні висновки.

Розв’язок

Для розв’язку задачі складемо аналітичну таблицю 3.1.

Таблиця 3.1.

Назва показників і алгоритм їх визначення

Назва показника	Алгоритм визначення	Джерело інформації
Загальний коефіцієнт покриття	Оборотні активи (ряд 260) / поточні зобов’язання (ряд 620)	Баланс
Коефіцієнт швидкої ліквідності	Грошові кошти, розрахунки та інші активи (ряд 150+ряд 160+ ряд 161+ряд162+ ряд 170+ ряд 180+ ряд190+ ряд 200+ ряд 210+ ряд 220+ ряд 230+ ряд 240+ ряд 250) / поточні зобов’язання (ряд 620)	Баланс
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	Грошові кошти (ряд 230 + ряд 240) / поточні зобов’язання (ряд 620)	Баланс

Користуючись вхідними даними наведеними у балансі і алгоритмами розрахунку показників (табл. 3.1.) проведемо обчислення і результати зведемо у таблицю 3.2.

Таблиця 3.2.

Показники платіжної спроможності

Показники	Роки		Відхилення
	2005	2006	Абсолютне	Відносне, %
Загальний коефіцієнт покриття	0,9381	1,1768	+0,2387	+25,445
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,6553	0,7540	+0,0987	+15,061
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,0065	0,0132	+0,0067	+103,07

Зауважимо, що усі показники діяльності підприємства, які використовуються при розрахунку показників є середньоарифметичними ((дані на початок звітного періоду + дані на кінець звітного періоду)/2). Тобто, середньоарифметичним двох чисел, наприклад 623,9 та 598,2, буде число 611,05 ((623,9+598,2)/2).

Виходячи з додатку А (Баланс ВАТ “Джерело” за 2005 та 2006рр.) маємо наступні результати:

Загальний коефіцієнт покриття у 2005 р. = 345,65/368,45 = 0,938

Загальний коефіцієнт покриття у 2006 р. = 449,9/382,3 = 1,177

Коефіцієнт покриття (загальний) дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства приходиться на одну гривню поточних зобов’язань. Значення показника може значно варіювати по галузях і видах діяльності, а його розумний ріст в динаміці розглядається як позитивна тенденція. Раніше вважалося, що коефіцієнт загального покриття не повинен бути меншим двох. Сьогодні відносно надійним вважається його рівень у межах 1,3—1,7. Однак при цьому необхідно враховувати багато обставин. Так, значний вплив на можливості підприємства розрахуватися за своїми поточними зобов’язаннями виявляє структура та ліквідність матеріально-виробничих запасів, незавершеного виробництва. Тому при однаковому значенні коефіцієнта загального покриття реальна можливість різних підприємств може відрізнятися. Також необхідно враховувати тривалість обороту матеріально-виробничих запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості.

Так у нашому випадку перші два показники значно перевищують третій, тобто у підприємства можуть виникнути проблеми із своєчасною оплатою своїх поточних зобов’язань, тим паче значення коефіцієнта загального покриття є набагато нижчим від загальноприйнятої норми.

Коефіцієнт швидкої ліквідності у 2005 р. = 5,65+37,35+37,35+10,75+101,85+

+0,4+2,4+45,7 / 368,45 = 0,655

Коефіцієнт швидкої ліквідності у 2006 р. = 75,4+75,4+7,85+87,65+0,4+

+5,05+31,7 / 382,3 = 0,741

Орієнтовне значення показника >1 (у нашому випадку 0,655 у 2005 р. та 0,741 у 2006 р.), але ця оцінка носить умовний характер. Аналізуючи динаміку цього коефіцієнта, необхідно звернути увагу і на фактори, які обумовили його зміну. Так, якщо збільшення показника швидкої ліквідності було пов’язане зі збільшенням невиправданої дебіторської заборгованості, навряд чи це може характеризувати діяльність підприємства з позитивного боку.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2005 р. = 2,4/368,45 = 0,006

Коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2006 р. = 5,05/382,3 = 0,013

Коефіцієнт абсолютної ліквідності дає змогу оцінити можливості господарства щодо миттєвого погашення своїх поточних зобов’язань. Нормативним значенням коефіцієнта абсолютної ліквідності вважають рівень >0,2. Але це досить умовна величина. Річ у тім, що значні залишки грошових коштів на рахунках у банку чи касі можуть свідчити про неефективну політику щодо їх використання, невдало складені чи відсутні плани грошових потоків. Підприємству важливо мати наявні грошові кошти на дату відповідних платежів, а не завжди. Тому аналізуючи коефіцієнт абсолютної ліквідності, необхідно звернути увагу на структури поточних зобов’язань. Якщо останні є економічно виправданими, то значення коефіцієнта абсолютної ліквідності, менше за нормативне, не є свідченням проблем у підприємства з погашенням своїх поточних зобов’язань. Коли ж величина цього показника буде більше нормативної, але при цьому в підприємства є значні обсяги невиправданих економічно поточних зобов'язань, це означатиме низьку абсолютну ліквідність підприємства та свідчить про недалекоглядну політику керівництва у сфері розрахунків.

Значення показників у нашому випадку менше 0,2, хоча і спостерігається зростання на 0,07 пункти. При аналізі структури поточних зобов’язань ми бачимо, що вони економічно невиправдані, адже їх основу складають “інші поточні зобов’язання”.