9.9. Аналіз прибутковості використаних коштів підприємства
Ефективність діяльності підприємства в умовах ринкової економіки визначає його спроможність до фінансового виживання, залучення джерел фінансування та прибуткового використання їх.
Показником ефективності використання коштів, який широко застосовується у світовій практиці, є коефіцієнт прибутковості, що виражає відношення прибутку до капіталу, інвестованого для одержання цього прибутку.
Коефіцієнт прибутковості застосовується і на підприємствах України. Порівнюючи коефіцієнти прибутковості різних підприємств, можна вибирати альтернативні напрями використання капіталу. Крім того, за коефіцієнтом прибутковості можна оцінити ефективність управління, бо він є своєрідним індикатором його якості, а також оцінити спроможність (або неспроможність) підприємства заробити достатньо прибутку для інвестицій. Цей показник є важливим для прогнозування прибутку, оскільки він пов'язує прибуток, який підприємство планує одержати, із загальним інвестованим капіталом.
Коефіцієнт прибутковості використовується в процесі прийняття інвестиційних рішень на підприємстві, а також у фінансовому плануванні, координації, контролі господарської діяльності та її результатів. Він визначається за формулою:
Кп = Прибуток/Інвестиції.
Це формула розрахунку загального коефіцієнта прибутковості. Тут слід зазначити, що загальновизнаного показника інвестицій для його розрахунку немає.
Як інвестиції можуть розглядатися і активи, і пасиви. З активів використовуються два види:
1. Загальні активи (довгострокові + нематеріальні + поточні).
2. Уточнені активи (частина загальних активів за вирахуванням «непродуктивних активів»). Непродуктивні активи охоплюють невикористане і зайве устаткування, незавершене будівництво, зайві оборотні або матеріальні активи.
Основна мета цього вирахування — зняти відповідальність з адміністрації за неодержання прибутку на інвестиції, які не приносять доходу. Проте, з іншого боку, власники, які використовують кошти на свій розсуд, і самі не будуть тримати активи, що не приносять прибутку. Якщо ж підприємство такі активи має, то їх не слід виключати з розрахунку коефіцієнта прибутковості тільки через те, що вони використовуються недостатньо продуктивно або не приносять поточного прибутку.
Отже, потрібно зазначити, що прибуток на загальні активи є найбільш узагальненим показником прибутковості. Він визначає прибуток на всі активи, довірені адміністрації підприємства.
Чистими показниками є коефіцієнти прибутковості на уточнені активи, довгострокові й нематеріальні активи, поточні (оборотні) активи.
При розрахунку коефіцієнта прибутковості основою для інвестицій можуть слугувати і дані пасиву балансу. В цьому випадку обчислюють коефіцієнти прибутковості (підсумок балансу) власного, акціонерного, перманентного капіталу.
Коефіцієнт прибутковості, розрахований на загальний капітал, має бути рівним чи близьким до аналогічного коефіцієнта, розрахованого на загальні активи.
Коефіцієнт прибутковості власного капіталу характеризує рівень прибутковості для власників підприємства, а коефіцієнт, розрахований на перманентний капітал, — прибутковість власного капіталу і позиченого довгострокового капіталу.
Для обчислення коефіцієнтів прибутковості беруться середні показники інвестицій. Вони розраховуються методом середньої хронологічної. В чисельнику формули для коефіцієнтів прибутковості можуть використовуватися показники:
• розмір загального прибутку;
• розмір прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (валового прибутку).
Ці коефіцієнти характеризують дохідність основної діяльності підприємства.
Найдоцільніше використовувати показник чистого прибутку, а також показник скоригованого прибутку.
Коригування чистого прибутку проводиться на суму виплачених відсотків за кредит, виплачених дивідендів на привілейовані акції та ін.
Наведемо кілька формул для розрахунку коефіцієнтів прибутковості за чистим прибутком з використанням різних інвестицій:
КП1 = (Чистий прибуток + Витрати за всіма кредитами) х (1 - Коефіцієнт ставки податку на прибуток)/Середні загальні активи;
КП2 = (Чистий прибуток + Витрати на довгострокові відсотки) • (1 - Коефіцієнт ставки податку на прибуток)/Середній перманентний капітал;
КП3 = Чистий прибуток/Середній загальний капітал.
Крім коефіцієнта прибутковості інвестицій аналізуються також показники дохідності акцій.
Дохідність однієї акції обчислюється як відношення чистого прибутку до середньорічної кількості випущених в обіг акцій.
Співвідношення ціни і дохідності акції розраховується як відношення ринкової ціни до доходу на одну акцію.
Частку доходів, які розподіляються у формі дивідендів, характеризує коефіцієнт виплат, який визначається як відношення виплачених дивідендів до чистого прибутку.
У процесі аналізу прибутковості активів і дохідності акцій:
1) проводиться оцінка виконання плану;
2) вивчається динаміка показників і чинники зміни їх;
3) проводиться порівняння з показниками інших підприємств. На зміну рівня показників прибутковості виливає багато
чинників, які можуть бути вивчені з різним рівнем вичерпності. За даними підприємства можна розрахувати і проаналізувати коефіцієнт прибутковості його загальних активів. Цей коефіцієнт визначається за формулою
Кп.а = Чистий прибуток/Загальні активи,
де Кп.а — коефіцієнт прибутковості загальних активів.
Важливе значення у формуванні чистого прибутку належить обсягу реалізації продукції, показник якого є одним із основних показників ділової активності. Тому необхідно вивчати його вплив на зміну коефіцієнта прибутковості загальних активів (Кп.а).
Для цього у формулу розрахунку Кп.а вводиться показник обсягу реалізації:
Аналізують показники прибутковості загальних активів, порівнюючи фактичні дані з плановими, потому розраховують відхилення і вплив чинників на нього.
На зміну прибутковості загальних активів впливають:
1. Зміна коефіцієнта прибутковості реалізованої продукції.
2. Зміна коефіцієнта обороту загальних активів.
З метою аналізу прибутковості загальних активів за даними форми 1 і форми 2 складається аналітична таблиця, до, якої заноситься вся необхідна інформація.