9.3. Аналіз фінансових результатів від інших видів діяльності

Окрім прибутку (збитку) від реалізації товарної продукції, підприємства можуть мати фінансові результати від іншої реалізації. Як правило, вони виникають за операціями з майном підприємства. До них відносять:

• прибутки (збитки) від реалізації основних засобів, нематеріальних активів, виробничих запасів, фінансових активів та іншого майна;

• списання основних засобів у зв'язку з їх моральною зношеністю;

• здавання приміщень в оренду;

• утримання законсервованих об'єктів та виробничих потужностей;

• анулювання виробничих замовлень (договорів);

• припинення виробництва, яке не дало продукції;

• прибутки (збитки) від реалізації продукції підсобного сільського господарства, надання послуг автотранспорту та ін.

Аналіз фінансових результатів від іншої реалізації передбачає оцінку цих операцій щодо законності їх здійснення, правильності оцінки майна, що реалізується, визначення витрат з реалізації та прибутку. Прибуток порівнюють за кілька звітних періодів, встановлюють динаміку. За даними Табл. 64, підприємство від іншої реалізації отримало збитки на суму 14 тис. грн. (минулого року прибуток від іншої реалізації становив 26,0 тис. грн.).

Ці збитки є результатом реалізації куплених товарів та наднормативних запасів матеріальних цінностей, котрі, як правило, реалізуються за цінами, нижчими від фактичної собівартості.

Слід мати на увазі, що в практиці роботи підприємств прибутки (збитки) від іншої реалізації можуть плануватися (наприклад, надання послуг автотранспорту, реалізація продукції підсобного сільського господарства). Фінансові результати за цими видами діяльності підлягають глибокому аналізу, в ході якого виявляють причини понадпланових збитків, розробляють заходи щодо їх усунення в майбутньому.

В умовах переходу до ринкової економіки значно зріс вплив фінансових результатів від позареалізаційних операцій на формування кінцевих фінансових результатів діяльності підприємства.

Прибутки і збитки від позареалізаційних операцій - надходження коштів, видатки і витрати, які прямо не пов'язані з реалізацією товарної продукції та інших товарно-матеріальних цінностей. Насамперед, суб'єкти підприємницької діяльності мають право на володіння корпоративними правами, тобто правами власності на частку (пай) у статутних фондах інших юридичних осіб через придбання акцій акціонерних товариств, внески коштів до статутних фондів спільних підприємств тощо. Таке розміщення фінансових ресурсів надає можливість підприємству одержувати прибуток, дивіденди поза процесом реалізації товарної продукції та іншої реалізації.

До позареалізаційних доходів відносять також відсотки по облігаціях, депозитах.

До інших позареалізаційних прибутків і видатків відносять:

• доходи і витрати від застосування штрафних санкцій до контрагентів (або, навпаки, контрагентами) за порушення господарських угод, чинних правил розрахунків, нормативних актів органів державної влади й управління у сфері захисту навколишнього середовища, протипожежної безпеки тощо;

• прибутки і збитки минулих років, виявлені у звітному році;

• невідшкодовані збитки від надзвичайних ситуацій (стихійного лиха, пожеж, аварій);

• надходження боргів, раніше списаних як безнадійні;

• прибутки і збитки від ліквідації основних засобів;

• кредиторська заборгованість між підприємствами недержавної форми власності та дебіторська заборгованість, щодо яких минули строки позовної давності;

• курсові різниці за операціями в іноземній валюті. Залежно від специфіки утворення та особливостей економічного змісту позареалізаційні прибутки (збитки) поділяються на дві групи:

• прибутки (збитки) як результат застосування економічних санкцій (порушення умов договорів, умов перевезень і умов розрахунків тощо);

• прибутки (збитки) як результат господарської діяльності (безгосподарності, якщо йдеться про збитки).

Такий поділ потребує диференційованого підходу до їх аналізу.

Як правило, позареалізаційні фінансові результати не плануються, тому аналіз зводиться до порівняння сум у динаміці за кілька звітних періодів. Таке порівняння дозволяє зробити висновки про організацію роботи маркетингової і фінансової служб підприємства, дотримання умов господарських договорів.

Для оцінки змін, які відбулися в загальній сумі позареалізаційних фінансових результатів та в розрізі їх складових у звітному періоді, порівняно з минулим, доцільно скласти аналітичну таблицю.

Таблиця 9.3

Оцінка змін позареалізаційних фінансових результатів

Показники	За минулий рік	За звітний рік	Відхилення від минулого року
Прибутки
1. Штрафи, пені та неустойки одержані	14	23	+9
2. Доходи від цінних паперів	18	30	+12
3. Доходи від пайової участі у спільних підприємствах	12	95	+83
4. Зміна курсу іноземних валют	-	92	+92
5. Прибуток минулих років, виявлений у звітному році	-	12	+12
6. Надходження боргів та дебіторської заборгованості	-	3	+3
Разом	44	255	+211
Збитки
7. Штрафи, пені та неустойки сплачені	-	3	+3
8. Зміна курсу іноземних валют	-	14	+14
9. Збитки від стихійного лиха	-	1	+1
Разом	-	18	+18
Сальдо прибутку (+), збитку (-)	+44	+237	+ 193

З наведених даних ( табл. 9.3.) видно, що сальдо позареалізаційних прибутків у звітному році порівняно з минулим збільшилось на 193 тис. грн. (237 - 44). Це зумовлено збільшенням позареалізаційних прибутків на 211 тис. грн. (255 - 44), у тому числі доходів від пайової участі

у спільних підприємствах - на 83 тис. грн. (95 - 12), зміни курсу іноземних валют - на 92 тис. грн.

Поряд з цим у звітному році підприємство отримало позареалізаційні збитки в сумі 18 тис. грн., що зменшило прибуток на цю ж суму.

Як бачимо, значна частина як прибутків - 36,1 % (92 : 255 х 100), так і збитків - 77,8 % (14 : 18 х 100) пов'язана із зміною курсу іноземних валют, що не залежить від підприємства.

Однак є і резерви збільшення сальдо позареалізаційних прибутків за рахунок зниження сплати штрафів, пені і неустойок. Для уникнення витрат за цією статтею підприємству необхідно зміцнити платіжно-розрахункову дисципліну.

У ході аналізу вивчають причини одержання збитків і прибутків. Так, збитки від сплати штрафів є наслідком порушення угод з іншими підприємствами, організаціями та установами. Необхідно вивчити, кому і за що були сплачені штрафи, хто є винуватцем.

При вивченні збитків від стихійних лих слід мати на увазі, що часто на цю статтю можуть відносити втрати, які викликані безгосподарністю, а також збитки по нестачах та крадіжках.

При наявності збитків від списання безнадійної дебіторської заборгованості необхідно виявити, через які обставини виникла ця заборгованість, чи була передана справа до арбітражного суду, яке його рішення. Як правило, збитки за цією статтею свідчать про низький рівень постановки обліку та контролю за станом розрахунків.

Аналізові підлягає і кожна стаття позареалізаційних доходів. Зокрема, у ході аналізу доходів від цінних паперів (акцій, облігацій, векселів, сертифікатів) вивчається динаміка дивідендів, курсу акцій, чистого прибутку, що припадає на одну акцію, встановлюється темп їх зростання або зниження.