7.2. Визначення абсолютних показників фінансової стійкості та їх аналіз

У складі абсолютних показників фінансової стійкості виділяють групу показників наявності джерел формування запасів та групу показників забезпеченості запасів джерелами їх формування.

До першої групи належать показники, що відображають різний рівень охоплення окремих видів джерел формування запасів:

- власні джерела формування запасів (Дв) - різниця між величиною власного капіталу підприємства і величиною його необоротних активів:

Дв=ВК-НА

де ВК- власний капітал підприємства (підсумок розділу І пасиву балансу "Власний капітал"); НА - необоротні активи (підсумок розділу І активу балансу "Необоротні активи");

- власні і довгострокові позикові джерела формування запасів (Двп) -

сума власних джерел формування запасів та величини довгострокових зобов'язань:

Двп =Дв + ДЗ - (ВК + ДЗ) - НА

де ДЗ- довгострокові зобов’язання (підсумок розділу III пасиву балансу «Довгострокові зобов'язання»);

- загальна величина основних джерел формування запасів (Дз) дорівнює сумі попереднього показника і величини короткострокових кредитів банків:

Дз = Двп + КК = (ВК + ДЗ + КК) - НА

де КК - короткострокові кредити банків, що залучаються для формування запасів (ряд. 500 пасиву балансу).

Названим показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники другої групи - показники забезпеченості запасів джерелами їх формування:

- надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних коштів (ΔДв):

ΔДв =Дв-3

де 3 - запаси підприємства (сума величин за статтями 100 / 140 розділу II активу балансу "Оборотні активи");

- надлишок (+) або нестача (—) власних і довгострокових позикових джерел формування запасів (ΔДвп):

ΔДвп=Двп-3

- надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів (ΔДз):

ΔДз=Дз-З

7.3. Типи фінансової стійкості і їх сутність.

Залежно від рівня забезпеченості запасів джерелами їх формування виділяють чотири типи фінансової стійкості (табл. 7.3).

Таблиця 7.3

Типи фінансової стійкості підприємства

Тип фінансової стійкості	Система умов	Джерела формування запасів	Коротка характеристика
1	2	3	4
1.Абсолютна фінансова стійкість	З≤Дв ΔДв≥0 ΔДвп≥0 ΔДз≥0	Власні джерела	Висока платоспроможність; підприємство не залежить від кредиторів
2.Нормальна фінансова стійкість	З≤Двп ΔДв<0 ΔДвп≥0 ΔДз≥0	Власні і позикові джерела	Достатньо високий рівень поточної платоспроможності, зростання рентабельності власного капіталу
3.Нестійкий фінансовий стан	З≤Дз ΔДв<0 ΔДвп<0 ΔДз≥0	Загальна величина основних джерел	Порушення поточної платоспроможності, зростання рентабельності власного капіталу
4. Кризовий (критичний) фінансовий стан	3>Дз	Загальної величини основних джерел не вистачає	Підприємство неплатоспроможне, знаходиться на межі банкрутства

1. Абсолютна фінансова стійкість показує, що запаси підприємства повністю сформовані за рахунок його власних джерел (власного капіталу). Підприємство при цьому має високий рівень платоспроможності. Зустрічається вона рідко і є граничним типом фінансової стійкості. Такий підхід до фінансування оборотних активів не може розглядатися як оптимальний, оскільки він означає, що підприємство не бажає або не має можливості залучати позикові джерела фінансування, використання яких забезпечує зростання рентабельності власного капіталу (завдяки ефекту фінансового левериджу).

2. Нормальна фінансова стійкість властива підприємствам, які для формування запасів використовують власні джерела і довгострокові позикові джерела (власний капітал і довгострокові зобов'язання). Підприємство при цьому має достатньо високий рівень платоспроможності. Використання довгострокових зобов'язань для фінансування оборотних активів забезпечує зростання рентабельності власного капіталу за рахунок ефекту фінансового левериджу.

3. Нестійкий фінансовий стан властивий підприємствам, яким для формування запасів недостатньо капіталізованих джерел (власного капіталу і довгострокових зобов'язань) і вони залучають з цією метою короткострокові кредити банків.

Нестійкість фінансового стану вважається допустимою, якщо величина короткострокових кредитів банків, що залучаються для формування запасів, не перевищує сумарної вартості виробничих запасів, готової продукції і товарів (найліквіднішої частини запасів), а власні і довгострокові позикові джерела перевищують вартість іншої складової запасів - незавершеного виробництва, тобто якщо виконуються умови:

З_в+З_гп+З_т≥КК

З_нв≤Д_вп

де З_в - виробничі запаси (ряд. 100 активу балансу); З_гп - готова продукція (ряд. 130 активу балансу); З_т - товари (ряд. 140 активу балансу): З_нв незавершене виробництво (ряд. 120 активу балансу).

Якщо умови не виконуються, то нестійкість фінансового стану підприємства вважається недопустимою і відображає тенденцію до суттєвого його погіршення.

Використання значного обсягу короткострокових кредитів банків за такого типу фінансової стійкості створює проблеми у забезпеченні поточної платоспроможності. Разом з тим, воно дає змогу здійснювати операційну діяльність з мінімальною потребою у власному капіталі, а відповідно забезпечувати при інших рівних умовах вищий рівень його рентабельності.

4. Кризовий (критичний) фінансовий стан характеризується нестачею загальної величини основних фінансових джерел формування запасів Рівновага платіжного балансу може бути забезпечена лише за рахунок протермінованих платежів з оплати праці, платежів до бюджетів та державних цільових фондів, зростання протермінованої кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги тощо.

Важливим абсолютним показником фінансової стійкості є також показник власних оборотних коштів (власного оборотного капіталу) (ВОК), який характеризує ту частину власного капіталу підприємства, що є джерелом формування його оборотних активів. Він залежить як від структури активів, так і від структури джерел їх фінансування. Основним і постійним джерелом зростання власних оборотних коштів є прибуток.

Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:

ВОК = ОА-П3

або

ВОК = ВК+ДЗ-НА

де ВОК- власні оборотні кошти (власний оборотний капітал); ОА - оборотні активи підприємства (підсумок розділу II активу балансу 'Оборотні активи'); ПЗ - поточні зобов'язання (підсумок розділу IV пасиву балансу "Поточні зобов'язання").

Перша з наведених вище формул розрахунку показника власних оборотних коштів використовується в західній обліково-аналітичній практиці та в системі фінансового менеджменту. В англомовній літературі цей показник зустрічається під різними назвами - частіше всього як Working Capital або Net Working Capital (робочий капітал, чистий робочий капітал). Економічне його трактування таке: ці; сума оборотних коштів, яка залишиться у розпорядженні підприємства після розрахунків за його поточними зобов'язаннями. В певному розумінні це характеристика свободи маневру і фінансової стійкості підприємства з позицій короткострокової перспективи. Зростання суми власних оборотних коштів в динаміці за інших рівних умов розглядається як позитивна тенденція.