7.1. Поняття внутрішньої, загальної та фінансової стійкості. Фінансова стійкість як відображення визначеного стану фінансових ресурсів

Запорукою виживання і основою стабільності стану підприємства є його стійкість. На стійкість підприємства впливають різні фактори:

• стан підприємства на товарному ринку;

• виробництво і випуск дешевої продукції, що користується попитом;

• його потенціал в діловому співробітництві;

• ступінь залежності від зовнішніх кредиторів і інвесторів;

• наявність неплатоспроможних дебіторів;

• ефективність господарських і фінансових операцій і т. п.

Таке різноманіття факторів поділяє і саму стійкість за видами. Так, стосовно до підприємства вона може бути залежно від факторів, що впливають на неї, - внутрішньою і зовнішньою, загальною (ціновою), фінансовою.

1. Внутрішня стійкість – це такий загальний стан підприємства, при якому забезпечуються стабільно високі результати його функціонування. В основі її досягнення лежить принцип активного реагування на зміну внутрішніх і зовнішніх факторів.

Зовнішня стійкість підприємства зумовлена стабільністю економічного стану, в межах якого здійснюється його діяльність. Вона досягається відповідною системою управління ринковою економікою в масштабах всієї країни.

2. Загальна стійкість підприємства - це такий рух грошових потоків, що забезпечує постійне перевищення надходження коштів (доходів) над їх витрачанням (витратами).

3. Фінансова стійкість є відображенням стабільного перевищення доходів над видатками, забезпечує вільне маневрування грошовими коштами підприємства і шляхом ефективного їх використання сприяє безпосередньому процесу виробництва і реалізації продукції. Тому фінансова стійкість формується в процесі всієї виробничо-господарської діяльності і є головним компонентом загальної стійкості підприємства.

Аналіз стійкості фінансового стану на ту або іншу дату дозволяє відповісти на питання: наскільки правильно підприємство управляло фінансовими ресурсами протягом періоду, що передує цій даті. Важливо, щоб стан фінансових ресурсів відповідав вимогам ринку і потребам розвитку підприємства, оскільки недостатня фінансова стійкість може привести до неплатоспроможності підприємства і відсутності у нього коштів для розвитку виробництва, а надлишкова – перешкоджати розвитку, ускладнюючи витрати підприємства надлишковими запасами і резервами. Таким чином, суть фінансової стійкості визначається ефективним формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів, а платоспроможність виступає її зовнішнім проявом.

Фінансова стійкість підприємства – це такий стан фінансових ресурсів, їх розподіл і використання, який забезпечує розвиток підприємства на основі зростання прибутку і капіталу при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності в умовах припустимого рівня ризику.

На фінансову стійкість підприємства впливає величезне різноманіття факторів:

за місцем виникнення – зовнішні і внутрішні;

за важливістю результату – основні і другорядні;

за структурою – прості і складні;

за часом дії – постійні і тимчасові.

Внутрішні фактори залежать від організації роботи самого підприємства, а зовнішні не підвладні волі підприємства.

Розглянемо внутрішні фактори.

Стійкість підприємства насамперед залежить від складу і структури продукції, що випускається і послуг, що надаються, в нероздільному зв’язку з витратами виробництва. Тут також важливе співвідношення між постійними і змінними витратами.

Іншим важливим фактором фінансової стійкості підприємства, тісно пов’язаним з видами створюваної продукції і технологією виробництва, є оптимальний склад і структура активів, а також правильний вибір стратегії управління ними. Мистецтво управління поточними активами полягає в тому, щоб утримувати на рахунку підприємства лише мінімальну необхідну суму ліквідних коштів, що потрібна для поточної оперативної діяльності.

Значним внутрішнім фактором фінансової стійкості є склад і структура фінансових ресурсів, правильний вибір стратегії і тактики управління ними. Чим більше у підприємства власних фінансових ресурсів, перед усім прибутку, тим спокійніше воно може себе почувати. При цьому важлива не тільки загальна маса прибутку, але і структура її розподілу, особливо та частка, що спрямовується на розвиток виробництва.

Суттєво впливають на фінансову стійкість підприємства грошові засоби, що додатково мобілізуються на ринку позичкових капіталів. Чим більше грошових коштів може залучити підприємство, тим вище його фінансові можливості, проте зростає і фінансовий ризик – чи спроможне буде підприємство вчасно розрахуватися зі своїми кредиторами.

І тут значну роль покликані відігравати резерви як одна з форм фінансової гарантії платоспроможності господарюючого суб’єкта.

Отже, внутрішніми факторами, що впливають на фінансову стійкість є:

• галузева належність суб’єкта господарювання;

• структура продукції, що випускається, її частка в загальному платоспроможному попиті;

• розмір сплаченого статутного капіталу;

• величина витрат, їх динаміка у порівнянні з грошовими доходами;

• стан майна і фінансових ресурсів, включаючи запаси і резерви, їхній склад і структура.

Крім того, вплив всіх цих факторів багато в чому залежить від компетенції і професіоналізму менеджерів підприємства, їх вміння враховувати зміни внутрішнього і зовнішнього середовища.

До зовнішніх факторів відносять вплив економічних умов господарювання, панівну в суспільстві техніку і технологію, платоспроможний попит і рівень доходів споживачів, податкову і кредитну політику Уряду України, законодавчі акти з контролю за діяльністю підприємства, зовнішньоекономічні зв’язки, систему цінностей в суспільстві та ін.