3.4. Аналіз стану та динаміки дебіторської заборгованості
Значна частка дебіторської заборгованості в складі поточних активів визначає її особливе місце в аналізі оборотних активів. Дебіторська заборгованість — це своєрідна іммобілізація робочого капіталу, яка в будь-який час, а особливо в період інфляції невигідна для бізнесу.
Поглиблений аналіз дебіторської заборгованості слід проводити на основі даних розділу II активу балансу та аналітичного обліку за відповідними рахунками щомісячно. Основна мета аналізу дебіторської заборгованості — прискорення її оборотності. Аналіз проводять у певній послідовності.
1. Аналіз абсолютних і відносних величин, вивчення складу і структури дебіторської заборгованості за її видами.
Для цього, насамперед, проводять горизонтальний і вертикальний аналіз .
Серед причин збільшення дебіторської заборгованості можна виокремити:
• необачну кредитну політику підприємства щодо покупців, нерозбірливий вибір партнерів у бізнесі;
• настання неплатоспроможності і навіть банкрутства окремих споживачів;
• занадто високі темпи нарощування обсягів продажу;
• труднощі в реалізації продукції;
• зміни форм розрахунків тощо.
Різке скорочення дебіторської заборгованості може настати в результаті негативних взаємовідносин з клієнтами: зменшенням продажу в кредит, втратою споживачів продукції тощо.
2. Аналіз дебіторської заборгованості за термінами виникнення та погашення.
Довготермінові неплатежі надовго відволікають кошти із господарського обороту.
Досвід свідчить, що чим довший термін розрахунків за продукцію (роботи і послуги), тим менша вірогідність одержання заборгованості.
Аналіз допомагає визначити дебіторську заборгованість за термінами погашення, виділити сумнівну заборгованість. Для цього складають таблицю (табл. 3.4.1.).
Таблиця 3.4.1.
Склад дебіторської заборгованості за термінами погашення
Відвантажена продукція, виконані послуги та роботи |
Оплачено |
|||||
січень |
лютий |
березень |
квітень |
травень |
червень |
|
Січень |
|
|
|
|
|
|
Лютий |
|
|
|
|
|
|
Березень |
|
|
|
|
|
|
Квітень |
|
|
|
|
|
|
Травень |
|
|
|
|
|
|
Червень |
|
|
|
|
|
|
Маючи дані про величину відвантаженої продукції та її оплату, можна розрахувати середні відсотки оплати за місяцями і визначити середній відсоток залишеної неоплаченої продукції за період (табл. 3.4.2).
Таблиця 3.4.2.
Стан оплати відвантаженої продукції
Відвантажено, всього
|
Оплата, % від відвантаженого |
|||||
січень |
лютий |
березень |
квітень |
травень |
Всього |
|
Січень |
|
|
|
|
|
|
Лютий |
|
|
|
|
|
|
Березень |
|
|
|
|
|
|
Всього |
|
|
|
|
|
|
Розрахунок відсотка неповернення боргів проводять за кілька років (3—5), тим самим визначаючи тенденцію його зміни.
3. Аналіз оборотності дебіторської заборгованості як узагальнюючого показника повернення коштів підприємства.
При цьому розраховують фактичну й очікувану оборотність на основі умов договорів через величину коефіцієнта оборотності.
Втім, якщо протягом періоду (року) величина виручки від реалізації значно зменшилася, то застосовують уточнений спосіб розрахунку середньої величини дебіторської заборгованості, який базується на щомісячних даних.
де Сдз — середня хронологічна дебіторська заборгованість;
Д3n — дебіторська заборгованість у n-періоді.
Коефіцієнт оборотності вказує на розширення чи зниження залучення комерційного кредиту, наданого підприємством. Зростання коефіцієнта (виручка береться з відвантаженої продукції, а не з касових оборотів) означає скорочення продажу в кредит, а зниження — збільшення обсягів наданих кредитів. Цей коефіцієнт також свідчить про те, скільки раз заборгованість виникає і надходить підприємству за аналізований період.
Період погашення дебіторської заборгованості визначають у днях діленням 365 чи 360 на коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості.
Показники оборотності дебіторської заборгованості порівнюють за декілька періодів з середніми показниками у галузі з умовами договорів. Порівняння фактичної оборотності з розрахунковою за умовами договорів дає можливість оцінити своєчасність надходження коштів від покупців. Основними причинами виникнення розбіжностей між показниками є: незадовільна робота відповідних служб підприємства з повернення боргів і фінансові труднощі у покупців та інших заготівельних організацій.
4. Аналіз відносних показників.
Серед них:
а) частка дебіторської заборгованості в загальній величині оборотних активів (сума II активу балансу);
б) частка сумнівної заборгованості в складі дебіторської заборгованості. Цей показник характеризує "якість" заборгованості, його зростання свідчить про зниження ліквідності поточних активів;
в) темпи росту дебіторської заборгованості. Якщо вони перевищують темпи росту продажу, то можна говорити про погіршення фінансової політики підприємства в плані розрахунків.
Аналіз дебіторської заборгованості необхідно доповнювати аналізом кредиторської заборгованості.
Одним із етапів аналізу дебіторської заборгованості є зіставлення її з кредиторською заборгованістю, що деякою мірою дає можливість виявити причини виникнення дебіторської заборгованості. Причому значне перевищення дебіторської заборгованості становить загрозу фінансовій стійкості підприємства і спричиняє необхідність залучення додаткових джерел фінансування активів. Значне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською призводить до неплатоспроможності підприємства.
Дебіторська і кредиторська заборгованості виникають як наслідок використання форми розрахунків між постачальником і покупцем, тому доцільно поряд з аналізом заборгованості розглянути й оцінити форми безготівкових розрахунків, які використовуються в господарстві.
Існування певних сум дебіторської і кредиторської заборгованості для кожного підприємства — це нормальне явище, але щоб вони не впливали на погіршення фінансового стану, процесом необхідно управляти. Для цього:
• здійснювати постійний контроль за станом розрахунків з покупцями, особливо з понадтермінової заборгованості;
• мати широке коло споживачів з метою уникнення ризику несплати монопольним замовникам;
• розширити систему авансових платежів;
• надавати знижки при достроковій оплаті;
• стежити за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованостей;
• використовувати досконаліші форми безготівкових розрахунків;
• переглянути асортимент готової продукції, не виключаючи можливості переробки сировини на давальницьких умовах. Таким чином, у результаті проведення такого поетапного аналізу дебіторської заборгованості виявляють причини виникнення надмірних сум і розробляють заходи з їхнього скорочення.