1.7. Основні типи моделей, які використовуються в фінансовому аналізі,— дескриптивні, предикативні, нормативні

Фінансовий аналіз проводиться за допомогою різного типу моделей, що дозволяють структурувати і ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками. Можна виділити три основні типи моделей: дескриптивні, предикативні і нормативні.

Дескриптивні моделі відомі так само, як моделі описового характеру, є основними для оцінки фінансового стану підприємства. До них відносяться: побудова системи звітних балансів, представлення фінансової звітності в різних аналітичних розрізах, вертикальний і горизонтальний аналіз звітності, система аналітичних коефіцієнтів, аналітичні записки до звітності. Всі ці моделі засновані на використовуванні інформації бухгалтерської звітності.

У основі вертикального аналізу лежить інше представлення бухгалтерської звітності - у вигляді відносних величин, що характеризують структуру узагальнювальних підсумкових показників. Обов'язковим елементом аналізу служать динамічні ряди цих величин, що дозволяє відстежувати і прогнозувати структурні зрушення у складі господарських засобів і джерел їх покриття.

Горизонтальний аналіз дозволяє виявити тенденції зміни окремої статі або їх груп, що входять до складу бухгалтерської звітності. У основі цього аналізу лежить визначення базисних темпів зростання балансової статі або статі звіту про прибутки і збитки.

Система аналітичних коефіцієнтів - провідний елемент аналізу фінансового стану, вживаний різними групами користувачів: менеджери, аналітики, акціонери, інвестори, кредитори і ін. Відомі десятки цих показників, тому для зручності вони підрозділяються на декілька груп. Частіше всього виділяють п'ять груп показників за наступними напрямами фінансового аналізу.

1. Аналіз ліквідності. Показники цієї групи дозволяють описати і проаналізувати здатність підприємства відповідати за своїми поточними зобов'язаннями. У основу алгоритму розрахунку цих показників закладена ідея зіставлення поточних активів; (оборотних коштів) з короткостроковою кредиторською заборгованістю. В результаті розрахунку встановлюється, чи в достатньому ступені забезпечено підприємство оборотними коштами, необхідними для розрахунків з кредиторами по поточних операціях. Оскільки різні види оборотних коштів мають різний степінь ліквідності (конвертації в абсолютно ліквідні засоби - грошові кошти), розраховують декілька коефіцієнтів ліквідності.

2. Аналіз поточної діяльності. З позиції кругообігу засобів діяльність будь-якого підприємства є процесом безперервної трансформації одних видів активів в інші:

... > ГК > СС> НВ > ГП >- ЗР > ГК > ...,

де ГК - грошові кошти;

СС - сировина на складі;

НВ - незавершене виробництво;

ГП - готова продукція;

ЗР - засоби в розрахунках.

Ефективність поточної фінансово-господарської діяльності може бути оцінена протяжністю операційного циклу, залежної від оборотності засобів в різних видах активів. За інших рівних умов прискорення оборотності свідчить про підвищення ефективності. Тому основними показниками цієї групи є показники ефективності використовування матеріальних, трудових і фінансових ресурсів: вироблення, фондовіддача, коефіцієнти оборотності засобів в запасах і розрахунках.

3. Аналіз фінансової стійкості. За допомогою цих показників оцінюються склад джерел фінансування і динаміка співвідношення між ними. Аналіз ґрунтується на тому, що джерела засобів розрізняються рівнем собівартості, ступенем доступності, рівнем надійності, ступенем ризику і ін.

4. Аналіз рентабельності. Показники цієї групи призначені для оцінки загальної ефективності вкладення засобів в дане підприємство. На відміну від показників другої групи тут абстрагуються від конкретних видів активів, а аналізують рентабельність капіталу в цілому. Основними показниками тому є рентабельність авансованого капіталу і рентабельність власного капіталу.

5. Аналіз стану і діяльності на ринку капіталів. В рамках цього аналізу виконуються просторово-часові зіставлення показників, що характеризують положення підприємства на ринку цінних паперів: дивідендний вихід, дохід на акцію, цінність акції і ін. Цей фрагмент аналізу виконується головним чином в компаніях, зареєстрованих на біржах цінних паперів, де вони реалізовують свої акції. Будь-яке підприємство, що має тимчасово вільні грошові кошти і охоче вкласти їх в цінні папери, також орієнтується на показники даної групи.

Предикативні моделі - це моделі передбачення, прогностичного характеру. Вони використовуються для прогнозування доходів підприємства і його майбутнього фінансового стану. Найпоширенішими з них є: розрахунок точки критичного продажів, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу (жорстко детерміновані моделі факторів і регресійні моделі), моделі ситуативного аналізу.

Нормативні моделі. Моделі цього типу дозволяють порівняти фактичні результати діяльності підприємств з очікуваними, розрахованими по бюджету. Ці моделі використовуються в основному у внутрішньому фінансовому аналізі. Їх суть зводиться до встановлення нормативів по кожній статті витрат по технологічних процесах, видах виробів, центрах відповідальності і т.п. і до аналізу відхилень фактичних даних від цих нормативів. Аналіз в значній мірі; базується на застосуванні жорстко детермінованих моделей факторів.