Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
методичні рекомендації до ПЗ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
09.01.2020
Размер:
603.65 Кб
Скачать

Севастопольский інститут банківської справи

Української академії банківської справи

Національного банку України

Кафедра обліку та аудиту

Методичні вказівки до практичних занять із дисципліни «Система технологій (АПК України)»

Для напряму підготовки: 6.030508 «Фінанси і кредит»,

6.030509 «Облік і аудит», 6.030502 «Економічна кібернетика»,

6.030503 «Міжнародна економіка»

Севастополь – 2012

Вступ

Агропромисловий комплекс (АПК) – один з найбільших і найважливіших секторів національної економіки України. Від рівня його розвитку, стабільності функціонування, особливо сільського господарства, залежить стан еко­номіки і продовольча безпека держави, розвиток внутрішнього і зовнішнього ринків, рівень життя населення. Зараз в АПК виробляється понад 30% валового продукту, працює близько 25% населення, зайнятого у національній економіці.

АПК України виробляє 95% продовольчих ресурсів, за рахунок його продукції формується понад 2/3 фонду споживання. Продукція АПК в експортному потенціалі країни становить 26%, в тому числі сільського господарства – 14%, харчової і переробної промисловості – 12%.

У світовому масштабі Україна виділяється виробництвом зернових культур, цукро­вих буряків, соняшнику, картоплі. Протягом останніх років в Україні відбуваються великі політичні, соціальні й економічні перетворення, реформу­ються відносини власності, створюються нові форми господа­рювання на селі та незалежні товаровиробники. Проте трансформація суспільства в ринкові відносини супровод­жується кризовими процесами в усіх галузях національної економіки, спадом виробництва різноманітних видів продукції АПК.

Без перебільшення можна сказати, що криза в АПК України – це насамперед криза менеджменту, тому що, виробництво функціонує так, як ним управляють. Сучасний професійний керівник і спеціаліст має забезпечувати найефективніше вико­ристання обмежених матеріальних, фінансових та трудових ресурсів, здійснювати постійний пошук сучасних енергозберігаючих технологій, орієнтова­них на випуск продукції, яка може бути реалізована за вигідними цінами, з найменшими витратами і найкращими фінансовими результатами. Перехід до нових форм власності та господарювання, які б максимально відповідали ринковим умовам, потребує високої підготовки випускників вузів усіх спеціальностей, особливо економічного профілю.

На сучасному етапі розвитку продуктивних сил сіль­ського господарства велике значення у підвищенні його економічної ефективності та збільшенні виробництва про­дукції землеробства і тваринництва надається менеджменту, макси­мальному використанню досягнень науково-технічного прогресу, розробці і впровадженню високоефективних та екологічно надійних і науково обґрунтованих систем ведення сільського госпо­дарства. Важливе значення має правильне розміщення галузей і сільськогосподарських культур, доцільне їх поєднання у природно-економічних зонах, спеціалізації господарств на тих видах продукції, для яких вони мають найкращі умови.

Зміцнення матеріально-технічної бази, комплексна механізація, автоматизація і комп’ютеризація виробни­цтва, підвищення ефективності використання основних і оборотних фондів, широка інтенсифікація виробництва, впровадження новітніх техно­логій, докорінне поліпшення земель та заходи щодо за­безпечення раціонального використання ресурсів також сприятимуть підвищенню ефективності функціону­вання агропромислового комплексу та нарощуванню ви­робництва його продукції.

Перед агропромисловим комплексом ставиться два завдан­ня: перше – забезпечити внутрішні потреби країни в екологіч­но чистих продуктах харчування на рівні рекомендованих фізіо­логічних норм, а промисловість – в необхідній сировині; друге – створення умов для розширення експорту продукції АПК.

Важливими заходами, спрямованими на поліпшення економічних умов господарювання і забезпечення високої результативності та економічної ефективності технології виробни­цтва є вдосконалення системи кредитування банками підприємств АПК.

Дисципліна «Система технологій» відноситься до вибіркових дисциплін циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки у складі навчального плану підготовки студентів ОКР «Бакалавр» за напрямом підготовки: 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030509 «Облік і аудит», 6.030502 «Економічна кібернетика», 6.030503 «Міжнародна економіка».

Мета даної дисципліни – формування у студентів економіко-технологічного світогляду, отримання комплексу теоретичних знань і практичних навичок з із систем технологій та економічних основ технологічного розвитку агропромислового комплексу, аналізу технологічних процесів виробництва і переробки сільськогосподарської продукції, необхідних для прийняття правильних рішень і здійснення виробничої та фінансово-кредитної діяльності в ринкових умовах та умовах світової організації торгівлі.

Основні завдання дисципліни:

  • теоретична та практична підготовка студентів із систем технологій та економічних основ технологічного розвитку агропромислового комплексу;

  • ознайомлення студентів з галузевими особливостями систем технологій матеріальної і нематеріальної сфер виробництва та економіко-технологічними показниками агропромислового комплексу;

  • вивчення різних систем технологій виробництва і переробки продукції рослинництва та тваринництва;

  • вивчення загальних закономірностей розвитку і взаємодії в різних системах технологій АПК;

  • систематизація і розширення знань про впровадження новітніх систем технологій АПК;

  • аналіз та оцінка техніко-економічної й екологічної ефективності систем технологій агропромислового комплексу, якості технологічних рішень на підприємстві;

  • вивчення економічної ефективності різних технологічних систем виробництва продукції АПК та шляхів її підвищення;

  • визначення доцільності кредитування і фінансування підприємств АПК фінансово-кредитними установами.

Предметом вивчення даної навчальної дисципліни є сучасні технологічні системи агропромислового комплексу як економічні об’єкти, галузеві особливості та економічні основи технологічного розвитку сільського господарства і переробних галузей агропромислового комплексу.

Міжпредметні зв’язки. Дисципліна «Система технологій» є інтегрованою наукою, має теоретичні та прикладні аспекти і являє собою міждисциплінарну систему знання, яка базується, крім біологічних, на економічних, технічних та соціальних науках.

Дисципліна «Система технологій» вивчається після дисциплін «Основи економічної теорії», «Статистика», «Макроекономіка», «Дослідження операцій», «Безпека життєдіяльності»; передує вивченню дисциплін «Економіка підприємства», «Основи менеджменту».

В результаті вивчення і засвоєння програми дисципліни «Система технологій» студент повинен знати:

  • основні поняття курсу: технології, системи технології, системи технологій сільськогосподарського виробництва тощо;

  • предмет, об’єкт, методи, склад та завдання дисципліни;

  • показники економічної ефективності сільського господарства та переробних галузей АПК;

  • земельні ресурси та економічну оцінку земель;

  • сучасні системи технологій та методи інтенсифікації сільського господарства;

  • економіко-технологічні основи виробництва продукції рослинництва і тваринництва;

  • економіко-технологічні основи переробки продукції сільського господарства;

  • досвід сучасних досягнень вітчизняної і зарубіжної науки та практики у виробництві конкурентноспроможної продукції АПК;

  • методи впровадження новітніх систем технологій АПК у виробництво та їх економічну ефективність;

  • сучасні методи управління розвитком АПК.

На основі отриманих знань студент повинен вміти:

  • дати обґрунтовану економічну оцінку різних типів і систем технологічного розвитку АПК;

  • визначати економічну оцінку ґрунту в умовах природної, штучної та економічної родючості, систем ведення сільського господарства;

  • аналізувати сучасний стан розвитку сільського господарства та переробних галузей АПК;

  • прогнозувати параметри технологічного розвитку провідних галузей АПК;

  • оптимізувати виробництво сільськогосподарської продукції в господарстві певної спеціалізації;

  • визначати економічну ефективність виробництва рослинницької і тваринницької продукції, переробних галузей АПК;

  • дати економічну оцінку реформуванню відносин в АПК, уміти визначити вибір найбільш ефективної системи технології;

  • уміти визначати доцільність кредитування і фінансування при виборі ефективних технологій АПК;

  • здійснювати розрахунки економічної ефективності окремих складових впровадження технологій АПК;

  • програмувати виробництво провідної продукції сільського господарства;

  • вміти володіти економічними розрахунками при обґрунтуванні різних систем технологій АПК.

Форма проведення занять – лекції, практичні (семінарські) заняття та самостійна робота студентів.

Для оцінки рівня знань студентів використовується поточний контроль та підсумковий контроль у формі поточного модульного контролю (ПМК).