-Легені – селезінка – печінка – нирки – вим’я – матка – туша -голова – селезінка – печінка – нирки – вим’я – матка – туша

+голова – селезінка – серце – легені – печінка – нирки – стравохід – шлунок –кишечник – вим’я (сім’яники) – матка – туша

-Туша – легені – селезінка – печінка – нирки – вим’я – матка

Л-1, с. 103–127

49. При визначенні м'яса загиблих, хворих або забитих в агональному стані тварин звертають увагу на такі ознаки:

-колір, запах і консистенція м’язів

-зовнішній вигляд, стан жиру, запах, стан м’язів на розрізі, консистенцію

+стан місця зарізу, ступінь знекровлення туші, наявність гіпостазів, зміни у лімфатичних вузлах і внутрішніх органах

-колір поверхні туші та запах м'яса, стан місця зарізу тощо

Л-1, с. 304-306

50. При проведенні післязабійного ветеринарного огляду, на зовнішній вигляд якого органу звертають увагу: величину, форму, колір і консистенцію. Розрізають портальні лімфовузли, потім двома або трьома ненаскрізними розрізами розсікають великі ходи:

-легені

+печінку

-нирки

-вим’я

Л-1, с. 113–116

51. При проведенні післязабійного ветеринарного огляду, який орган звільняють від капсули, оглядають і промацують, а при виявленні патологічних змін розрізають і оглядають миску, поверхню розрізу і лімфатичні вузли тазової порожнини:

-легені

-печінку

+нирки

-селезінку

Л-1, с. 116–118

52. Кров в м’язах і кровоносних судинах відсутня, дрібні судини під плаврою не просвічуються:

-м’ясо старих тварин

-м’ясо хворих тварин

+м’ясо від здорових тварин

-м’ясо від тваринзабитих в агональному стані

Л-1, с. 82–83

53. Для бактеріологічного дослідження в лабораторію направляють:

+проби м’язів – частину згинача або розгинача передньої та задньої кінцівок тущі, лімфатичні вузли, селезінку, нирку, частину легень і печінки з портальними лімфовузлами та жовчним міхуром

-шматочки м’яса, масою 300-400 г і внутрішні органи

-відібрані від кожної туші або її частини проби, масою, не менше 200 г кожний, 3 проби відбирають від місця зарізу, проти 4-5 шийного хребців, в ділянці лопатки, з м’язів стегна

-проби м’яса, масою 200 г та лімфатичні вузли

Л-3, с. 35-36

54. Автоліз – це:

-мікробіологічні процеси, що відбуваються у м’ясі в післязабійний період

+ферментативні процеси розпаду речовин і тканин під дією протео­літичних ферментів самих тканин

-мікробіологічні і ферментативні процеси в м’ясі

-біологічні перетворення в м’ясі

Л-1, с. 200

55. Згідно з ГОСТ 779-87 за термічним станом м’ясо поділяється на:

-Остигле, охолоджене, заморожене

+остигле, охолоджене, підморожене, заморожене

-остигле, охолоджене, підморожене

-Парне, остигле, заморожене

Л-2, с. 334

56. Дозрівання м’яса – це:

+сукупність змін властивостей м’яса, зумовлених розвитком автолізу, в результаті яких м’ясо набуває ніжності та соковитості, добре виявлених специфічних запаху і смаку

-сукупність змін властивостей м’яса, зумовлених розвитком автолізу, в результаті яких м’ясо псується

-це процес мікробіологічного псування

-явище подібне загару

Л-1, с. 195

57. Поверхня туші злегка липка, потемнівши, жирм’який, матовий, має сіруватий відтінок, злегка липне до пальців. Таке м’ясо:

-зіпсоване

-свіже

+сумнівної свіжості

-несвіже

Л-3, с. 19-20

58. Дослідження м’яса на свіжість починають з:

-огляду поверхневих лімфатичних вузлів

+органолептичних досліджень

-голови

-нутрощів

Л-3, с. 19

59. При проведенні органолептичної оцінки м’яса на свіжість зверта­ють увагу на:

+запах, консистенцію, зовнішній вигляд і колір туші, стан жиру і сухо­жилків, наявність жиру на поверхні бульйону

-вгодованість, зовнішній вигляд

-тільки запах, консистенцію, зовнішній вигляд і колір туші

-тільки на зовнішній вигляд і колір туші

Л-3, с. 19

60. Яка свіжість м’яса, якщо при бактеріоскопії мазків-відбитків виявляють поодинокі мікроорганізми в декількох полях зору мікроскопа?

+свіже

-сумнівної свіжості

-неякісне

-несвіже

Л-3, с. 22

61. При органолептичних методах дослідження туш, яка процедура виконується насамперед:

+визначення зовнішнього виду та кольору

-визначення запаху

-визначення прозорості та аромату бульйону

-визначення стану жиру та консистенції

Л-3, с. 19

62. М’ясо погано знекровлене, з синюшним або бузково-рожевим відтінком лімфатичних вузлів, рН 6,6 і вище, реакція на пероксидазу негативна, а формольна реакція супроводжується утворенням драглистого згустку. Таке м’ясо:

-від здорової тварини

-при трихінельозі

-при ехінококозі

+від хворої тварини або від тварини забитої в агонії

Л-3, с. 30-32

63. Визначення м’яса хворих тварин в реакції з нейтральним формаліном ставлять з м’ясом:

-курятини

-баранини та козлятини

+яловичини

-свинини

Л-3, с. 32

64. Утворення синьо-зеленого забарвлення в реакції на пероксидазу вказує на те, що м’ясо:

-містить 1% глікогену

-не свіже

-сумнівної свіжості

+свіже

Л-3, с. 32

65. Запишіть у вірній послідовності порядок дослідження м’яса хворих тварин в реакції на пероксидазу:

+приготування витяжки з м’яса, внесення до 2 см³ екстракту 5 крапель 0,2% розчину бензидину, додавання до суміші 2 крапель 1% розчину пероксиду водню, оцінити колір суміші

-внесення до 2 см³ екстракту 5 крапель 0,2% розчину бензидину, приготування витяжки з м’яса,додавання до суміші 2 крапель 1% розчину пероксиду водню, оцінити колір суміші

-внесення до 2 см³ екстракту 5 крапель 0,2% розчину бензидину,додавання до суміші 2 крапель 1% розчину пероксиду водню, оцінити колір суміші, приготування витяжки з м’яса

-додавання до суміші 2 крапель 1% розчину пероксиду водню,внесення до 2 см³ екстракту 5 крапель 0,2% розчину бензидину,приготування витяжки з м’яса,оцінити колір суміші

Л-3, с. 32-33