
- •3. Біотехнологія алкогольних та слабоалкогольних напоїв
- •3.1. Виноробство
- •3.1.1. Класифікація та основні показники складу вин
- •Характеристика вин відповідно до груп та типів
- •3.1.2. Сировина для виробництва виноградних вин
- •3.1.3. Дріжджі винограду і вина
- •3.1.4. Чисті культури дріжджів у виноробстві
- •Перелік рас дріжджів, що рекомендуються для приготування виноматеріалів
- •3.1.5. Приготування дріжджової розводки
- •3.1.6. Технологічний процес виробництва виноградних вин
- •3.1.7. Основи отримання виноградних вин
- •3.1.8. Технологічні особливості одержання виноматеріалів
- •3.1.9. Загальні вимоги до технології вина
Перелік рас дріжджів, що рекомендуються для приготування виноматеріалів
Раси дріжджів |
Особливості рас дріжджів і умови бродіння |
Шампанські виноматеріали |
|
Судак VI-5 Раса 47-К Ленінградська Кахурі 3, Кокур 3 |
зброджують виноградне сусло при температурі 17+2 ºС, відрізняються підвищеною стійкістю до SO2, кислотостійкі. Виноматеріали збагачуються речовинами, що додають квітково-фруктовий аромат, підвищену стійкість до окиснення і містять знижений рівень біополімерів. |
Столові внноматеріали (з білих сортів винограду) |
|
Феодосія 1-19 Ркацителі-6 Ленінградська Берегово 1 Роса 47-К Судак VІ-5 (Т) Холодостійка 21 Піно 14 |
зброджують виноградне сусло в широкому інтервалі температур 18-30ºС, сульфітостійкі, не утворюють підвищених кількостей летких кислот і вищих спиртів, діацетила і ацетону, що відіграє позитивну роль в утворенні аромату вин |
Столові внноматеріали (з червоних сортів винограду) |
|
Вордо 20 Каберне 5 Ужгород 231-1 Вастардо 1965 |
термостійкі, сульфітостійкі, мають низьку здатність накопичувати леткі кислоти, зброджують цукри за присутності підвищених концентрацій фенольних речовин і рекомендуються для приготування червоних столових вин. |
Високоспиртуозні і кріплені внноматеріали |
|
Токай 22 Магарач 17-35 Магарач 125 Мускат білий Ленінградська |
спиртостійкі, здатні зброджувати високі концентрації цукрів у суслі, кислотостійкі, дають щільну структуру осаду. |
Виноматеріали для хересування |
|
Хересна В-41 Херес 20-С/96 Херес 20-С Бюракан-1 |
володіють підвищеною спиртоутворюючою здатністю, спиртостійкі, сульфатостійкі, при бродінні сусла у виноматеріалах накопичують більше альдегідів та інших легкоокислюваних речовин. |
3.1.5. Приготування дріжджової розводки
Чисті культури дріжджів на замовлення підприємств, заводів зазвичай розсилають на щільному поживному середовищі (солодовому сусло-агарі в пробірках).
Перед сезоном виноробства чисті культури розмножують. Для цього за 4-5 днів до початку виноробства збирають здоровий зрілий виноград, з нього віджимають сусло, яке вливають в простерилізовану бочку; сусло нагрівають парою до кипіння і кип'ятять 20-30 хв. Після охолодження до 30° С в бочку додають отримані з лабораторії дріжджі. Через 1-2 доби у суслі, і якому відбулося активне бродіння, використовують як дріжджову розводку для подальшого розмноження. Додають розводку з розрахунку 2 дкл на 100 дкл сусла.
Для отримання розводки дріжджів у великій кількості дуже зручним є апарат, схема якого зображена на рис. 5.1.1.
Рис. 5.1.1. Cхема апарата дріжджових розводок:
1 – підігрівач; 2 – змійовик; 3, 4 – мідні посудини.
Апарат складається з трьох мідних циліндричних посудин. Верхня посудина є підігрівачем; для нагрівання і охолодження служить змійовик 2, через який пропускають пару або холодну воду. У посудині 3 і 4 поперемінно з підігрівача 1 наливається пастеризоване охолоджене сусло, яке на 3-4-ий день після додавання чистої культури дріжджів (в стані бурхливого бродіння), застосовується у виробництві як розводка чистих культур. Зручність цього апарату полягає в тому, що з нього безперервно можна отримувати розводку чистих культур. Крім того, апарат дуже простий по конструкції, може бути виготовлений в будь-якій механічній майстерні. Продуктивність залежить від розмірів і кількості посудин для зброджування.
У активній дріжджовій розводці повинно міститися 100—150 млн клітин в 1 см3, 30—50% — з бруньками і не більше 5% мертвих. Дріжджову розводку вносять до сусла, що зброджується, в кількості 1—3%, а в мезгу — 3-5%.
Приготування виноградного сусла для дріжджової розводки. Процес полягає у наступному: невеликі порції виноградного сусла доводять до кипіння, після охолодження фільтрують через подвійний шар марлі або паперовий фільтр, розливають у колби або балони на 2/3 їх об'єму, закривають ватними пробками, стерилізують у кип'ятильнику Коха або на водяній бані 30 хв з моменту закипання води в бані. Великі об'єми розводки готують в чистих ємкостях на ретельно відстояному або заздалегідь пропастеризованому суслі.
Мікробіологічний контроль розводки чистої культури дріжджів. Заводські лабораторії отримують раси чистих культур дріжджів від установ, що займаються їх розмноженням і доставкою (Івів «Магарач»). Для підтримання культур в життєздатному стані необхідно один раз на два місяці проводити пересіви чистої культури дріжджів в пробірки із стерильним середовищем (виноградне сусло або яблучний сік). На кожній пробірці повинен бути напис з вказівкою раси дріжджів і дати пересіву.
В період сезону виноробства чисту культуру дріжджів (расу) розмножують з метою накопичення біомаси активних дріжджових клітин, щоб забезпечити хороше зброджування виробленого виноградного сусла.
Заздалегідь заготовляють виноградне сусло (фільтроване, стерилізоване) в ємкостях із зростаючим об'ємом (у колбах ємкістю 0,5 л, 3 л, 20 л і т.д.) залежно від типу дріжджових апаратів.
Кожне пересівання проводять у момент активного бродіння. Визначають чистоту культури, фізіологічний стан клітин.