2. Основні способи виготовлення друкарських форм.

Фотомеханічні способи виготовлення друкарських форм знайшли широке використання. Способи ручного гравірування незрівнянно підходять по своїй ефективності, економічності, по ступені механізації і якості результату.

В останні десятиліття знову появився інтерес до способу безпосереднього гравірування зображення на поверхню формного матеріалу, но не ручного гравірування, а механічно-фотоелектричного і лазерним променем. Вказані методи цікаві тому, що дозволяють практично повністю автоматизувати процес і виключити ряд відносно довгих і трудомістких операцій, таких як фотографічний і копіювальний процес й травлення поверхності формного матеріалу. Автоматичне гравірування форм глибокого друку в теперішній час дуже витісняє традиційні фотомеханічні способи. Без сумніву, що не тільки в теперішній час, но і в недалекому майбутньому фотомеханічні способи збережуть свою цінність при виготовленні форм високого, плоского, офсетного способів друку. Фотомеханічні способи не забулися в рамках традиційної технології, вони успішно розвиваються, автоматизуються і механізуються. Серед великих досягнень на цьому шляху слід відмітити розробку фотополімерних друкарських форм, способи прямого експонування оригінала з зображенням на формний матеріал, способи одноступінчастого травлення цинкових і магнієвих кліше і т.д.

Характерна особливість фотомеханічних способів —одночасне перетворення зображення по всій його площині, простота зміни масштабу, можливість роботи з оригіналами з різною технікою виконання і фактурою поверхності. Такі процеси включають виготовлення фотоформ — текстової, ілюстраційної, змішаної, і також копіювання їх на метал за допомогою копіювального шару або на фотополімеризаційний шар з наступною хімічною обробкою друкарських форм. Широке розповсюдження електронної фотоскладальної техніки, однопроцесного травлення і фотополімерів сприяло тому, що фотомеханічні процеси стали використовувати для виготовлення не тільки ілюстраційних, але й текстових та ілюстраційно-текстових друкарських форм і не тільки в офсетному, глибокому, і в високому способі друку також.

Характерна особливість фотоелектричних способів — по елементний аналіз оригіналу, перетворення світлових сигналів від елементів оригінала в електричні сигнали, які керують перетворенням зображення друкарської форми шляхом механічного або лазерного гравірування.

3. Шляхи розвитку

Скорочення тривалості виробничого циклу в друкарстві стало можливим завдяки ряду чинників: швидкому розвитку комп'ютерної техніки та цифрових технологій, розробці на їхній основі продуктивних і багатофункціональних компютерних видавничих систем та програм управління технологічними процесами й поліграфічним обладнанням. Усі ці досягнення успішно використовуються на багатьох вітчизняних підприємствах, автоматизуючи й стандартизуючи виробничий процес. Однак, існує перспективна технологія, яка ось вже десятки років розбурхує роздуми фахівців усього світу, але досі ще не набула широкої популярності в Україні. Йдеться про технологію прямого експонування друкарських форм без проміжного етапу отримання фотоформ — «computer-to-plate» (СТР) — з комп'ютера на друкарську форму. Передумовами для її впровадження на поліграфічних підприємствах галузі можуть бути достатні фінансові ресурси, значна кількість замовлень, можливість інтеграції нового обладнання до технологічного процесу, наявність кваліфікованих фахівців, здатних працювати з новим устаткуванням.

Сьогодні в Україні нараховується декілька підприємств, які перейшли на нову технологію, — «Преса України», ЗАТ «Видавництво "Бліц-Інформ"», «Новий друк», «Юнівестмаркетинг» та деякі інші.

Їх можуть підтримати фірми, що постачають в Україну обладнання та матеріали для технології СТР провідних світових виробників і забезпечують повне сервісне обслуговування, —«Гейдельберг Україна», Українська Поліграфічна Група, «Прес-Сервіс», «Mac-House», СП «Інтертехнодрук», «Ям Інтернешнл Україна», «VIP System», «AMS», «СКС Україна» та інші. Але поки що лише на одному з вітчизняних підприємств — у друкарні видавничо-інформаційної та рекламної агенції «Такі справи» — ця технологія уже запроваджена і дає позитивні результати. Устаткування встановлене фірмою «Гейдельберг Україна», формні пластини постачає фірма «СКС Україна».

Процес виготовлення друкарських форм в усіх класичних методах друку складається з двох етапів: фоторепродукційного одержання фотоформ і формного отримання друкарських форм шляхом контактного копіювання з монтажу фотоформ. У свою чергу, другий етап поділяється на дві стадії: виготовлення копії на світлочутливому шарі та її фізико-хімічна обробка.

Характер копіювального процесу в різних методах виготовлення форм неоднаковий, проте в усіх випадках плівка копіювального шару використовується для захисту формного матеріалу при виготовленні форм або для формування друкарських елементів.

У першому випадку плівка копіювального шару захищає метал від дії кислот під час виготовлення форм високого та глибокого друку й біметалевих форм плоского офсетного друку, а також від дії зволожувального розчину під час друку монометалевих форм. У другому випадку копіювальний шар виконує роль друкувального елемента фотополімерних форм високого (глибокого) друку та, в більшості технологій, монометалевих друкарських форм плоского друку.

За характером дії монометалеві шари можуть бути негативними — енергія світла викликає структурування, зшивку, дублення матеріалу, внаслідок чого втрачається розчинність шару, а також позитивними — дія світла призводить до деструкції світлочутливих з'єднань, тобто матеріал стає розчинним у проявлю вальних розчинах.

За традиційного процесу виготовлення друкарських форм для плоского офсетного друку використовуються чотири основні типи копіювальних шарів: на основі хромованих гідрофільних полімерів, діазосполук, ортонафтохінондіазидів та фотополімерів. Але головна різниця між формними копіювальними матеріалами, з практичної точки зору, полягає в їхній спектральній чутливості. За цією ознакою їх можна поділити дві великі групи: світлочутливі та термочутливі.

Новітні технологічні процеси внесли суттєві вдосконалення у методи виготовлення друкарських форм. Цифрові технології забезпечили можливість обробки ілюстраційної та текстової інформації на комп'ютері, полегшили трудомісткі процеси ретушування, маскування, кольорокорекції тощо.

У технології «computer-to-film» — з комп'ютера на фотоплівку — традиційна фотоформа залишилася, але одночасно були розроблені й нові надійні джерела світла, про які давно мріяли технологи — лазери, що поступово витіснюють дугові ліхтарі, ртутні лампи, лампи зонального випромінювання. Нові досягнення в галузі копіювальних шарів сприяли розробці новітнього технологічного процесу — технології «computer-to-plate» .

Поліграфічні технології перебувають у постійному розвитку. Друкарський процес завтрашнього дня буде здійснюватися за допомогою цифрових даних зображень, текстів або графіків.

Якщо розглядати процеси складання репродукції, то можна сміливо стверджувати, що тут, завдяки комп'ютеризації друкарських процесів, відбувалася «революція» цифрової техніки. Нині тенденція застосування цієї технології переважає також при виготовленні друкарських форм і в самому друкарському процесі. Перелік способів обробки і передачі інформації на друкарський матеріал постійно розширюється.

Нині завдяки комп'ютеризації , значна частина друкарських процесів стала автоматизованою. Обробка тексту і його складання, репродукційні роботи і обробка ілюстрацій, виготовлення ескіза і суміщення тексту й ілюстрацій, кольороподіл і растрування, монтаж шпальт, копіювання і спуск сторінок — всі ці роботи здійснюються за допомогою комп'ютера. За останні роки на ринку з'явилася велика кількість видавничих і репродукційних систем.

Heidelberg пропонує нині три незалежні способи, які містять у собі цифрову техніку різною мірою: Computer-to-film, Computer-to-plate, Computer-to-press.

Способом Computer-to-film виготовлення друкарського відбитка відбувається за 8 кроків. На відміну від решти способів тут деякі операції все ще здійснюються вручну. Цифрова техніка застосовується тільки на початку процесу, разом з експонуванням плівки у форматі відбитка.

Процес Computer-to-plate ще більше автоматизовано, ніж Computer-to-film. Цим способом сама друкарська форма надається експонуванню (без застосування плівок).

Найшвидшим способом є спосіб Computer-to-press. Завдяки застосуванню комп'ютерної техніки його здійснюють лише за чотири кроки. За таким методом електронна інформація подається безпосередньо на друкарську форму, яка вже є в друкарській машині. Тому спосіб назвали Heidelberg Direct Imaging.

При класичному способі виготовлення друкарських форм потрібні великі затрати часу. Незважаючи на те, що друкарні отримують більшість ілюстрацій і текстів у вже оцифрованій формі, монтаж і спуск сторінок здійснюється ще вручну.

У зв'язку з автоматизацією друкарських машин, яка відбулася за останні роки, нині стало можливим підвищення рентабельності в ділянці монтажних і копіювальних робіт. Сучасні умови праці тут не задовільняють вимоги практики. Монтажні роботи, виконувані вручну, здійснюються з недостатньою точністю. Копіювальні машини працюють з низькою швидкістю. Запорошеність теж являє собою проблему. Коливання температур, а також відносної вологості повітря призводить до деформації плівок. Плівки, які містять галогеніди срібла, розчини для проявлення і фіксування у багатьох країнах вважають небезпечними відходами. Окрім того, потрібне скорочення затрат часу на виконання замовлень, а також зниження затрат на обслуговувальний персонал і на додрукарські процеси в цілому.