197. Завдання і форми організації виробни-чого навчання.

Виробниче навчання на основі теоретичних знань формує у людини трудові навички і вміння,необхідні для виконання роботи з конкретної робітничої професії на рівні відповідної кваліфікації з належною продуктивнісю праці.

Основні завдання:

• формування і вдосконалення трудових навичок і умінь,

• розвиток здібностей до перебудови сформованих навичок,

• оволодіння професійною майстерністю.

198. Трудові навички,фізіологічні закономірності та етапи їх формування.

Трудові навички – це сформовані в процесі навчання способи виконання трудових операцій, робіт. Вони являють собою складні системи умовних рефлексів, об’днаних окремим виробничим завданням.їх формування пов’язане із формуванням і закріпленням робочих динамічних стереотипів. У процесі формування трудових навичок у працівника зникають зайві рухи, зменшується напруження, увага переноситься з процесу на результат, виробляється ритм дій і можливість довільно змінювати темп роботи, тобто формується автоматизм рухів і дій.

Етапи формування:

-попередній- початок усвідомлення навичок, розуміння мети, але недостатнє уявлення про способи її досягнення, при виконанні дій допускаються помилки.

- аналітичний – розуміння того, як потрібно виконувати дії.

- синтетичний – формується йілісна система трудових рухів, дій, автоматизація навичок, коли виконання роботи стає більш якіснішим, зникають зайві рухи, послабльється довільна увага.

- етап закріплення і високої автоматизації дій- точне економічне, стабільне виконання дій поєднується з виконанням інших складніших дій під контролем свідомості.

199. Методи виробничого навчання та їх оцінка.

Метод самонавчання, основою якого є наслідування, шлях спроб і помилок. Позитивним є його творчиц пошук і знаходження найбільш зручних прийомів. Негатив – неекономічна і велика тривалість.

Предметний – грунтується на виготовленні якогось предмета, від простого до складного. Перевага- реальність, конкурентність, що збільшує заінтересованясть в якісному кінцевому результаті. нЕдолік – складність предмета на перших етапах, зниження заінтересованості в разі тривалого виконання , недостатня гнучкість навичок, пасивність.

Операційний – полягає у засвоєнні окремих трудових прийомів, операцій які можуть використовуватися при виготовленні різних предметів. Переваги – економічне навчання гнучким навичкам, які потрібні при виготовлення багатьох предметів. Недоліки – це абстрактність завдань, фрагментність окремих дій, відсутність преметного зразка, що гальмує власну творчість.

Комплексний – поєднує позитивні сторони предметного і операційного методів. Має 2 етапи виробнтчого навчання.

1-й засвоєння окремих технологічних прийомів і операцій шляхом виконання нескладних рообіт.

2-й - засвоюється виконання комплексних робіт зростаючої складності за умови підвищення продуктивностя і якості праці.

Метод програмованого чи модульного навчання включає:

• поді навчального матеріалу на невеликі повязані частини,

• розробку навчального лгоритму, що визначає порядок і послідовність дій з предметом праці для швидкого досягнення мети,

• підкріпленя кожного крокуу навчання і досягнутих результатів за допомогою сигналів.