192. Профорієнтація і профвідбір.

Під орієнтацією розуміють процес систематичної профе­сійної допомоги людині шляхом застосування психопедаго-гічних прийомів щодо позитивної самооцінки та позитивного сприйняття нею навколишнього середовища, підвищення ін­телектуальної, професійної та особистісної віддачі.

Професійна орієнтація — це система державних заходів, спрямованих на допомогу особі у виборі професії або виду ді­яльності, які вона вважає найбільш прийнятними з точки зору задоволення власних потреб і потреб суспільства. Профорієнта­ція необхідна при:

• виборі першої професії або отриманні першої роботи;

• вирішенні проблем, які виникають під час роботи внаслідок особистісної чи професійної невідповідності або незадоволення нею;

• втраті чи зміні роботи.

Основним завданням профорієнтації є забезпечення профе­сійного вибору з врахуванням індивідуальних здібностей, ін­тересів і характеру людини та можливостей розвивати їх у процесі роботи з метою підвищення кваліфікації і професій­ного рівня.

Профвідбір являє собою систему засобів прогностичної оцінки взаємовідповідності людини і професії на основі порів­няння вимог професії з психодіагностичними даними людини.

В Україні прийнято Концепцію державної професійної орієн­тації населення, на основі якої розроблено відповідну норматив­но-правову базу. Для реалізації основних завдань Концепції за участю всіх заінтересованих міністерств підготовлено і затвер­джено Положення про організацію професійної орієнтації насе­лення, а в системі Міністерства освіти — Положення про профе­сійну орієнтацію молоді, яка навчається.

Професійна орієнтація здійснюється освітніми закладами всіх типів і організаційно-правових форм, центрами профорієн­тації, навчально-профорієнтаційними центрами, органами слу­жби зайнятості. В Україні працюють 22 профорієнтаційні відді­ли при обласних центрах зайнятості, 2 навчально-профорієн­таційні центри і 3 відділи професійного навчання міських цент­рів зайнятості.

193.Професіограма і психологічний профіль особистості і професії.

Професіограма — це спеціальна карта, яка містить розгорнутий перелік умов і характерис­тик трудової діяльності по конкретній професії, її окремих вимог і професійно важливих якостей, якими повинен володі­ти працівник.

Професіограма містить:

• загальні відомості про професію та її динаміку в зв'язку з розвитком науки і техніки, соціальне та економічне значення;

• виробничу характеристику професії, опис трудового проце­су (наводяться назви знарядь праці, за допомогою яких виконує­ться робота, вказується рівень фізичного і психологічного на­пруження (значне, помірне, незначне), робоча поза тощо;

• санітарно-гігієнічні умови праці з виділенням професійних шкідливостей і переліком фізіологічних умов та медичних про­типоказань;

• перелік обсягу знань і умінь, які необхідні для успішної професійної діяльності, з виділенням тих, що визначають профе­сійну майстерність;

• характеристику видів і тривалості професійного навчання, можливості підвищення кваліфікації;

• психограму, тобто характеристику психологічних вимог про­фесії до людини з виділенням основних і бажаних психічних особливостей, а також психофізіологічних протипоказань.

Психологічний профіль особистості являє собою графічне зображення розвитку її властивостей, включаючи професійні інтереси і схильності. Він враховує такі властивості особистості, як: фізичні, психофізіологічні, психічні процеси, темперамент і характер. Своєрідне гармонічне поєднання в структурі особистості здібностей та інтересів, які обумовлюють високу успішність професійної діяльності в тій чи іншій сфері, характеризується як професійна обдарованість.

Кожна професія ставить різні вимоги до фізичних, психофізі­ологічних та психологічних властивостей людини. Такі вимоги називають характеристиками професії. Комплекс психофізіологіч­них і психологічних характеристик складає психограму професії, графічне зображення якої називається психологічним профілем професії. В психограмах вимоги професії до різних властивостей працівника оцінюються в балах в діапазоні від 1 до 5 (від незнач­ної до високої).