156 Робоче місце оператора і принципи його організації

Роб.м. оператора – це місце в сист. “людина-техніка”, оснащене засобами відображення інф-ї, органами керування і допоміжним обладнанням,наякому здійснюється трудова діяльність. Правильна орг-ія роб.м. вимагає дотримання таких принципів :

• вибір раціальної роб.пози;

• раціонане розміщення індикаторів і органів керування у відповідності з їх важливістю і частотою користування в межах поля зору і зони досягнення;

• забезпечення оптимального обзору робочого місця;

• відповідність конструкції технічних пристроїв і робочих меблів антропометричним, фізіологічним і психологічним хар-ам людини;

• відповідність інформаційних потоків можливостям людини щодо сприймання і переробки інф-ї;

• забезпечення сприятливих санітарно-гігієнічних умов праці;

• забезп. умов для відпочинку оператора в процесі роботи.

157 Виробниче середовище оператора та вимогидо його оптимізації

Безпосередній вплив на функціональний стан і працездатність оператора, а також надійність, швидкість, точність його роботи має виробниче середорвище. Воно може бути комфортним,відносно дискомфортним, екстремальним та надекстримальним.

Комфортне вир.сер.забезпечує оптималбну динаміку працездатності людини і збереження її здоров”я. Порівняно дискомф.вир.сер. протягом певного часу забезпечує задану працездатність і збереження здоров”я працівника,однак викликає у нього неприємні суб”єктивні відчуття та функціональні змвни,які не виходять за межі норми. Екстрем.вир.сер. призводить дозниження працездатності оператора і викликає функціональні зміни, які виходять за межі норми але не ведуть до паталогічних змін. Надекстремальне вир.сер. призводитьдо паталогічних змін в організмі працівника і створює неможливість виконання роботи.

158 Сенсорне і моторне поля на робочому місці оператора

управлінські дії оператора виконує за допомогою органів керування, здійснюючи відповідні рухи. Органи керування увигляді віжелів, ручок,кнопок і т.п. формують моторне поле на роб.місці оператора. Моторні дії пов”язані з виконанням оператором таких завдань:

• увімкнення, вимкнення і перемикання;

• послідовне виконання рухів для здійснення операцій кодування і передачі інф-ї;

• маніпулювання з органами керування для настроювання апаратури і точного встановлення керованого об”єкта;

• операції стеження за рухомим об”єктом

В моторному полі є 3 зони: максимального,допустимого і оптимального досягнення. У зонах оптим.і допустим. досягнення можливі найбільш точні і швидкі рухи. У зоні макс.досягн.точність і швидкість рухів зменшуються, автгома наступає швидше.

Інф-я про стан керованого об”єкта поступає від засобів відображення інф-ї (ЗВІ), якими є різні прилади і які формують сенсорне поле на роб.місці. За ф-ями інф-ї ЗВІ поділяються на командні (цільові) (дають інф-ю про необхідні дії для досягнення мети) і ситуаційні (дають і-ю щодо протікання технологічного процесу та описують наявну ситуацію). За способом використанняЗВІ поділ. На 3 групи : для контрольного читання (встановлюють наявність чи відсутність умов роботи, норму чи відхилення від неї якихось параметрів); для кількісного читання (інф-я у вигляді числових значень); для якісного чит. (інф-я указує на напрямок зміни керованого параметра). За формою сигналів є: абстрактні ЗВІ (передають інф-ю у виглядісимволів) і ЗВІ, які передають інф-ю у формф збереження об”єктів, властивостей. За рівнем деталізації – інтегральні і детальні.