112. Методи оцінки працездатності.

Оцінка працездатності проводиться за використанням такого показника, як виробничий. Це пояснюється тим, що продуктивність праці і функціональний стан працівника на протязі зміни змінюється різно направлено. Наприклад під кінець робочого дня продуктивність праці може підвищитись, а функціональний стан навпаки знизиться.

Метод визначення критичної частоти злиття мерехтінь полягає в тому що людина в разі втоми сприймає мерехтіння світла вже не як мерехтіння, а як безперервне світло, хоча до стану втоми людина розрізняла саме мерехтіння світла.

Метод рефлексометрії полягає в визначенні відповідності дії до сигналу на її початок, наприклад натиснути кнопку після лунання дзвінка.

Використання показників м’язової сили і витривалості проводяться за методом динамометрії. Наприклад кілька разів натиснути з усією силою на динамометр. Так визначається середня величина м’язової сили.

Метод координометрії полягає у вивченні точності і координації рухів. Наприклад провести ручку по одній лінії не відхиляючись кілька разів. Враховується час виконання, загальна кількість помилок, і їх сумарна тривалість.

Методи електрокардіографії, пульсометрії, вимірювання артеріального кров’яного тиску вивч. стан серц-суд. системи.

Методи пневмографії та спірометрії використовують при визначенні функціонального стану дихальної системи людини в процесі праці.

Також широко використовують тестові методи та методи опитування.

Одною з методик оцінки працездатності є визначення середньо змінного значення. Також використовують коефіцієнт варіації, інтегральний показник працездатності: К_інт= , де К_інт-інтегральний показник працездатності в момент спостереження, - стандартизовані показники функцій z,y,...,n у момент спостереження і; n – кількість досліджених функцій.

113. Типи динаміки працездатності.

На основі таких виробничих показників, як виробіток продук­ції за одиницю часу, час виконання операції, якість продукції в динаміці робочого дня, довільні перерви на відпочинок під час ро­боти виявлено чотири типи динаміки працездатності.

Перший тип характеризується поступовим підвищенням про­дуктивності праці протягом 1,5—2 год, стабілізацією продуктив­ності на високому рівні протягом 1—2 год і наступним знижен­ням працездатності в зв'язку з розвитком втоми.

Другий тип характеризується найбільшою продуктивністю праці протягом першої години роботи і зниженням її в наступні години першої половини зміни.

Третій тип динаміки працездатності відзначається багатора­зовими коливаннями продуктивності протягом зміни.

Четвертий тип характеризується високим темпом і стабіль­ним ритмом продуктивності роботи з перших хвилин і протягом чотирьох годин робочого дня.

Перші три типи динаміки працездатності спостерігаються як у першій, так і в другій половині робочої зміни, а четвертий — тільки в першій.

Доведено, що різні типи динаміки працездатності можуть спо­стерігатися при виконанні однієї і тієї ж роботи і навіть в однієї і тієї ж людини в різні дні. Це свідчить про те, що, крім організа­ційно-технічних умов, продуктивність праці залежить від функ­ціонального стану працівника перед роботою.