52.Резерви організму людини та особливості їх використання.

Пристосування органiзму працiвника до умов виробничого середовища i трудових навантажень забезпечуеться його резервами.Резерви органiзму - це його здатнiсть посилювати свою дiяльнiсть порiвняно зi станом відносного спокою. Розмiр ре­зервiв окремої функцiї - це рiзниця мiж максимально можливим рівнем i рівнем у стані вiдносного фiзiологiчного спокою. При фiзичних навантаженнях фi­зiологiчнi показники можуть збiльшуватися в 2-16 разiв порiв­няно зi станом спокою. Органiзм людини мае морфологiчнi, бiохiмiчнi, фiзiологiчнi, психологiчнi резерви.

Морфологічні резервu характеризуються особливостями бу­дови тканин і органів, надлишком певних структурних елементів порiвняно з потребою. Наприклад, у крові мiститься в 500 разiв бiльше протромбiну, нiж потрiбно для згортання всієї крові

Біохімічніов'язанi з запасом енергетичних речовин організмі

Фізіологічні резерви зумовлюються функціональним станом окремих органів і організму в цілому, діяльність яких посилюється в рез. нейрорегуляції

Псuxологiчнi резерви пов'язанi з психiчними функцiями людини, є оказником розумової працездатностi i визначаються високою стiйкiстю до несприятливих факторiв зовнiшнього середовища.

Загалом рiвень активностi фiзiологiчних систем у процесi працi залежить вiд вихiдного функцiонального стану працiвника перед роботою, iнтенсивностi навантажень i умов працi, стiйкостi органiзму, iндивiдуальних особливостей, пов'язаних з віком, статтю, властивостями нервових процесів тощо. Знання закономiрностей змiни фізіологічних процесів працівника має важливе значення для обґрунтування навантажень, оптимізації умов праці та відпочинку.

53.Поняття про енергетичний оптимум і енергетичний коефіцієнт корисної дії в процесі праці.

Найефективнiшим як щодо результатiв пра­цi, так i стану здоров' я є середній рівень потужності роботи, який отримав назву енергетuчного оптимуму. Межi цьо­го оптимуму рiзнi у рiзних працiвникiв вiдповiдно до їхпраце­здатностi. Вiдхилення вiд оптимальних енергозатрат як у бiль­ший, так i менший бiк можливi при виконаннi рiзних робiт. Так, наприклад, складнi i точнi роботи доцiльнiше виконувати iз за­тратами енергії, меншими від оптимальних.

Вiдношення кiлькостi механiчноi роботи до затрат енергii назива€ться енергетичним коефiцiентом корисної дії У людини енергетичний коефіцієнт корисної дії не перевищує 20-25%. Розрізняють валовий і чистий коефіцієнти корисної дії. Валовий враховує всі затрати енергії за винятком основного обміну. Значення енергетичного коефіцієнта корисної дії залежить від способу вик. Роботи, робочої пози, тренованості, здоров‘я. Оптимізація енергозатрат має здійснюватись за рахунок покращення умов праці, раціоналізації трудових процесів і робочої пози як факторів, що вимагають від працівника додаткової енергії, не пов‘язаної з безпосереднім виконанням завдання.

54.Енергетика трудової діяльності. Основний і добовий обмін енергії.

(.

(.

Рiвень витрат енергії є iнтегральним показни­ком дiяльностi органiзму людини в процесi працi. Основні витрати енергії при цьому зумовлюються роботою м'язiв - чим бiльшу ме­ханiчну роботу виконує працiвник, тим бiльше він витрачає енергії. Витрати енергіїзалежать також вiд iнформацiйного змiсту працi, умов виробничого середовища, емоційного стану працівника.

Кiлькiсть енергії, яку витрачае органiзм у cтaнi повного м' я­зового спокою, i при температурi 18-20° С, називаcrь­ся основним обмiном. У cтaнi спокою енергiя витрачаcrься на пiд­тримання життевихвих процесiв, бiохiмiчних реакцiй у тканинах, а та­кож на пiдтримання безперервної дiяльностi opгaнів: напруження м'язiв, роботи серця, апаратiв дихання, травлення тощо. У дорослої людини він становить 1 ккал на 1кг маси за 1 год. Добовий основ­ний обмiн залежить вiд ваги, вiкy, cтaтi, стану здоров'я людини та зовнiшнiх факторiв i становить 1400-1700 ккал. , загальнi добовi затрати енергії включають функцiо­

нальний та основний обмiн енергії. Добовi енергетичнi затратизначно вiдрiзняються у працiвникiв рiзних професiй. Залежно вiд розмiру добових енергетичних затрат виокрем­люють чотири групи робiт.

Важливе практичне значення має питання про оптимальний рівень затрат енергії на щоденну роботу та гранично можливу величину затрат енергії при тривалій роботі. Оптимальні фіз.. навантаження сприяють успішній успішній розумовій роботі, а також підвищують стресостійкість людини..