50. Адаптація як процес взаємодії організму людини з зовнішнім середовищем.

Адаптація (при­стосування) — це динамічний процес, завдяки якому в орга­нізмі підтримується постійність внутрішнього середовища в мінливому зовнішньому середовищі. Вона полягає в перебудо­ві фізіологічних процесів залежно від зміни умов взаємодії орга­нізму з навколишнім середовищем, у широкому комплексі фізіо­логічних зрушень в організмі.

Зв'язок організму з зовнішнім середовищем, регулювання йо­го роботи відповідно до змін зовнішніх умов здійснює централь­на нервова система.

Пристосовну функцію центральної нервової системи І. П. Пав­лов назвав вищою нервовою діяльністю, яка проявляється у фор­мі складних рефлекторних реакцій, що відбуваються за участю кори великих півкуль і підкоркових нервових центрів.

Пристосування організму до мінливих умов зовнішнього се­редовища і збереження постійності його внутрішнього середо­вища здійснюються рефлекторним і гуморальним шляхом. Цент­ральна нервова система, посилаючи імпульси різним органам, посилює або послаблює їх діяльність, пристосовуючи до зовніш­ніх умов. Хімічний, або гуморальний, механізм регуляції полягає в тому, що хімічні речовини розносяться кров'ю по всьому орга­нізму і залежно від їх концентрації гальмують або активізують роботу тих чи інших органів. Обидва механізми регуляції взає­мопов'язані і становлять єдиний нейрогуморальний механізм, який забезпечує саморегуляцію фізіологічних функцій організму.

Пристосовні реакції організму людини до зовнішнього се­редовища виявляються у формі складних рефлекторних актів. Крім того, адаптація, як пристосовані зміни в організмі, харак­теризується розширенням фізіологічних можливостей, збіль­шенням працездатності або підвищенням фізіологічної опір­ності організму зовнішнім впливам. Забезпечується ця можли­вість шляхом: зміни порогів чутлц_В0Сті аналізаторів; підви­щення лабільності фізіологічних систем, яка полягає в швид­кому поверненні до вихідного стану; переходу фізіологічних систем на більш високі рівні функціонування; розширення ді­апазону фізіологічних резервів; мобілізації енергетичних ре­сурсів та захисних сил.

При виконанні робіт, які вимагають значних м'язових зусиль, підвищення затрат енергії є нормаль_ним механізмом пристосу­вання організму працівника до роботу. При розв'язанні складних розумових завдань пристосовані реакції працівника пов'язані з підвищенням концентрації нервових Процесів, функціональними зрушеннями в стані нервових центрів.

51.Механізми адаптації працівника до навантажень та умов праці. Роль психічної адаптації в процесі праці.

Адаптацiя (при­стосування) - це динамiчний процес, завдяки якому в орга­нiзмi пiдтримусться постiйнiсть внутрiшнього середовища вмiнливому зовнiшньому середовищi. Вона полягає в перебудо­вi фiзiологiчних процесiв залежно вiд змiни умов взаємодiї орга­нiзму з навколишнiм.середовищем, у широкому комплексi фiзiо­логiчних зрушень в органiзмi.

При виконаннi робiт, якi вимагають значних м'язових зусиль, пiдвищення затрат енергії є нормальним механiзмом пристосу­вання органiзму працiвника до роботи. При розв'язаннi складних розумових завдань пристосовнi реакцi працiвника пов'язанi з пiдвищенням конценнтрацiї нервових процесiв, функцiональними зрушеннями в стаю нервових центрів. Суттевий вплив на адаптацiйнi процеси людини, зокрема у трудовiй дiяльностi, має психiчна адаптацiя. Вона базується на використаннi людиною ранiше набутого досвiду, враховує потре­би i мотивацiю, що забезпечуе бiльш точну диференцiацiю реак­цiй i поведiнки працiвника.

Психiчна адаптацiя в трудовiй дiяльностi - це процес вста­новлення оптимальноi. вiдповiдностi мiж особистiстю i навколи­шнім середовищем, у тому числі соціальним, яка сприяє задово­ленню актуальних потреб i реалiзацi значущих цiлей за умови збереження фiзичного i психiчного здоров' я працiвника.

Адзлтацiя людини до працi має активний характер. Працiв­ник не лише пристосовується до зовнiшнього середовища, а йзмiнює його, водночас змiнюючись i сам. При цьому за спри­ятливих умов виробничого середовища i за оптимальних наван­тажень пiдвищуються стiйкiсть i працездатнiсть органiзму, за несприятливих умов рiвень активностi фiзiологiчних систем знижуеться