2. Фінансовий ринок та його структура

На сучасному етапі розвитку економіки особливе місце в фінансо­вому забезпеченні займає фінансовий ринок. Фінансовий ринок — це механізм перерозподілу капіталу між кредиторами та заставодавцями за допомогою посередників на підставі попиту та пропозиції на капі­тал. Фінансовий ринок є сукупністю кредитно-фінансових інститутів, що спрямовують потік грошових коштів від власників до заставодавців і назад.

Головна функція фінансового ринку полягає в трансформації неді­ючих коштів у позиковий капітал. Фінансовий ринок як сукупність операцій з купівлі-продажу цінних паперів урівноважує фінансовий попит та пропозицію.

Сучасний фінансовий ринок — це складна структура з багатьма учасниками — фінансовими посередниками, що оперують різноманіт­ними фінансовими інструментами та виконують широкий набір функ­цій з обслуговування та управління всіма економічними процесами. Проте це ринок, на якому присутні продавці та покупці, є товар, що продається та купується. Але товар цей особливий — гроші, надані в тимчасове користування, у формі позик під зобов'язання або назавжди, під акції.

Фінансовий ринок поділяється на грошовий ринок та ринок капіталів.

Під грошовим ринком розуміється ринок короткострокових креди­тних операцій (до одного року). У свою чергу, грошовий ринок поділя­ється, звичайно, на обліковий, міжбанківський та валютний ринки.

До облікового ринку відносять той, на якому основними інструме­нтами є скарбницькі та комерційні векселі й інші види короткостроко­вих зобов'язань (цінні папери). Таким чином, на обліковому ринку обертається величезна маса короткострокових цінних паперів, головна характеристика яких — висока ліквідність та мобільність.

Міжбанківський ринок — частина ринку позикових капіталів, де тимчасово вільні грошові ресурси кредитних установ залучаються та розміщуються банками між собою, переважно у формі міжбанківських депозитів на короткі строки. Найбільш поширені строки депозитів — 1, 3 та 6 місяців, граничні строки — від одного дня до 2 років.

Кошти міжбанківського ринку використовуються банками не тіль­ки для короткострокових, але й для середньо- та довгострокових акти­вних операцій, регулювання балансів, виконання вимог державних ре­гулюючих органів.

Валютні ринки обслуговують міжнародний платіжний оборот, пов' язаний зі сплатою грошових зобов' язань юридичних та фізичних осіб різних країн.

Специфіка міжнародних розрахунків полягає у відсутності загаль­ноприйнятого для всіх країн платіжного засобу. Тому необхідною умовою розрахунків у сфері зовнішньої торгівлі, послуг, інвестицій, міждержавних платежів є обмін однієї валюти на іншу в формі купівлі або продажу іноземної валюти платником або покупцем. Валютні рин­ки — офіційні ринки, де відбувається купівля-продаж валют на основі попиту та пропозиції.

Ринок капіталів охоплює середньо та довгострокові кредити, а та­кож акції та облігації. Він поділяється на ринок цінних паперів та ри­нок середньо- та довгострокових банківських кредитів. Ринок капіта­лів є найважливішим джерелом довгострокових інвестиційних ресур­сів. Якщо грошовий ринок надає високоліквідні кошти в основному для задоволення короткострокових потреб, то ринок капіталів забезпе­чує довгострокові потреби у фінансових ресурсах.