2. Перелік найважливіших проблем.

А. Організація міського середовища.

• забруднення повітряного басейну;

• забруднення землі;

• порушення санітарного стану окремих об”єктів;

• обмеження щодо транспортної доступності об”єктів;

• порушення норм забудови міської території;

• порушення норм забезпеченості населення об”єктами соціальної

інфраструктури;

- відсутність зелених насаджень в окремих місцях міста;

• окремі об”єкти міського середовища потребують ремонту та реставрації;

• міське середовище втрачає виховне значення;

Б. Функіонування антропогенного середовища.

• забруднення повітряного басейну газом, пилом, шумом та електроманітними

полями;

• забруднення землі та води твердими і рідкими відходами;

• антисанітарні норми на робочих місцях;

• незручний графік роботи сфер виробництва та обслуговування;

• незадовільне транспортне обслуговування;

• простої та недовантаження промислової та обслуговуючої сфер;

• низька якість продукції та обслуговування.

В. Населення.

• недоступність (транспортна, матеріальна ) для населення сфер обслуговування;

• наявність високого відсотку злочинності серед населення;

• низький матеріальний рівень життя населення;

• низький культурно-освітній рівень населення;

• міграція населення;

• несприятлива демографічна структура міста;

• незабезпеченість об”єктами соцкультпобуту.

Г. Управління.

• громіздка ситема управління містом;

• неефективний контроль за станом міського середовища та населення;

• не використовуються новітні інформаційні технології;

• низький рівень комп”ютеризації управління;

• низький рівень оперативності прийняття управлінських рішень;

• відсутність оцінки ефективності управлінських рішень;

• надлишковий бюрократизм на всіх рівнях управління;

• недовір”я населення до органів влади та управління;

- зловживання владою окремими посадовими особами;

• створення штучних бар”єрів між населенням та органами влади.

• недостатня інформованість населення про діяльність органів влади;

• відсутність механізму контролю потреб населення.

3. Засоби досягнення цілей:

- виконання бюджету;

• інвестиції;

• приватизація;

• пошук та залучення до управління висококваліфікованих фахівців;

• створення прозорих механізмів управління містом;

• впровадження раціональних структур управління;

• розвиток промисловості та побутового обслуговування;

• вдосконалення транспортної системи міста;

• благоустрій міста;

• забазпечення правопорядку;

• забезпечення об”єктами соцкультпобуту;

• розвиток ситеми зелених насаджень;

• впровадження заходів щодо збереження пророднього середовища;

• благоустрій та реставрація об”єктів;

• підвищення культурно-освітнього рівня населення;

- створення умов що сприяють підвищенню відповідальності керівників та

населення за свої дії.

• підвищення рівня зайнятості населення;

- забезпечення населення житлом;

• підвищення рівня оплати праці;

• розвиток промислововсті, науки та обслуговування населення.

5. Методика виконання роботи.

1. Робота виконується на основі теоретичного матеріалу, викладеного в лекціях.

2. Група ділиться на чотири підгрупи, кожна підгрупа колективно виконує

роботу.

За рішенням викладача робота може виконуватись 2 або 4 академічних години.

При виконанні роботи протягом 4 годин окремі її елементи виконуються в

поглибленому варіанті.

3. Викладач на початку практичної роботи робить короткий огляд особливостей

управління великим містом, підхід до побудови системи управління, виявляє

залишкові знання студентів, робить акценти на окремих етапах виконання

роботи, пояснює, як користуватись інструментарієм, що приведений в

методичних вказівках.

4. В процесі роботи студенти можуть задавати викладачу запитання, погоджувати

окремі пропозиції щодо виконання роботи, а після закінчення роботи викладач

здійснює аналіз проведеної роботи, оцінює результати, а також дає вказівки

щодо оформлення результатів проведеної роботи

5. Література.

1. Пирмухамедов А. Н. Территориальные АСУ. Метология и практика разработки.

Москва, “Экономика”, 1976.

2. Ф.И. Перегудов. Основы системного проектирования АСУ организационными

комплексами. Изд. Томского университета, Томск, 1984.

3. Основы системного подхода и их приложение к разработке териториальных

автоматизированных систем управления. Под ред. Ф.И. Перегудова. Томск, Изд.

Томского университета, 1976.

Практична робота № 4.

“Основні аспекти побудови ситеми управління державою”

1. Мета практичної роботи – відпрацювати з студентами практичні навики щодо

побудови ієрархічної структури управління державою, визначення основних

функцій управлінських органів та їх взаємодії.

2. Завдання практичної роботи:

• визначити функції управління, які б забезпечували досягнення цілей в розрізі уряду, парламенту та судової влади;

• структурувати ситему управління державою по горизонталі та вертикалі, виділивши складові: галузеву та територіальну;

• побудувати технологічну схему управління;

• побудувати інформаційну схему управління;

• доповнити перелік проблем, що додається, визначити приорітетність їх вирішення;

• визначити ступінь відповідальності органів влади за вирішення проблем та досягнення окремих цілей.

3. Вихідні дані:

• чисельність населення 50 млн. чоловік;

• площа держави - 1 млн.кв.км.;

• в державі 24 області та одна автономна республіка;

• держава аграрно-промислова;

• держава має значний науково-технічний потенціал;

• держава має всі основні види корисних копалин;

• державу населяють громадяни основної національності ( 60 % ) та інших

40 національностей;

• держава має потужний військово-промисловий комплекс.

• області мають в своєму складі 10-15 районів;

4. Системотехнічний інструментарій.

4.1.Система цілей:

4.1.1. Головна ціль:

Забезпечення можливості реалізації громадянами держави їх

конституційних прав і свобод.

4.1.2. Цілі 1-го рівня:

забезпечення:

- економічного процвітання;

• політичної стабільності;

• правопорядку;

• належного рівня життя громадян;

• охорони життя і здоров”я громадян;

• можливості задоволення духовних потреб громадян;

• особистої безпеки;

- забезпечення співіснування з іншими країнами;

• безпеки держави.

4.1.3. Цілі 2-го рівня:

• прогресивне законодавче поле;

• оновлення технологій;

- оновлення технічної бази;

• раціональне використання всіх видів ресурсів;

• розвиток науки та впровадження наукових розробок;

• досконалі механізми господарювання;

• екологічна безпека;

• залучення зовнішніх та внутрішніх інвестицій;

• роздержавлення економіки;

• створення національної ідеї, яка об”єднує суспільство;

• розвиток демократії;

• умови для розвитку культури національних меншин;

• мирне співіснування з шншими державами;

• досконалий кримінальний кодекс;

• наявність механізмів дотримання правопорядку;

• правова освіта громадян;

• забезпечення громадян робочими місцями;

• забезпечення належним рівнем зарплати;

• забезпечення житлом;

• забезпечення належним соцкультпобутом;

• організація системи охорони здоров”я;

• наявність лікувально-профілактичних закладів;

• наявність медичних препаратів та обладнання;

• наявність ефективної системи підготовки медперсоналу;

• підвищення медичної освіти населення;

• наявність системи профілактики захворювань та травматизму;

• підвищення рівня освіти громадян;

• наявність культосвітніх закладів та закладів культури;

• доступність використання закладів культури громадянами;

• забезпечення належного використання вільного часу нромадян;

• організація середовища проживання громадян, яка дозволяє максимально задовольняти їх духовні потреби;

• культурне виховання в дошкільних та шкільних закладах;

• створення умов для задоволення духовних потреб населення;

• законодавче забезпечення особистої безпеки громадян;

• наявність сильних органів забезпечення правопорядку;

• наявність сильної добре підготовленої та матеріально оснащеної армії;

• наявність зовнішньої розвідки;

• ефективна робота посольств та предстаництв.

4.2. Найважливіші проблеми.

3. А. Економічна сфера:

• низька якість продукції;

• низька продуктивність праці;

• неефективне використання матеріальних ресурсів;

• застаріла матеріальна база;

• великі необгрунтовані матеріальні втрати;

- низький рівень використання науково-технічного потенціалу країни;

- високі банківські кредитні ставки;

• недосконалі механізми управління економікою;

• посадові зловживання;

• простої виробничих потужностей;

- великі непродуктивні витрати в економіці.

Б. Політична сфера:

- наявність протидіючих політичних сил;

• наявність політичних сил антидержавного характеру;

• проблема мови спілкування;

• невідпрацьовані механізми народної демократії;

• політичний клімат не сприяє залученню зовнішніх інвесторів;

• державна політика не завжди зрозуміла народу;

• низький рівень політичної етики.

В. Соціальна сфера:

- матеріальна незахищеність громадян;

• фізична незахищеність громадян;

• правова незахищеність громадян;

• зниження тривалості життя громадян;

• підвищення рівня захворюваності громадян;

• підвищення рівня дитячої смертності;

• зниження рівня задоволення духовних потреб громадян;

• великий рівень безробіття серед працездатного населення;

• недоступність для громадян значної кількості необхідних медикаментів;

• погіршення екологічної ситуації в країні;

• незабезпечення громадян компенсаційними виплатами;

• низький рівень соціальної активності;

• недовір”я громадян до владних структур і посадових осіб;

• високий рівень міграції населення;

• скорочення чисельності населення.

Г. Сфера управління:

• недосконалі стуктури управління на всіх рівнях державного управління;

• неціленаправлена робота управлінських структур;

• відсутність дієвого контролю з боку суспільства за роботою управлінських структур;

• корупція в управлінських структурах;

• відсутні або неефективні системи стимулювання в управлінні за кінечними результатами;

• недостатня інформація про результати роботи управлінських структур;

• значні матеріальні витрати на утримання органів державного управліня.