Структура діяльності

Діяльність (Д) - це активне відношення людини до навколишньої дійсності з метою перетворення її. Діяльність є способом розв'язання проблем і суперечностей, підґрунтям яких є необхідність задовольняти потреби.

Окремою ланкою, актом діяльності є дія. У діяльності визначається сутність людини. Розрізняють конструктивну, доцільну і деструктивну, руйнівну діяльність.

Вищою формою конструктивної, доцільної діяльності є труд, праця.

Синонімічним до діяльності є термін практика – матеріально-конкретна і духовна діяльність як спосіб перетворення дійсності.

Розглянемо структуру діяльності, тобто з яких компонентів вона складається.

Першопричиною діяльності є потреба. Під потребою розуміється психічний стан людини, відчуття невідповідності між наявним і тим, що необхідне для життєдіяльності людини, але відсутнє у даний момент.

Потреби є віталісні, такі, що задовольняють фізичні потреби людини, елементарні, і потреби вищі, що задовольняють духовні потреби.

Відчуття потреби є збудником активності людини. Потреби проявляються в неусвідомлених потягах (рос. влечениях) і в усвідомлених мотивах, що є поштовхом до діяльності.

Наступним компонентом діяльності є мета. Під метою розуміють образ того об'єкта, який може задовольнити дану потребу. Мета - одиниця свідомості, що включає ознаки майбутнього результату діяльності.

Так, метою, яка може задовольнити почуття голоду, є їжа. Є й інше визначення поняття мети, а саме – бажаний кінцевий стан системи у результаті керованого процесу розвитку даної системи [12, с. 441]. Так, метою діяльності редактора є опрацювання змісту і форми тексту відповідно до вимог.

Якщо діяльність досягає мети, то виникає, створюється продукт. Під ним розуміється або річ, результат матеріального виробництва, або знання, ідеї, образи - результат, продукт духовного виробництва [12, с. 327]. Продуктом духовного виробництва є знання про властивості об'єкта і можливості його використання.

Наступним елементом діяльності є формулювання проблеми, тобто постановка задачі, шляхи розв'язання якої для виконавця невідомі.

Щоб розв'язати проблему, виконавець мусить створити ідею цього розв'язання. Під ідеєю розуміється форма мислення, що містить програму дій для досягнення певної мети. Наприклад, ідея створення нового літака має включати відповідь на такі питання.

1. Для якої мети має бути створений літак - сільськогосподарський чи військовий?

2. З якого матеріалу його треба збудувати?

3. Які пристосування, знаряддя треба використати?

4. У який спосіб обрані знаряддя мають опрацьовувати матеріал?

Відповідно до задуму, ідеї наступними ланками діяльності є матеріал, з якого має виготовлятися продукт; далі засоби, тобто за допомогою чого, яких знарядь праці, яких інструментів ведеться діяльність; нарешті, яким способом знаряддя діють на предмет дії.

Так, для задоволення потреби – почуття голоду, у прадавні часи предметом були рослина чи тварина, знаряддям - руки і примітивні інструменти обробки предметів, способом - застосування методів і прийомів для обробки предметів за допомогою інструментів (зірвати плоди, піймати тварину, приготувати їжу).

Результатом діяльності є продукт - їжа, харч. Нарешті, кінцевим етапом діяльності є саме споживання їжі.

Якщо отриманий результат не повністю задовольняє потребу, то ставиться нова мета, підшукуються новий предмет, засоби і способи, доки не дістанемо повного задоволення потреби.

Поява нових потреб є поштовхом до нової пошукової діяльності, у чому і полягає сенс поступального розвитку суспільства.

Розглянемо схему структури діяльності. Сюди входять десять ланок.

1. Потреба (П).

2. Мотив (М).

3. Мета (Мт).

4. Постановка, формулювання проблеми (Пр).

5. Створення ідеї, програми, алгоритму дій (І).

6. Предмет діяльності (ПД).

7. Засоби виробництва (3).

8. Способи діяльності (С).

9. Результат діяльності (Р).

10. Використання продукту (В).

Створимо формулу діяльності.

Перед нами теоретичний образ діяльності, ідеалізоване відображення, знакова модель того об'єкта дійсності, який зветься реальністю. Така формалізована модель дозволяє унаочнити склад компонентів і функцію кожного з них у системі діяльності (рис. 2).

Рис.2

Діяльність може мати два різновиди залежно від категорії продукту, який створюється внаслідок діяльності. Якщо продукт задовольняє фізичні потреби, то діяльність є конкретно-матеріальною (КМД), якщо продуктом є знання, ідеї, що задовольняють пізнавальні потреби людини, то діяльність є духовною (ДД).

Розглянемо особливості обох видів діяльності.