
- •Тема 1. Предмет, методи та функції економічної теорії. Економічна система суспільства
- •1. Поняття економіки і виробничих відносин. Предмет економічної теорії.
- •2. Побутове і наукове усвідомлення економічних проблем. Зародження економічної думки та основні етапи розвитку економічної науки
- •3.Методи пізнання економічних явищ та процесів
- •4. Функції економічної теорії
- •Тема 2 суспільне виробництво: сутність, фактори і
- •1. Потреби як рушійний мотив виробничої діяльності. Види потреб
- •2. Поняття та види господарських ресурсів. Крива виробничих можливостей
- •3. Сутність, мета і структура суспільного виробництва. Матеріальне і
- •4. Фактори суспільного виробництва
- •5. Економічна ефективність виробництва та її показники
- •Тема 3. Теорія товару і грошей
- •1. Натуральне господарство та його характеристика
- •2. Передумови виникнення товарно-ринкового господарства. Види товарного виробництва
- •3. Товар, його види та властивості. Праця, що створює товар. Закон вартості
- •4.Розвиток форм вартості (обміну) і виникнення грошей
- •5. Сутність, функції та види грошей. Закони грошового обігу
- •6. Сутність, структура і типи національних грошових систем
4.Розвиток форм вартості (обміну) і виникнення грошей
У розвинутому товарному виробництві всі товари прирівнюються до грошей, які відображують вартість усіх інших товарів. Але перед тим, як вартість того чи іншого товару знайшла свій вираз у грошовій формі, вона пройшла тривалий і складний шлях розвитку.
Питання про походження і природу грошей давно привертало увагу економістів. Вперше його наукове дослідження зроблено А.Смітом. Пізніше велику увагу вивченню цього питання приділив К.Маркс. Він встановив, що вартість у своєму історичному розвитку набула таких форм: проста або випадкова; повна або розгорнута; загальна і грошова. Кожна наступна форма характеризує вищий ступінь розвитку товарного виробництва й обміну.
Перша з названих форм вартості виникла разом із обміном. Просте мінове співвідношення, в якому х товару А обмінюється на у товару В, має такий вигляд: х товару А = у товару В. У такій послідовності товар А виражає свою вартість у товарі В, перебуває в активній відносній формі вартості, а товар В, який виражає вартість товару А, фігурує в пасивній еквівалентній формі вартості. На цій стадії розвитку обміну роль еквівалента не закріплюється за якимось одним товаром.
Оскільки в умовах вияву простої форми вартості кількісні пропорції складалися випадково, то ця форма вартості задовольняла господарські потреби суспільства доти, доки сам обмін мав випадковий характер.
З розвитком виробництва і суспільного поділу праці відбувається швидке зростання товарних мас. Обмін набуває регулярного характеру, визначаються місця, де зустрічаються товаровиробники. Перехід до регулярного обміну зумовив перехід від простої до повної або розгорнутої форми вартості. Її можна виразити так: х товару А = у товару В, або =г товару С, або = к товару Б.
Характерним для цієї форми обміну є те, що вартість одного товару може бути виражена в багатьох інших товарах, а кількість випадкових пропорцій скорочується. Але внаслідок появи все нових товарів збільшується ряд еквівалентів, і відносний вираз вартості товару залишається незавершеним. Сам безпосередній обмін товарами ускладнюється. І тому товаровиробники вдаються до третіх товарів, які найчастіше зустрічаються на ринку як посередники. У цьому випадку із загальної маси товарів вирізняються головні товари (товари-посередники), до яких прирівнюються всі інші. Цим самим вартість ординарних товарів стала виражатися в споживчій вартості товару-посередника. Поступово останні перетворилися в межах місцевих ринків у загальні еквіваленти, а безпосередній обмін товарів переріс у їх обіг. Це
свідчило про перехід до загальної форми вартості, яка може бути представлена у такому вигляді: х товару А, у товару В, г товару С =к товару Б.
Поява загального еквівалента вирішила суперечність загальної форми обміну тією мірою, що кожен продавець товару вже мав можливість обміняти свій товар на інший за допомогою товару - еквівалента, що значно стимулювало обмін товарів, а через нього і виробництво.
На тій стадії, коли роль загального еквівалента закріпилася за одним якимось товаром, виникла грошова форма вартості. З розвитком міжнародної торгівлі роль загального еквівалента закріпилася за золотом.
Золото як загальний еквівалент вирізнилося з ряду інших товарів завдяки своїм властивостям, які зробили його найбільш придатним для виконання суспільних функцій загального еквівалента, а саме - однорідність, подільність, портативність, привабливість та інші.
З появою грошей стає можливим вимірювання вартостей різних товарів, а розвиток форм вартості набуває свого завершення. Подальша історія обміну пов'язана з використанням паперових, кредитних грошей, електронних та інших, що функціонують паралельно з грошовим товаром чи без нього.
Слід зазначити, що сучасна економічна теорія виділяє дві основні концепції виникнення грошей:
1. Раціоналістичну (П. Самуельсон, Дж. Гелбрейт) - згідно якої гроші виникли в результаті домовленості між людьми про введення їх як засобу для обміну товарів. Різновидом цієї концепції є державна теорія, відповідно до якої гроші виникли в результаті рішення органів державної влади.
2. Еволюційну (А. Сміт, Д. Рікардо, К. Маркс) - згідно якої гроші виникли незалежно від волі людей в результаті розвитку суспільного поділу праці, товарного виробництва і обміну.