Семінарське заняття № 18

Тема 16. Світова валютна система

1. Поняття валютної системи та її типи.

Валютна система – Форма організації міжнародних грошових відносин; сукупність правил та механізмів, що забезпечують співвідношення між валютами.

В економічній літературі виділяють національну, міжнародні (регіональну) і світову валютні системи.

Національна валютна система – це форма організації валютних відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки, утворюються та використовуються валютні кошти держави.

Структура національної валютної системи:

- національна валютна одиниця;

- паритет валюти та механізм формування валютного курсу;

- умови конвертованості валюти;

- існування чи відсутність валютних обмежень;

- склад офіційних золотовалютних резервів;

- порядок міжнародних розрахунків;

- організація валютного ринку країни та ринку золота;

- державні установи, що здійснюють валютне регулювання.

Світова (міжнародна) валютна система - це форма організації міжнародних валютних відносин, що обумовлюється розвитком міжнародної економіки як цілісної системи і закріплюється міждержавними угодами.

Елементи світової валютної системи:

- система валют і валютних цінностей;

- механізм валютних паритетів та курсів;

- умови взаємної конвертованості валют;

- обсяги валютних обмежень;

- форми міжнародних розрахунків;

- режим міжнародних валютних ринків та ринків золота;

- міждержавні валютно-кредитні організації та відповідні системи норм та регламентацій у сфері міжнародних розрахунків.

Регіональна міжнародна валютна система являє собою договірно-правову форму організації валютних відносин між групою країн. Найважливіші елементи такої системи — регіональна міжнародна розрахункова одиниця, спеціаль­ний режим регулювання валютних курсів, спільні валютні фонди та регіональні кредитно-розрахункові установи. У своєму еволюційному розвитку світова валютна си­стема пройшла три основні етапи — золотого, золотова­лютного (доларового) та паперово-валютного (девізного) стандарту .

Регіональна валютна система – договірно-правова форма організації валютних відносин між групами країн. Елементи: - регіональна міжнародна розрахункова одиниця; - спеціальний режим регулювання валютних курсів; - регіональні валютні фонди; - регіональні валютно-розрахункові установи. Призначенням (функціями) будь-якої валютної системи є:

- сприяння розвитку товарообмінних операцій

- встановлення правил та механізмів для забезпечення співвідношень між національними грошовими відносинами

- здійснення платежів для покриття угод

- забезпечення стійкої одиниці вартості і стандарту відкладених платежів

Головне завдання світової валютної системи:

- ефективне опосередкування платежів за експорт і імпорт товарів, капіталу, послуг та інших видів міжнародної діяльності;

- створення сприятливих умов для розвитку виробництва та міжнародного поділу праці;

- забезпечення безперебійного функціонування економічної системи вільного підприємництва.

Ключові вимоги, які необхідні для успішного функціонування світової валютної системи:

- Забезпечення відповідної ліквідності. Ця умова припускає існування офіційних резервів в урядів країн, які приймають участь у міжнародній торгівлі. Також потребує стимулів для того, щоб комерційні банки, які діють в якості дилерів, що торгують іноземною валютою, мали достатні її резерви для забезпечення потреб приватного сектору.

- Дія механізму вирівнювання (регулювання). Ця мета потребує, щоб: окремі країни проводили економічну та фінансову політику, яка б сприяла підтриманню збалансованої міжнародної системи платежів; фінансові механізми забезпечували регулювання платіжного балансу; уряди сприяли збереженню рівноваги на ринках іноземної валюти.

- Впевненість у міжнародній грошовій системі. Якщо фірми та інвестори приватного сектору будуть впевнені у тому, що уряди проводять політику, яка веде до збалансованої міжнародної системі платежів. Вони будуть мати довіру до системи. Міжнародні організації, такі як МВФ, намагаються сприяти проведенню такої політики урядами. У доповнення до цього уряди здійснюють спільні зусилля для того , щоб викликати довіру до системи.