ЗМІСТ

С.

ВСТУП…………………………………………………….….....	4
ТЕМА 1 ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ……………	5
ТЕМА 2 ПЕРЕКЛАДАННЯ ПОДАТКІВ ТА УХИЛЕННЯ ВІД ЇХ СПЛАТИ……………………………………………	11
ТЕМА 3 ОРГАНІЗАЦІЯ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ ТА ПОДАТКОВОЇ РОБОТИ………………………………..……	13
ТЕМА 4 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ…………………………………………………….	17
ТЕМА 5 ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ……………...	25
ТЕМА 6 АКЦИЗНИЙ ЗБІР……………………………………	40
ТЕМА 7 МИТО………………………………………………...	53
ТЕМА 8 ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ……	59
ТЕМА 9 ПОДАТОК З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ…….....	74
ТЕМА 10 ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ…………………………….....	91
ТЕМА 11 ПОДАТОК З ВЛАСНИКІВ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ……………………………………………………….	102
ТЕМА 12 ДЕРЖАВНЕ МИТО………………………………..	116

ВСТУП

Метою даних методичних вказівок до проведення та виконання практичних занять з дисципліни «Податковий менеджмент» є закріплення теоретичних знань із предмета та набуття практичних навичок при розрахунках окремих податків.

Студенту під час практичних занять необхідно досягти результатів у вирішенні таких завдань:

─ опануванні специфічної «податкової» термінології;

─ ознайомлення в достатньому обсязі із законодавчою базою сфери оподаткування, а саме:

─ законами, постановами уряду, інструктивними, нормативними та методичними матеріалами;

─ набуття навичок із розрахунку податків та вміння працювати з цифровим матеріалом;

─ умінь аналізувати та розбиратися у ситуаціях, пов’язаних із податковим контролем.

У запропонованих методичних вказівках надано стислу інформацію лише про одинадцять податків, що діють на поточний момент в Україні і які є загальнодержавними податками (зборами). Інформацію про інші загальнодержавні податки та про місцеві податки і збори надано у методичних вказівках до виконання самостійної роботи з дисципліни «Податковий менеджмент».

Наведені в даних методичних вказівках матеріали можуть бути корисними для студентів інших спеціальностей, аспірантів, наукових працівників, практичних працівників підприємств та організацій незалежно від форми власності.

Дисципліна «Податковий менеджмент» вивчається на базі та в комплексі з такими дисциплінами: «Фінанси», «Фінанси підприємств», «Бухгалтерський облік», «Податкова система», «Фінансова діяльність суб’єктів господарювання», «Бюджетна система», «Оподаткування підприємств», «Аудит», «Місцеві фінанси» та ін.

Тема 1 податкова політика держави

НЕОБХІДНО ЗНАТИ: сутність, цілі та основні типи податкової політики.

НЕОБХІДНО ВМІТИ: визначати тип податкової систе­ми, виходячи з розміру ефективних податкових ставок.

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ: податкова політи­ка, цілі податкової політики, дискреційна податкова політика, не- дискреційна податкова політика, податкове навантаження.

1.1 Теоретичні положення

Податкова політика ─ це система спрямованих дій та певних економічних, правових і організаційно-контрольних урядових заходів для досягнення визначених завдань, що ставляться перед суспільством, за допомогою податкової системи країни. Зміст та цілі податкової політики можуть змінюва­тися залежно від об'єктивних та суб'єктивних факторів та обумовлені соціально-політичним ладом суспільства.

Серед цілей проведення податкової політики виділяють фіскальну (або її називають бюджетною) та економічну (тобто визначення оптимального розподілу податкового навантаження).

Виділяють такі типи бюджетно-податкової політики:

1) дискреційна фіскальна, яку можна поділити на таку:

─ стримуючу;

─ стимулюючу;

2) недискреційна фіскальна (політика «вмонтованих стабілізаторів»).

Дискреційною політика називається тоді, коли уряд свідомо вносить зміни до податкової системи і витрат бюдже­ту з метою впливу на реальний валовий внутрішній продукт (ВВП), зайнятість, інфляцію. Таким чином, при проведенні дискреційної політики зміни у податковій системі залежать від рішень уряду. Дискреційна політика може бути стимулю­ючою і стримуючою.

Вважається, що стимулюючу політику доцільно проводити при економічному спаді. У сфері податків вона передбачає зменшення податко­вих вилучень з доходів громадян із метою збільшення сукуп­ного попиту.

Стримуюча бюджетно-податкова політика доцільна тоді, коли економіка знаходиться в стані надмірного підйому, і попит перевищує пропозицію. У такому випадку виникає інфляція попиту, і з'являється необхідність обмеження споживчих вит­рат населення. Це можна зробити або зменшуючи витрати бюд­жету, або збільшуючи податкові вилучення шляхом підвищен­ня ставок оподаткування чи раціоналізації податкових пільг.

Недискреційна бюджетно-податкова політика, або полі­тика «вмонтованих стабілізаторів», базується на теоретично­му припущенні, що податкова система сама по собі має здатність автоматично впливати на економічний цикл, тому що навіть без її зміни податкові вилучення збільшуються при зростанні ВВП і зменшуються при його спаді, тобто має місце стабілізуючий ефект. Найбільш високий цей ефект при прогресивній податковій системі, що передбачає збільшення податкових вилучень поряд зі збільшенням доходів. Понят­тя «податки ─ вмонтовані стабілізатори» ввів Дж. М. Кейнс.

Звичайно, держава не може дотримуватися тільки одного типу податкової політики. Необхідно поєднувати всі три її типи залежно від соціально-економічної ситуації та завдань, що ставляться перед суспільством.

Визначення оптимального розподілу податкового наван­таження (економічна мета) між різними групами платників податків пов'язано з великими труднощами обґрунтування припустимої подат­кової дискримінації окремих класів і податкових груп.

Відомі різні системи оподаткування: регресивна, про­порційна і прогресивна.

Система оподаткування є регресивною, якщо ефективні (економічні) податкові ставки (відношення сплаченої суми податку до поточного доходу) для платників із високою пла­тоспроможністю нижче, ніж для тих, у кого ця здатність низька. Система оподаткування є прогресивною, якщо ефек­тивні податкові ставки для платників із високою платоспро­можністю вище, ніж для тих, у кого така здатність низька. І нарешті, система оподаткування є пропорційною, якщо ефективні податкові ставки для всіх груп платників одна­кові. Таким чином, поводження ефективних податкових ста­вок визначає характер структури оподаткування.

Важливою характеристикою податкової політики держа­ви є рівень податкового навантаження на платника податків.

Податкове навантаження ─ це частина доходу фізичних і юридичних осіб, що централізовано стягується з фізичних і юридичних осіб та перерозподіляється через державний бюджет.

Для його виміру використовують кілька показників. По­даткове навантаження визначається на макрорівні та на мікрорівні.

Так, на макрорівні його визначає частка податкових над­ходжень до бюджету ВВП (формула 1):

(1)

де ПБ ─ податкові надходження до бюджету; ВВП ─ валовий внутрішній продукт.

За останніми дослідженнями, порівняно з іншими євро­пей-ськими країнами середній рівень податків в Україні ос­танніми роками не є надзвичайно високим і становить приблизно 30-35% ВВП, тоді як в європейських країнах цей показник сягає при-близно 40%. Але необхідно взяти до уваги, що тіньовий ВВП в Україні, за висновками експертів, у 6 разів перевищує середньо-європейський показник і становить 60% офіційного ВВП.

При характеристиці податкового навантаження на мікро­рівні (на рівні підприємства) можна використовувати такі показники:

- частку податкових виплат підприємства П₂ у загальній сумі прибутку (формула 2):

(2)

де ПВ ─ податкові виплати підприємства;

БП ─ балансовий прибуток підприємства;

- частку податкових виплат підприємства П₃ в обсязі продажів (формула 3):

(3)

де Пр ─ обсяг продажів підприємства.

1.2 Приклади розв'язування задач

ЗАДАЧА 1

Зробити висновок про тип податкової системи шляхом розрахунку ефективної податкової ставки. Підтвердити вис­новок про тип податкової системи шляхом виявлення харак­теру перерозподілу доходів громадян після сплати податків.

Умова задачі

До оподаткування доходи групи платників із низькими до­ходами становили 80 000 тис. грн, доходи групи платників з високими доходами становлять 260 000 тис. грн. Сума спла­чених податків групою платників із низькими доходами ста­новить 9000 тис. грн, групою платників із високими дохода­ми ─ 21 000 тис. грн.

Розв'язання

1 Визначимо структуру доходів до сплати податків:

─ для платників із низьким доходом;

─ для платників із високим доходом.

2 Знайдемо ефективну податкову ставку:

─ для платників із низьким доходом;

─ для платників із високим доходом.

3 Дохід після сплати податків дорівнює:

Дн = 80000 - 9000 = 71000 (грн)

─ для платників із низьким доходом;

Дв = 260000 - 21000 = 239000 (грн)

─ для платників із висо­ким доходом.

4 Визначимо структуру доходів після сплати податків:

─ для платників із низьким доходом;

─ для платників із високим доходом.

Розрахунки записано в таблицю 1.1.

Група платни-ків податку залежно від доходу	Доходи платни-ків, тис.грн	Струк-тура доходу до сплати подат-ків, %	Сума сплаче-них подат-ків, тис.грн	Ефективна податкова ставка, %	Дохід після сплати подат-ків, тис.грн	Структура доходу після сплати подат-ків, %
З низьки-ми доходами	80000	23,53	9000	11,25	71000	22,90
З високи-ми доходами	260000	76,47	21000	8,08	239000	77,10
Разом	340000	100,00	30000		310000	100

Таблиця 1.1 - Визначення типу податкової системи держави

Висновок: у зв'язку з тим, що ефективна податкова став­ка у платників із низькими доходами (11,25%) вище ефектив­ної податкової ставки для платників із високими доходами (8,08%), податкова система є регресивною. Після сплати по­датків структура доходу розподілилася на користь платників із високими доходами.

ЗАДАЧА 2

Необхідно визначити податкове навантаження на макрорівні.

Умова задачі

Валовий внутрішній продукт (ВВП) держави за рік стано­вить 250 млрд грош. од., податкові надходження до зведено­го бюджету становлять:

• прямі податки (ПП) ─ 40 млрд грош. од.;

• непрямі податки (НП) ─ 60 млрд грош. од.

Розв'язання

1 Визначимо розмір податкових надходжень до бюджету (ПБ):

ПБ = ПП + НП;

ПБ = 40 + 60 = 100 млрд грош. од.

2 Визначимо податкове навантаження на макрорівні відповідно до формули (1):

Висновок: податкове навантаження в державі становить 40%.

ЗАДАЧА З

Необхідно розрахувати податкове навантаження на мікро-рівні за різними методами.

Умова задачі

Податкові виплати (ПВ) підприємства за звітний рік ста­новлять:

• з податку на прибуток ─ 3,5 тис. грн;

• з податку на додану вартість ─ 0,9 тис. грн;

• з податків та зборів, що входять до валових витрат, ─ 2,1 тис. грн;

• з інших податків та зборів ─ 0,8 тис. грн.

Балансовий прибуток (БП) підприємства за звітний рік становить 18 тис. грн.

Обсяг продажів із ПДВ (Пр) становить 690 тис. грн.