Основні принципи психолого-педагогічної реабілітації дітей з психічними розладами

Підготували Ткачук Л.В., Калуцьких М.В.,

практичні психологи ДЗОШ № 100

Психолого-педагогічна реабілітація дітей із психічними розладами здійснюється на базі динамічного функціонального зв'язку між збереженими елементами особистості та медико-педагогічним впливом.

На початковому етапі планування корекційної роботи необхідно включити в дію компенсаторні механізми, диференціювати розлади психічних функцій від збереженого ядра особистості. Форми й засоби виливу зумовлюються характером психічних змін та ступенем вираженості патологічних вчинків.

Необхідно мати на увазі основні індивідуальні особливості, структуру особистості, патологічні зміни у хворої дитини:

• Які основні патологічні зміни у хворої дитини.

• Які основні розлади психіки у хворої дитини, що підлягають виправленню шляхом проведення психологічної і виховної роботи.

• На яких позитивних сторонах особистості такої дитини та залишкових можливостях можливо будувати вплив.

• Які стримуючі фактори — психологічні й виховні засоби — можуть бути найрезультативнішими в процесі коригуючої роботи з кожною дитиною.

• Динамічне простеження стану психічних процесів у ході психолого-педагогічної реабілітації.

• Необхідність у тривалому проведенні вправ не тільки стосовно порушених функцій, а й усієї особистості.

При вирішенні питання організації, вибору засобів і форм впливу необхідно враховувати особливості реактивності дітей з психічними розладами, їх змінену психіку.

Значними компонентами в загальному оздоровчому та психотерапевтичному комплексі є педагогічний та психологічний вплив.

Будуючи корекційну роботу, необхідно враховувати фактори:

1. Включення в навчальні й педагогічні загальні заняття відбувається поволі, пристосування дітей до того чи іншого виду діяльності вимагає тривалого часу.

2. Навчальні заняття проводяться у двох напрямках. З одного боку, вони здійснюються як форма для одержання знань, з іншого, сам навчальний процес й навчальні форми спрямовують, розвивають коригують процеси мислення, уваги, направляють поведінку.

3. Робота з виправлення порушень індивідуалізована для кожної дитини та кожної групи захворювання.

При олігофренії, ускладненій нейродинамічними розладами, інтелектуальний недорозвиток поєднується з явищами психомоторної розгальмованості (збудження) або загальмованості.

У першому випадку при збудженні інтелектуальна діяльність, працездатність та психічний розвиток у цілому додатково страждатимуть від рухової розгальмованості, імпульсивності, афективної неврівноваженості.

У другому випадку при загальмованості інтелектуальний недорозвиток посилюватиметься руховою загальмованістю, емоційною в'ялістю. Низька працездатність цих дітей пов'язана з наявністю церебрастенічних розладів: швидкою виснажливістю інтелектуальної продуктивності та емоційного тонусу, головним болем, явищами вегетативної дистонії, неврозоподібних розладів. Ускладнення нейродинамічними розладами може спостерігатися при олігофренії різної етіології. Найчастіше воно спостерігається при олігофренії, пов'язаній з родовою травмою та асфіксією, важкими інфекціями у ранньому дитинстві.

Більшої уваги, довготривалої корекції патологічних стереотипів вимагають діти з порушеннями, пов'язаними із соціальною адаптацією (агресія, реакція протесту, негативне ставлення до навчання), діти з порушеними трудовими навичками. Щодо таких дітей слід проявляти гнучкість, пластичність.

Для адаптації та корекції дітей з ускладненими психопатологічними варіантами розвитку рекомендуємо педагогам при побудові корекційної роботи враховувати:

1. Чітке, неухильне дотримання режиму дня. При порушенні режиму дитиною необхідно їй пояснити хибність її поведінки, а не карати її.

2. Вибрати дитині корисну та цікаву справу, пам'ятаючи, що дитина втомлюється більше від неробства, ніж від роботи.

3. Залучати дитину до цікавих шкільних заходів.

4. Якщо дитина має схильність до ламання речей, необхідно разом із нею лагодити поламані речі, іграшки, привчати її виготовляти іграшки, предме­ти своїми руками на уроках праці.

5. Додержувати порядок та чистоту в оточенні дитини.

6. Необхідно підібрати дитині надійного старшого друга.

7. На позакласних закладах широко застосувати настільні ігри, у які можна залучити «проблемних» дітей.

8. Для покращання психологічного стану дитини, для її адаптації в новому колективі необхідно проводити рольові ігри.

9. Незважаючи на психічні та фізичні вади, всіх дітей необхідно залучати до фізичних вправ та фізкультурних змагань.

Кінцева мета корекційної роботи — подолання соціальної дезадаптації, стресів, неврозів, високого ступеня тривожності.

Додаток 1