
- •1. Економіка – основа життя людини і суспільства
- •2. Виробництво та його елементи
- •3. Економічні ресурси і фактори виробництва
- •4. Людина в економіці
- •5. Людські потреби та їх особливості
- •6. Альтернативність ресурсів і проблема економічного вибору
- •7. Економічний продукт
- •8. Предмет і функції економічної теорії.
- •9. Методи економічної теорії.
- •10. Економічні категорії, закони і принципи
- •Питання для семінарського заняття №1
- •Література до теми №1, лекції 1.
- •2. Суть і типи економічних систем
- •3. Ринкова економіка, її сучасні моделі
- •Та плановій економічних системах
- •4. Перехід до ринку і особливості трансформаційної економіки
- •1. Ринок як економічна категорія
- •2. Система і структура ринків
- •3. Товарне виробництво – основа ринкової економіки
- •4. Товар та його властивості.
- •1. Походження і суть грошей
- •2. Функції грошей
- •3. Система грошового обігу та її типи
- •4. Закон грошового обігу
- •5. Грошова маса та її агрегати
- •6. Інфляція і дефляція: економічна природа, форми, типи, рівні і наслідки
- •Питання для семінарського заняття №2
- •1. Ціна і попит. Закон попиту.
- •2. Ціна і пропозиція. Закон пропозиції
- •3. Цінова еластичність попиту і пропозиції
- •4. Ціна ринкової рівноваги
- •Питання для семінарського заняття № 2
- •Література до лекції 4.
- •1. Поняття “підприємництво”, суть, функції, моделі та принципи підприємництва.
- •2.Умови функціонування підприємництва
- •3. Суб’єкти підприємництва
- •4. Форми і види підприємництва.
- •5. Підприємство як первинна ланка економіки
- •6. Організаційно-правові форми підприємства
- •7. Форми організації корпоративних підприємств
- •8. Форми підприємств за рівнем концентрації капіталу
- •9. Венчурні та лізингові фірми
- •10. Види підприємств за формами власності
- •11. Управління фірмою
- •Питання для семінарського заняття № 3
- •1. Суть, і структура інвестиційних ресурсів підприємства
- •2. Активи підприємства, їх кругооборот і оборот
- •3. Види витрат, короткострокові та довгострокові витрати підприємства.
- •4. Дохід підприємства та його форми
- •5. Прибуток фірми
- •6. Ефективність підприємницької діяльності фірми
- •Питання для семінарського заняття №3
- •1. Що відноситься до інвестиційних ресурсів підприємства?.
- •Література до лекції №6
- •1. Ринок праці, суть, умови виникнення. Робоча сила як товар. Теорія людського капіталу
- •2. Економічна рівновага та моделі ринку праці
- •3. Суть, причини і форми безробіття
- •4. Методи дослідження і способи регулювання зайнятості
- •5. Заробітна плата як форма факторного доходу. Суть, форми і системи заробітної плати
- •6. Номінальна, реальна, мінімальна заробітна плата і прожитковий мінімум
- •Питання для семінарського заняття №4
- •Література до лекції № 7
- •1. Капітал як економічна категорія
- •2. Кредит як форма руху ринку капіталів
- •На ринку капіталів відбувається купівля-продаж цінних паперів (титулів). Цінні папери – це грошові документи, які:
- •Ринок цінних паперів поділяється на первинний і вторинний (див. Рис.8.6).
- •Питання для самоконтролю
- •Література до лекції № 8
- •Акціонерний капітал
- •1. Природні ресурси як чинник виробництва та його особливості
- •2. Рента як форма доходу на землю. Теорії ренти. Рента і орендна плата
- •3. Форми ренти
- •Література до лекції № 9.
- •1. Сукупний продукт нації та проблема його оцінки
- •2. Валовий внутрішній продукт
- •За виробничим методом.
- •§3. Валовий національний дохід і чистий національний дохід
- •4. Національне багатство
- •5. Ефективність виробництва національного продукту та система її показників
- •Індекс рівня життя
- •Питання для самоконтролю
- •Література до лекції № 10
- •1. Фінансово-бюджетне регулювання і податкова політика
- •2. Грошово-кредитне регулювання національної економіки
- •3. Соціальна політика держави
- •Питання для самоконтролю
- •Література до лекції 11
- •1. Фінансово-бюджетне регулювання і податкова політика
- •2. Грошово-кредитне регулювання національної економіки
- •3. Соціальна політика держави
- •Розділ V. Світова економіка:
- •1. Закономірності формування і розвитку світового господарства
- •2. Оцінка результатів зовнішньоекономічної діяльності
- •3. Глобалізація світогосподарських зв’язків
- •Питання для самоконтролю
5. Людські потреби та їх особливості
Економіка виникла, функціонує і розвивається задля задоволення усієї різноманітності потреб людини.
-
Потреби - відчуття нестачі певних благ, бажання володіти ними. Потреби – це бажання споживачів придбати та використати товари і послуги, котрі приносять їм задоволення (користь).
Потреби можна систематизувати і класифікувати – насамперед за їх суб’єктами.
За своїми суб’єктами потреби поділяються на індивідуальні (особисті) – потреби у споживчих благах (у кожної особи вони мають кількісні і якісні особливості, втамовуються специфічним набором споживчих благ); колективні (зокрема, потреби колективу працівників підприємства у кваліфікованому керівництві, відповідних умовах праці, сприятливому моральному кліматі, високих заробітках тощо); суспільні (наприклад, потреби у соціальному захисті, економічному зростанні, забезпеченні роботою і таке інше).
Крім того, можна виділити потреби суб’єктів економіки – домашніх господарств (сімей), підприємств (фірм) і держави.
Домашні господарста є власниками виробничих ресурсів, тому вони мають потребу у їх найраціональнішому застосуванні; підприємства (фірми) потребують зростання рентабельності (доходності) виробництва, підвищення конкурентоздатності своїх товарів; держава відображає потребу в економічній цілісності, зростанні своїх доходів (бюджету), сплаті податків та багато іншому.
За об’єктами людські потреби поділяються насамперед на фізіологічні (у їжі, питві, одязі, житлі, продовженні роду тощо), які породжуються біологічною сутністю людини, і соціальні (потреби у спілкуванні, праці, освіті, інформації, охороні здоров’я, творчості, самовираженні та тому подібні), що породжуються соціальною суттю людини.
Виділяють також потреби матеріальні (у матеріальних благах) і духовні (у духовних благах).
Наведена класифікація багато в чому дуже умовна. Зокрема, особисті, колективні і суспільні потреби значною мірою перекриваються, тобто співпадають. А те, що ще вчора не було першочерговою потребою і вважалося предметом розкоші, нині стало предметом першої необхідності (зокрема, телевізор, персональний комп’ютер чи мобільний телефон). Те, що є предметом розкоші для однієї сім’ї, для іншої – з високим достатком – є предметом нагальної необхідності (приміром, басейн чи тенісний корт).
Людина намагається втамувати передусім найнагальніші свої потреби, що стає рушійним мотивом її господарської поведінки. Однак, коли одні потреби втамовуються, на черзі виникають інші. Старі, уже задоволені потреби перестають відігравати мотиваційну роль, а програму людської діяльності визначають нові, ще не задоволені запити. Отже, потреби визначають зміст майбутньої господарської діяльності людини, а результат цієї діяльності повинен задовольняти потреби на прийнятному рівні.
З економічними потребами людини пов’язані її економічні інтереси, тобто усвідомлені людьми економічні потреби. Економічні інтереси є спонукальним мотивом виробництва, вони реалізуються у господарській діяльності людей. Інтересом для найманого працівника є заробітна плата, для підприємця – прибуток, для банкіра – процент, для землевласника – рента. Інтереси покупця і продавця перетинаються у ціні певного блага, однак інтерес першого полягає у її зниженні, а другого – у зростанні.
Уся сукупність потреб впливає на виробництво, кількість і номенклатуру створених у ньому благ. Але не лише потреби впливають на виробництво, останнє породжує усе нові і нові потреби (зокрема, тільки після появи холодильника чи пральної машини у виробництві у них з’явилася масова потреба).
Отже, потреби зумовлюють розширення виробництва та зміни у його змісті, а виробництво – розширення (зростання) потреб. Так відбувається економічний розвиток: потреби та виробництво “підштовхують” одне одного у своєму поступальному русі.
-
В економіці діє закон безмежного зростання потреб.
Поскільки в економіці діє закон безмежного зростання потреб людей, то і виробництво зростатиме безмежно. Водночас, можливості у задоволенні потреб наштовхуються на обмеженість (рідкісність) виробничих ресурсів.