Питання для семінарського заняття №4
Які чинники визначають виникнення особливого виду ринку праці?
Які є причини та форми безробіття?
В чому полягає суть заробітної плати?
Які форми, системи заробітної плати Ви знаєте?
Яка мета застосування норм праці і тарифної оцінки?
В чому відмінність понять номінальна, реальна, мінімальна заробітна плата?
Література до лекції № 7
Барр Р. Политическая экономия. В 2-х томах. – М.: Международное отношение. 1995. – Т. 2. Тема 11. – С. 71–117.
Богдановский В. Труд и занятость в сельськом хозяйстве // Вопросы экономики. – №6.– С.72.
Буян І. Праця. Економічна енциклопедія, К.: “Академія”, 2002. – С. 39 – 40
Капельтков Р. Занятость в домашних хозяйствах населения // Вопросы экономики. – 2005. – № 7. –С.99.
Гуць М. Оцінка стану ринку праці в умовах реформування економіки України // Україна: аспекти праці. – 2005. – №2. – С. 13–17.
Кейнс Дж. М. Общая теория занятости, процента и денег. – М.: Политиздат, 1976.
Лібанова Е. Кому вигідна дешева робоча сила // Дзеркало тижня, 28.04.2007р.
Макконнелл К.Р., Брю С.Л., Экономикс: принципы, проблемы и политика. В 2-х томах. – М.: Республика, 1992. – Гл.10,12,17,19,30,38.
Маршалл. А. Принципи економічної науки, Т.2. Переклад з англійської. – М.: “Прогрес”, 1993р. – С. 250–286.
Мочерний С. Ринок праці. Економічна енциклопедія. – К.: “Академія” 2002. – Т.3. – С. 247–249.
Підвищення зарплати та її своєчасна виплата // Людина і праця. – 2007. – №3. – С. 4–6.
Одегов Ю., Руденко Г. Внутренний рынок труда в системе трудовых отношений // Вопроси экономики. – 2004. – №3. – С. 105–114.
Самуельсон П., Нордгауз В. Макроекономіка. – К.: Основи, 1995. – Розд. 13,15.
Ткаченко Л. Заробітна плата на тлі соціальних стандартів // Праця і зарплата. – 2007. – №21. – С. 4–5.
Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика. – М.: Дело, 1997. – Гл.16,32.
Шеленкова С. Заробітна плата як мотиваційна складова продуктивної зайнятості // Україна: аспект праці. – №2. – 2006. – С. 9–17.
\
Лекція № 8. РИНОК КАПІТАЛІВ. ПРОЦЕНТ І ПІДПРИЄМНИЦЬКИЙ ДОХІД |
•Капітал як економічна категорія. •Ринок капіталу у формі ринку кредитних (інвестиційних) ресурсів. •Механізм функціонування ринку кредитних (інвестиційних) ресурсів. •Вплив фактору часу на ринок інвестиційних ресурсів. •Кредит як форма руху ринку капіталів. •Ринок капіталу у формі ринку цінних паперів. •Фондова біржа як організований ринок фондованих цінних паперів. |
1. Капітал як економічна категорія
Капітал є найважливішим фундаментальним чинником виробництва, який створюється самою економічною системою. Без нього неможливе функціонування сучасного виробництва, існування будь-якої господарської діяльності людей. Стан капіталу – важливий показник економічного розвитку
Капітал – це цінність яка:
– знаходиться у різних формах (грошовій, речовій, не речовій, у формі природних ресурсів тощо);
– обов’язково повинна знаходитись в русі (економічному кругообороті);
– здатна до самозростання.
Форми капіталу. Основними формами прояву капіталу є матеріалізований (фізичний), нематеріалізований та фінансовий (інвестиційний) капітал (див. рис.8.1).
Матеріалізований капітал – один із визначальних чинників виробництва; це – засоби виробництва, що призначені для виробництва товарів та послуг. Матеріалізований (фізичний) капітал існує у вигляді придбаних та використовуваних підприємств, доріг, обладнання, машин, будівель тощо. Фізичний капітал – неоднорідний, має різні типи, часто високо спеціалізований для конкретних виробничих процесів, його не можна використовувати для інших цілей.
Нематеріалізований капітал – це капітал, що не має фінансової (грошової) і матеріалізованої форми, контролюється підприємством з метою використання впродовж проміжку часу, більшого від одного року (або одного операційного циклу, якщо останній перевищує один рік), для виробництва, торгівлі, адміністративних потреб чи для надання в оренду іншим суб’єктам господарювання. До нематеріалізованого капіталу належать:
– об’єкти інтелектуальної власності (винаходи, ноу-хау);
– об’єкти права користування природними ресурсами і майном;
– об’єкти права користування економічними, організаційними та іншими вигодами (наприклад, вигоди від користування фірмовим найменуванням, товарним знаком, монопольним становищем на ринку), право на використання митних, податкових та інших пільг тощо.
Фінансовий капітал (financial capital) – це сукупність капіталів у формі готівкових грошей та ліквідних фінансових активів (акцій, облігацій та інших цінних паперів).
Як економічна категорія, “фінансовий капітал” є системою фінансових відносин з приводу виникнення, розподілу і використання готівкових грошей та ліквідних фінансових активів. Фінансовий капітал – це складна економічна категорія, специфічною особливістю якої є її системний багатофункціональний характер.
Фінансовий капітал складається із обігового і інвестиційного капіталів. Обіговий капітал – це капітал, що забезпечує платоспроможність суб’єкта господарювання при виконанні певного виробничого циклу чи етапу його діяльності. Він використовується для вирішення поточних виробничих проблем.
Інвестиційний капітал (інвестиційні ресурси) – це усі види грошових та інших активів суб’єктів господарської діяльності, які необхідні для здійснення інвестиційної діяльності у виробничій і невиробничій сферах економіки, забезпечення їх загального розвитку. Цей капітал характеризує разове вкладення і тому має вигляд авансування, розрахованого на довгостроковий ринковий термін. За допомогою інвестиційного капіталу відбувається збільшення фізичного, людського і нематеріалізованого капіталу.
Фінансовий капітал є об’єктом купівлі-продажу. Одна його частина, що знаходиться у формі грошового капіталу, реалізується на ринку грошей, а друга, що знаходиться у формі ліквідних фінансових активів – на ринку цінних паперів.