5. Підприємство як первинна ланка економіки

Підприємницька діяльність здійснюється у певних організаційно-правових формах господарювання. Поняття “організаційна форма” відображає встановлену законом і нормами господарського права окрему форму об’єднання людей для здійснення їх спільної діяльності у межах певної структури.

Найбільш поширеною, типовою і стійкою структурною формою економічної діяльності є підприємство. Воно характеризується за різними ознаками: юридичним статусом, типом об’єднання осіб і капіталів, сферами діяльності, галузевою структурою, рівнем концентрації і централізації виробництва, формами власності, масштабами, методами управління.

Від діяльності підприємств залежить виробництво матеріальних благ, задоволення потреб населення, його життєвий рівень, НТП, тобто, ефективність економіки.

Правова самостійність підприємства (фірми) визначається тим, що воно є юридичною особою.

Юридична особа – це підприємство, організація, установа, яка має у своєму розпорядженні відособлене майно, несе самостійну майнову відповідальність, є єдиним суб’єктом прав і зобов’язань як позивач і відповідач.

Ознакою юридичної особи є наявність відокремленого від інших учасників майна; самостійна майнова відповідальність; право володіти, розпоряджатися і користуватися власністю; право здійснювати від свого імені господарські операції.

Підприємство (фірма) – самостійна господарська одиниця, що має право юридичної особи, володіє певним набором виробничих факторів, здійснює виробничу, науково-дослідну та комерційну діяльність, надає послуги з метою задоволення суспільних потреб і отримання прибутку.

Головною функцією підприємства (фірми) є задоволення попиту споживачів у певних видах продукції і послугах та отримання прибутку. В структурі національної економіки підприємство (фірма) є первинною ланкою, оскільки саме тут безпосередньо поєднуються фактори виробництва, виробляється продукція, надаються послуги, трудовий колектив має можливість самовиразитися і реалізувати свої інтереси.

Найважливішими ознаками підприємства (фірми), що характеризує його як первинну і основну ланку у виробничій структурі народногосподарського комплексу країни, є економічна відособленість і господарська самостійність.

Економічна відособленість підприємства (фірми) виражає його економічну суть як окремого товаровиробника, який здійснює своє індивідуальне відтворення власним трудовим колективом і власними відособленими ресурсами у вигляді замкненого господарського обороту. Як відособлена господарська структура, фірма має найменування, під яким веде підприємницьку діяльність, яке дає змогу відрізняти одну фірму від інших у виробництві, на ринку, в суді чи арбітражі. Назва фірми може відбивати ім’я або прізвище її власника, виробничу спрямованість, назву, форму власності тощо.

Економічна самостійність підприємства (фірми) виражає його майново-правові відносини як юридичної особи. Вона проявляється в тому, що підприємство має самостійний баланс, рахунок в банку, печатку зі своїм найменуванням, а виробниче підприємство – товарний знак¹. Воно самостійно планує свою діяльність; розпоряджається трудовими, матеріальними і фінансовими ресурсами; вибирає ділових партнерів і вступає з ними у відносини; визначає зовнішньоекономічну політику і стратегію; вибирає організаційні форми управління.

Фірми інтегрують і організовують економіку на мікрорівні, а їх сукупність визначає ефективність національної економіки на макрорівні.