
- •1. Економіка – основа життя людини і суспільства
- •2. Виробництво та його елементи
- •3. Економічні ресурси і фактори виробництва
- •4. Людина в економіці
- •5. Людські потреби та їх особливості
- •6. Альтернативність ресурсів і проблема економічного вибору
- •7. Економічний продукт
- •8. Предмет і функції економічної теорії.
- •9. Методи економічної теорії.
- •10. Економічні категорії, закони і принципи
- •Питання для семінарського заняття №1
- •Література до теми №1, лекції 1.
- •2. Суть і типи економічних систем
- •3. Ринкова економіка, її сучасні моделі
- •Та плановій економічних системах
- •4. Перехід до ринку і особливості трансформаційної економіки
- •1. Ринок як економічна категорія
- •2. Система і структура ринків
- •3. Товарне виробництво – основа ринкової економіки
- •4. Товар та його властивості.
- •1. Походження і суть грошей
- •2. Функції грошей
- •3. Система грошового обігу та її типи
- •4. Закон грошового обігу
- •5. Грошова маса та її агрегати
- •6. Інфляція і дефляція: економічна природа, форми, типи, рівні і наслідки
- •Питання для семінарського заняття №2
- •1. Ціна і попит. Закон попиту.
- •2. Ціна і пропозиція. Закон пропозиції
- •3. Цінова еластичність попиту і пропозиції
- •4. Ціна ринкової рівноваги
- •Питання для семінарського заняття № 2
- •Література до лекції 4.
- •1. Поняття “підприємництво”, суть, функції, моделі та принципи підприємництва.
- •2.Умови функціонування підприємництва
- •3. Суб’єкти підприємництва
- •4. Форми і види підприємництва.
- •5. Підприємство як первинна ланка економіки
- •6. Організаційно-правові форми підприємства
- •7. Форми організації корпоративних підприємств
- •8. Форми підприємств за рівнем концентрації капіталу
- •9. Венчурні та лізингові фірми
- •10. Види підприємств за формами власності
- •11. Управління фірмою
- •Питання для семінарського заняття № 3
- •1. Суть, і структура інвестиційних ресурсів підприємства
- •2. Активи підприємства, їх кругооборот і оборот
- •3. Види витрат, короткострокові та довгострокові витрати підприємства.
- •4. Дохід підприємства та його форми
- •5. Прибуток фірми
- •6. Ефективність підприємницької діяльності фірми
- •Питання для семінарського заняття №3
- •1. Що відноситься до інвестиційних ресурсів підприємства?.
- •Література до лекції №6
- •1. Ринок праці, суть, умови виникнення. Робоча сила як товар. Теорія людського капіталу
- •2. Економічна рівновага та моделі ринку праці
- •3. Суть, причини і форми безробіття
- •4. Методи дослідження і способи регулювання зайнятості
- •5. Заробітна плата як форма факторного доходу. Суть, форми і системи заробітної плати
- •6. Номінальна, реальна, мінімальна заробітна плата і прожитковий мінімум
- •Питання для семінарського заняття №4
- •Література до лекції № 7
- •1. Капітал як економічна категорія
- •2. Кредит як форма руху ринку капіталів
- •На ринку капіталів відбувається купівля-продаж цінних паперів (титулів). Цінні папери – це грошові документи, які:
- •Ринок цінних паперів поділяється на первинний і вторинний (див. Рис.8.6).
- •Питання для самоконтролю
- •Література до лекції № 8
- •Акціонерний капітал
- •1. Природні ресурси як чинник виробництва та його особливості
- •2. Рента як форма доходу на землю. Теорії ренти. Рента і орендна плата
- •3. Форми ренти
- •Література до лекції № 9.
- •1. Сукупний продукт нації та проблема його оцінки
- •2. Валовий внутрішній продукт
- •За виробничим методом.
- •§3. Валовий національний дохід і чистий національний дохід
- •4. Національне багатство
- •5. Ефективність виробництва національного продукту та система її показників
- •Індекс рівня життя
- •Питання для самоконтролю
- •Література до лекції № 10
- •1. Фінансово-бюджетне регулювання і податкова політика
- •2. Грошово-кредитне регулювання національної економіки
- •3. Соціальна політика держави
- •Питання для самоконтролю
- •Література до лекції 11
- •1. Фінансово-бюджетне регулювання і податкова політика
- •2. Грошово-кредитне регулювання національної економіки
- •3. Соціальна політика держави
- •Розділ V. Світова економіка:
- •1. Закономірності формування і розвитку світового господарства
- •2. Оцінка результатів зовнішньоекономічної діяльності
- •3. Глобалізація світогосподарських зв’язків
- •Питання для самоконтролю
3. Економічні ресурси і фактори виробництва
Щоб здійснювався процес виробництва, потрібні певні чинники, або причини, які його зумовлюють. Такими чинниками є виробничі ресурси, які ще називають економічними, або фактори виробництва.
Сучасні теоретики часто ототожнюють ресурси виробництва та його фактори. Проте варто показати відмінності між економічними (виробничими) ресурсами та факторами1.
-
Економічні ресурси – потенційні чинники виробництва, його можливості, джерела.
-
Фактори виробництва – чинники, які уже застосовуються у виробництві.
Інакше кажучи, економічний ресурс може й не перетворитися у реальний фактор виробництва, якщо постійно буде знаходитися у запасі. Водночас, у наступному аналізі ми виходитимемо з того, що усі виробничі ресурси стають факторами виробництва, тому застосування цих термінів часто буде тотожним.
Сучасна економічна наука до економічних (виробничих) ресурсів (факторів) відносить працю, капітал, природні ресурси, підприємницькі здібності, а також екологію, науку, інформацію.
-
Праця – використання робочої сили людини для створення життєвих благ.
Тут праця, ототожнюючись з робочою силою, розглядається не як процес (потік), а як запас, або ресурс. При цьому, якщо говориться про кількість праці, то йдеться про число працівників, які працюють певний час.
-
Капітал – виробничий ресурс у формі засобів праці.
Капітал, як економічний ресурс, тісно пов’язаний з працею. У політичній економії представники трудової теорії вартості (починаючи від А. Сміта, XVIII століття), які стверджували, що багатство (вартість) створюється у виробництві виключно працею, взагалі розглядали його нагромадженою працею, яка здата накопичуватися і зберігатися у формі засобів виробництва (засобів праці), створених працею людиною.
Капітал, як виробничий фактор, часто також називають капітальними, або інвестиційними, ресурсами (інвестиції – вкладення капіталу у виробництво). Водночас інвестиційні ресурси є основою (субстанцією) капіталу, а не самим капіталом, суть якого є значно глибшою і багатшою.
Отже, вартість засобів праці (окрім землі, палива і енергії, які не відносять до капіталу) дає уявлення про величину такого виробничого ресурсу, як капітал.
-
Природні ресурси, або земля – сукупність предметів праці (сировини та матеріалів) і деяких засобів праці (землі, палива та енергії) у виробництві.
Природні ресурси так чи інакше своїм джерелом мають землю (природу) – це, зокрема, вугілля і руди, газ і нафта, добуті із земних надр, зерно, деревина, льон тощо, вирощені на землі, ґрунти, води і клімат і таке інше. Тому вони й поєднуються у ресурси під назвою “земля”.
-
Підприємницькі здібності – особливий ресурс, який втілюється у праці по управлінню і організації виробництва і збуту життєвих благ для одержання вигоди.
Екологія – система спеціальних видів трудової діяльності та витрат, спрямованих на використання природніх ресурсів, охорону навколишнього середовища, а також на його відтворення.
Наука – специфічна форма людської діяльності, спрямована на отримання та систематизацію нових знаннь про природу, суспільство та мислення.
Інформація - система збирання, обробки та систематизації різноманітних знань людини з метою використання їх у різних сферах життедіяльності.
-
Усі економічні ресурси, або виробничі фактори, мають одну загальну властивість: вони рідкісні, тобто існують в обмеженій кількості.
Наша планета містить обмежений запас ресурсів, які можна використати для виробництва життєвих благ, передусім – природних ресурсів (землі). Водночас, рідкісними (обмеженими) є й праця ( сила), капітал (інвестиційні ресурси) і підприємницькі здібності. На початковому етапі знаходиться наука, екологія та інформація, які націлені на значне підвищення обсягу традиційних ресурсів виробництва. Хоча на нашій планеті є країни, котрі наділені значними економічними ресурсами, усе ж і вони зіштовхуються з їх обмеженістю.
-
Повсюди в економіці діє закон рідкісності (обмеженості) економічних (виробничих) ресурсів.
Серед економічних ресурсів варто виділити відтворювані і невідтворювані. До відтворюваних ресурсів відносять працю (робочу силу), капітал, інформацію, науку, а також підприємницькі здібності, а до невідтворюваних – основну частину природних ресурсів (землі): корисні копалини, ґрунти, атмосферний кисень, паливо та енергію, тощо, а також екологію. Усе важливішою стає проблема економії рідкісних (обмежених) економічних (виробничих) ресурсів.
Наша вітчизняна економічна наука довгий час традиційно виділяла два фактори виробництва – матеріально-речовий і особистий.
До матеріально-речового фактора відносили усі засоби виробництва (предмети і засоби праці), тобто капітал і природні ресурси, екологію, а до особистого фактора – робочу силу, тобто працю, науку, інформацію, підприємницькі здібності. Особистий фактор виробництва – це сама людина з її здатністю до праці.
Роль людини у виробництві важко переоцінити. По-перше, людина є рушійною силою виробництва, оживляючи у його процесі мертві засоби виробництва. По-друге, самі засоби виробництва – і предмети, і засоби праці – є результатом розуму та вміння, досвіду та творчості людини. Нарешті, від кваліфікації, сумлінності, професіоналізму, творчого підходу працівників вирішальною мірою залежить результативність застосування матеріально-речового фактора у виробництві.
-
Сукупність матеріально-речового та особистого факторів виробництва утворює продуктивні сили суспільства.
Зміст продуктивних сил цим не вичерпується, існує ще ефект узгодженості факторів виробництва, який втілюється у технології та організації суспільного виробництва.
Технологія виробництва відображає взаємодію його факторів, способи та прийоми взаємодії праці, засобів і предметів праці у єдиному виробничому процесі. Тому можуть бути як ефективні, так і неефективні технології виробництва, що характеризує стан продуктивних сил суспільства.
Організація виробництва забезпечує узгодженість застосування факторів виробництва, єдність його учасників у досягненні мети виробництва. При цьому вирішальну роль відіграє виробничий підприємницький ресурс.
Продуктивні сили відображають ставлення людей до природи (природних ресурсів) і засобів праці (інвестиційних ресурсів, або капіталу).