3. Цінова еластичність попиту і пропозиції

У світовій економічній науці інтенсивність, або сила впливу ціни на зміну обсягів попиту і пропозиції, отримала назву цінової еластичності.

На графіку, що на рисунку4.3, ціні P₁ відповідає попит D₁.

Рис 4.3. Цінова еластичність попиту

Якщо ціна зросте до рівня P₂, то попит скоротиться до D₂. Утворюються два прямо­кутники OP₁AD₁ та OP₂ВD₂ . Площа кожного з них характеризує обсяг ви­ручки від продажу товару. Тому:

За показниками еластичності попиту усі товари можна поділити на п’ять груп:

1) товари еластичного попиту, коли E_D>1; тобто абсолютне значен­ня темпу приросту попиту перевищує абсолютне значення темпу приросту ціни;

2) товари одиничної еластичності, коли E_D=1; у цьому випадку абсолютне значення темпу приросту попиту дорівнює абсолютному значенню темпу приросту ціни;

3) товари нееластичного попиту, коли E_D<1; для них характерним є відставання абсолютних значень темпів приросту попиту від абсолютних значень темпу приросту ціни;

4) товари повністю еластичного попиту, основною особливістю яких є те, що за умов зростання ціни хоча б на один пункт, попит зникає, або іншими словами, дорівнює нулю;

5 ) товари повністю нееластичного попиту – це товари, обсяг попиту на які взагалі не змінюється за будь-якої зміни цін.

Яке ж практичне значення має розрахунок коефіцієнта еластичності попиту ?

Якщо попит еластичний (E_D>1), зменшення ціни призведе до збільшення грошової виручки (доходу) підприємства, що продукує товар елас­тичного попиту. Слід зважати на те, що втрати виручки від падіння ціни одиниці продукції для товарів еластичного попиту компенсується виго­дою за рахунок зростання обсягу попиту, а отже – і продажу.

Якщо ж попит нееластичний (E_D<1), зниження ціни викличе зменшення доходу. У випадку одиничної еластичності (E_D=1) зміна ціни і попи­ту ніяк не вплинуть на грошову виручку.

Отже, визначення коефіцієнта еластичності попиту є необхідним для обґрунтування стратегії і тактики ринкової поведінки виробників товарів. Слід врахувати, що на еластичність попиту мають вплив кілька факторів:

• замінність товарів (чим більше замінників має даний продукт, тим вища еластичність попиту);

• питома вага товару в доході споживача (чим дорожчий про­дукт, тим вища його еластичність);

• життєва необхідність продукту (зокрема, попит на предмети першої необхідності є нееластичним, а на предмети розкоші – еластичним);

• час реалізації і використання продукту (попит тим еластичніший, чим триваліший період реалізації і використання продукту).

Саме тому попит на хліб, електроенергію, тютюнові вироби, бензин, як правило, нееластичний (E_D<1), а на автомобілі, холодильники, делікатеси, як правило, еластичний (E_D>1).

До цього моменту ми розглядали цінову еластичність лише попиту на товар, але властивість еластичності притаманна і пропозиції товару.

Найвагомішим фактором еластичності пропозиції є тривалість часу, тобто ринковий період, який є у розпорядженні виробників, щоб відреагувати зміною обсягу пропозиції на зміну ціни товару.

Припустимо, що на локальному ринку певного товару відбулося зростання рівня ціни. У цьому випадку виробники отримують потужний стимул нарощення виробництва свого товару, але моментально здійснити це вони не здатні. Як би не зросла ціна, обсяг пропозиції у найкоротшому рин­ковому періоді залишається незмінним. На графіку 4.4 пряма пропозиції для найкоротшого ринкового періоду має вигляд вертикалі S₁, що показує цілковиту нееластичність пропозиції.

Із збільшенням періоду часу, або іншими словами, з переходом від найкоротшого до короткого ринкового періоду, виробники хоч і не ма­ють змоги суттєво наростити виробничі потужності, але можуть підвищити інтенсивність використання свого виробничого потенціалу і, завдяки цьо­му, подати на ринок більшу кількість продукції.

За цих умов пряма пропозиції S₂ отримує спочатку вигляд лінії нееластичної пропозиції (E_S<1), а згодом може досягти одиничної еластичності, коли темп приросту пропозиції дорівнюватиме темпу приросту ціни S₃.

Рис. 4.4 Фактор часу і еластичність пропозиції

Отже, у короткостроковому періоді коефіцієнт еластичності пропози­ції є більшим від нуля і меншим (або рівним) одиниці.

За умов переходу від короткострокового до довгострокового рин­кового періоду, чітко визначених меж між якими практично не існує, ела­стичність пропозиції зростає. У довгостроковому періоді виробники всти­гають вжити заходів щодо пристосування своїх ресурсів до вимог нової цінової ситуації –виникають нові підприємства, нарощують нові вироб­ничі потужності діючі фірми.

За цих умов лінія пропозиції набуває вигляду S₄.

Теоретично можливим є і випадок цілком еластичної пропозиції (S₅), який передбачає, що за будь-якого, навіть вкрай незначного підви­щення ціни, обсяг пропозиції нескінченно зростає. У реальній господар­ській практиці це неможливо. Діють принаймні два потужних обмежувача нескінченного наростання пропозиції – виробничі потужності виробників і обсяг попиту на товар.

Якою ж є залежність виручки (доходу) від продажу товару за умов різного рівня еластичності пропозиції?

На обсяги попиту, як відомо, окрім ціни, впливають і чинники нецінового харак­теру. Найбільш потужним серед них є фактор доходів потенційних покупців.

Йдеться про те, що зміна доходів покупців через свій вплив на попит відбивається і на ринкових цінах. Такий вплив відбувається за двома напрямами. По-перше, змінюється висота кривої попиту. По-друге, змінюється цінова еластичність попиту. Якщо дохід зростає, то покупець у своїх витратах починає менше рахуватися із змінами цін. Це обумовлює зниження еластичності попиту. І навпаки, якщо дохід покупця скорочується, то він буде вимушений більше рахуватися з цінами у своїх операціях купі­влі, а це означатиме, що еластичність попиту зросте.

Важливим аспектом еластичності попиту є так звана перехресна еластичність. Суть її полягає в тому, що обсяг попиту на один товар може залежати від зміни цін на інші товари, які можуть бути комплементними (доповнюючими) або субститутними (замінюючими).

Комплементними називають такі товари, що певним чином допов­нюють один одного. Це товари, споживання яких складає певний комплекс (наприклад, залізна руда та кокс, житло та меблі, відеомагнітофони та відеокасети).

Якщо в результаті зміни ціни одного з доповнюючих (комплементних) товарів змінюється попит на нього, то в тому ж напрямі змінюється крива попиту на інший товар. Це означатиме, що ціна останнього також зміниться, але у напрямі протилежному зміні ціни першого. Якщо, наприклад, зростуть ціни та відповідним чином впаде попит на автомобілі, то за умов сталості решти чинників, знизиться попит і відповідно впадуть ціни на бензин.

Субститутними називають товари, які здатні замінювати один одного (наприклад, чай і кава, м’ясо і риба, нафта і газ). Якщо в результаті зміни ціни товару-замінника (субституту) підвищиться або впаде попит на нього, то у протилежному напрямі зміниться крива попиту на товар, що замінюється. Це означатиме, що ціна останнього зрушиться у тому ж напрямі, що і ціна першого товару.