Питання для семінарського заняття №2

1. Які існують основні концепції походження грошей і в чому їх суть?

2. Яка форма повноцінних грошей виявилася найдосконалішою? Поясніть чому.

3. У чому суть трансформації товарної природи грошей у нетоварну і які причини цього явища?

4. Назвіть функції грошей і з’ясуйте їх особливості в сучасних умовах.

5. Що таке грошова система, які її складові елементи і в чому їх суть?

6. Охарактеризуйте грошову масу і її грошові агрегати.

7. Які чинники впливають на зростання в обігу грошової маси?

8. В чому суть рівняння обміну І. Фішера з урахуванням депозитного обігу?

9. В чому суть грошової концепції інфляції?

10. Інфляція і дефляція як наслідок порушення дії закону грошового обігу.

ЛЕКЦІЯ № 4. ЦІНА І РИНКОВА РІВНОВАГА

•Ціна і попит. Закон попиту. •Ціна і пропозиція. Закон пропозиції. •Цінова еластичність попиту і пропозиції. •Ціна ринкової рівноваги.

1. Ціна і попит. Закон попиту.

В цьому питанні розглядається взаємозв’язок ціни і попиту, з врахуванням того, що ціна є грошовим виразом вартості товару, а попит аналізується як платоспроможна потреба споживача в певних благах.

Розгля­немо залежність величини попиту (Q_d) окремого товару від коливань рівня ринкової ціни (Р), користуючись графіком на рисунку 4.1.

Припустимо, що ціна товару на локальному ринку встановилась на рівні P₁, їй відповідає певний обсяг попиту. За таких умов покупці можуть і бажають придбати Q_d1 одиниць товару. Це означає, що попит дорівнює величині Q_d1.

Якщо ціна впаде до рівня P₂, то величина попиту збільшиться до Q_d2. Зумовлюється це тим, що, по-перше, за умов незмінних доходів покупців та падіння ціни, їх купівельна спроможність зростатиме.

По-друге, здешевлення робить товар доступним для тих категорій покупців, яким він раніше був “не по кишені”.

По-третє, спрацьовує “ефект корисності”. Купівля будь-якого то­вару для споживача завжди є своєрідним співставленням витрат та кори­сності. Якщо ціна падає, то в цьому співвідношенні тій самій величині ко­рисності блага відповідатиме менший обсяг витрат. У свою чергу, знижен­ня витрат дає можливість купити більше товарів, тому попит зростатиме.

Рис 4.1. Залежність обсягу попиту від змін ринкової ціни товару

По-четверте, дається взнаки “ефект заміни”. Здешевлення дано­го товару означає, що інші стають відносно дорожчими, тому відбувається заміщення інших товарів тим, що став відносно дешевшим. Отже, попит на нього зростатиме.

Якщо ж ціна товару не зменшується, а збільшується, і досягає, наприклад, рівня Р₃, то попит впаде. Тепер усі розглянуті нами чотири цінові чинники спрацьовують так само, але із знаком “навпаки”.

Отримані значення попиту, що відповідають певним значенням ціни, дозволяють побудувати криву D₁, яка називається кривою попиту. Вона має від’ємний нахил. Це означає, що зв’язок між ціною і по­питом є оберненим. Більшому значенню ціни відповідає менше значення попиту, і навпаки.

Такий зв’язок ціни і попиту визначає суть закону попиту.

Закон попиту відбиває ще один важливий процес – поступове зга­сання попиту. Зниження обсягу продажу даного товару відбувається не тільки як результат зростання ціни, але й внаслідок насичення споживчого попиту. Адже кожен наступний акт купівлі одного й того ж товару несе споживачеві порівняно меншу корисність (задоволення) і вигоду.

Необхідно підкреслити, що закон попиту не має абсолютного характеру, існують винятки. Вони стосуються, наприклад, певного кола товарів першої необхідності, попит на які, за умов зростання ціни, не зменшуєть­ся, а збільшується. Такі товари отримали назву “товарів Гіффена”.

В середині ХІХ сторіччя англійський економіст Роберт Гіффен справедливо відзначив, що наслідком кожного чергового зростання цін на хліб було не падіння, а зростання попиту на нього. Пояснюється це тим, що подорожчання хліба для певних категорій населення з низькими дохо­дами означало відмову від інших, дорожчих продуктів харчування. Тому люди мусили купувати більше хліба, незважаючи на зростання його ціни.

Іншим винятком із закону попиту є “товари Веблена”¹. Тепер йде­ться про товари так званого престижного попиту, які купуються не стільки заради їх споживчих якостей, скільки для того, щоб підкреслити високий соціальний статус покупця (унікальні ювелірні вироби, особливі марки автомобілів, окремі модні моделі одягу тощо). Падіння цін на такі товари може зменшити їх привабливість для снобів, а тому, всупереч закону попиту, знизити, а не збільшити попит на них.

До цього моменту ми розглядали залежність попиту від дії лише цінового чинника. Тепер з’ясуємо механізм впливу на обсяг попиту чинників нецінового характеру.

По-перше, це чинник рівня доходів потенційних покупців.

По-друге, масштаби ринку даного товару та наявність взаємозамін­них і взаємодоповнюючих товарів.

По-третє, неціновим чинником попиту є суб’єктивне ставлення покупця до товару: смаки, мода, споживчі характеристики блага, врахування сезонності тощо.

По-четверте, величина попиту залежить від обсягу та якості післяпродажного сервісу (гарантійне, післяпродажне обслуговування тощо).

Яким же чином ці фактори впливають на зміну попиту? Для відповіді на це питання знову скористаємося графіком на рисунку 4.1.

Коли ціна товару дорівнювала P₁, то попит становив Q_d1. Тепер припустимо, що починають спрацьовувати нецінові чинники. Наприклад, доходи покупців стали більшими. За цих умов платоспроможність споживачів зростає, тому за ціною P₁ тепер можна купити не Q_d1, а більше, напри­клад, Q_d4 товарів. Будь-які зміни доходів, за законом попиту, відіб’ються на зміні обсягів попиту, але цей рух здійснюватиметься тепер не по кривій D₁, а по новій кривій D₂, яка репрезентуватиме збільшення масштабу попиту під впливом зростання доходів покупців.

Якщо ж доходи не збільшуються, а зменшуються, то тій самій ціні P₁ буде відповідати попит Q_d5. Тепер зміна попиту у залежності від ціни буде здійснюватися по кривій D₃.

Отже, якщо грошові доходи споживачів зростають, або в тому ж напрямі діють інші нецінові чинники, то крива попиту зміщуватиметься вправо – від D₁ до D₂ і, навпаки, крива зміститься вліво від D₁ до D₃, якщо через зміну хоча б одного із нецінових чинників споживачі будуть купувати меншу кількість продукту.