1.3 Порядок відображення в обліку результатів інвентаризації

Проте в практичній діяльності на підприємствах можуть бути в процесі дослідження виявлені порушення та недоліки а саме нестачі та лишки матеріальних цінностей та коштів, а також позитивні і негативні сумарні різниці повинні знайти відповідне відображення в бухгалтерському обліку.

Інвентаризаційні різниці можна визначити лише шляхом порівняння фактичних і облікових даних. Порядок регулювання інвентаризаційних різниць залежить від характеру та причин виявлених лишків або нестач матеріальних цінностей та коштів, втрат та псування цінностей. Виявлені лишки майна в бухгалтерському обліку за результатами інвентаризації відображаються по дебету відповідних рахунків, що призначені для обліку такого виду майна і кредиту рахунку "Прибутки і збитки". Нестачі різних видів майна, що виявлені при проведенні інвентаризації, до встановлення причин і винних в їх виникненні попередньо відносять в дебет рахунку "Нестачі і втрати від псування цінностей", який призначений для узагальнення інформації про наявність сум нестач, розкрадань і втрат від псування цінностей, виявлених в процесі їх заготівлі, зберігання і реалізації, незалежно від того, підлягають вони віднесенню на рахунки витрат виробництва (обігу) або винних осіб. Після проведення інвентаризації складають інвентарний опис, порівняльну відомість (за наявності відхилень від даних обліку), розрахунок природних втрат (за потреби), розрахунок по зарахуванню пересортуванню , пояснення матеріально-відповідальної особи за фактами нестач, лишків, псування, пересортування тощо, розрахунок матеріальної шкоди. Послідовність визначення, регулювання та відображення результатів інвентаризаційного процесу схематично можна відобразити таким чином (рис. 1.4.).

Результати інвентаризації підлягають обліку. Синтетичний облік ведеться в журналах-ордерах 3 ( за кредитом рахунка 375), 5-5А (за кредитом рахунків 947, 976, 991, 993, 992,84), 6 (за кредитом рахунків 716, 719, 746). Аналітичний облік результатів інвентаризації ведуть в розрізі витрат та доходів за видами діяльності, за об'єктами нестач та надлишків в регістрах довільної форми.

В бухгалтерському обліку для відображення результатів інвентаризації використовуються такі субрахунки, як 375, 716, 719, 84, 947, 991, 992, 993, 072, 976, 746.

На субрахунку 375 "Розрахунки за відшкодування завданих збитків" ведеться облік розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих збитків в результаті недостач і втрат від псування запасів, недостач та розкрадання грошових коштів, якщо винуватця встановлено. Якщо встановлено , що нестачі та втрати виникли внаслідок зловживань, відповідні матеріали протягом 5-ти днів після встановлення нестач і втрат підлягають передачі органам попереднього слідства, а на суму виявлених нестач і втрат подається цивільний позов.

Оцінювання нестачі матеріальних цінностей роблять згідно з порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року. № 116. Відповідно до названого Порядку розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей визначається за їх балансовою вартістю (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче від 50% балансової вартості на момент встановлення такого факту, з урахуванням індексів інфляції, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Рзб = ((Бв - А) х Іі + ПДВ + Азб ) х 2), (1.1)

де Рзб - розмір матеріального збитку;

Бв - балансова вартість об"єкта основних засобів;

А - амортизаційні відрахування;

Іі - індекс інфляції;

ПДВ - податок на додану вартість;

Азб - акцизний збір.

Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприємствами для внутрішньовиробничих потреб, а також вартість продукції, виробництво якої не закінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по підприємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2.

Вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректифікованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовується для виготовлення вин, шампанського, коньяків оброблених, спирту коньячного, соків спиртових, зброджено-спиртових та спиртових настоїв визначається виходячи з оптової ціни підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору та податку на додану вартість. До визначеної таким чином ціни застосовується коефіцієнт 3.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) бланків цінних паперів та документів суворого обліку обчислюється із застосуванням коефіцієнта 5 - до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого обліку, або до вартості документів суворого обліку, встановленої законодавством; 50 - до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначена номінальна вартість яких не встановлена законодавством.

У разі розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки у міру відпуску їх у виробництво або експлуатацію та обліковуються лише в кількісному виразі. Розмір збитків визначається виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності, зменшених пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж 50 % ринкових цін.

Із стягнутих сум здійснюється відшкодування збитків завданих підприємству, а залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.

На субрахунку 716 "Відшкодування раніше списаних активів" узагальнюється інформація про суми відшкодування підприємству вартості раніше списаних активів.

На субрахунку 719 "Інші доходи від операційної діяльності" узагальнюється інформація про інші доходи віл операційної діяльності, зокрема про доходи від операцій з тарою, від інвентаризації тощо.

На рахунку 84 "Інші операційні витрати" ведеться облік інших операційних витрат, що не відображаються на інших рахунках класу 8, серед яких витрати від знецінення запасів, їх псування, списання активів.

На субрахунку 947 "Недостачі і втрати від псування цінностей" ведеться облік недостач грошових коштів та інших активів, що виявлені в процесі заготовлення, переробки, збереження та реалізації, якщо на час встановлення недостачі винуватця не встановлено.

На субрахунку 991 "Втрати від стихійного лиха" ведеться облік втрат від стихійного лиха.

На субрахунку 992 "Втрати від техногенних катастроф і аварій" ведеться облік втрат, понесених підприємством в результаті техногенних катастроф і аварій, що сталися на самому підприємстві чи іншому підприємстві.

На субрахунку 993 "Інші надзвичайні витрати" ведеться облік втрат від інших надзвичайних подій.

На субрахунку 072 "Невідшкодовані втрати і нестачі від псування цінностей" відображається зменшення суми невідшкодованих недостач і втрат від псування запасів після встановлення конкретних винуватців з одночасними записами по дебету субрахунку 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків" і кредиту субрахунку 716 "Відшкодування раніше списаних активів". На субрахунку 746 "Інші доходи від звичайної діяльності" узагальнюється інформація про інші доходи від звичайної діяльності, які не відображені на інших субрахунках 74 "Інші доходи", зокрема від списання кредиторської заборгованості, що не виникла в ході операційного циклу, по закінченню строку позовної давності, від вартості негативного гудвілу, яка визнається доходом, сума до оцінки об'єктів необоротних активів у випадках, передбачених положеннями бухгалтерського обліку. На субрахунку 976 "Списання необоротних активів" відображається залишкова вартість списання необоротних активів та витрати, пов'язані з їх ліквідацією (розбирання, демонтаж) [10]. Порядок відображення результатів інвентаризації на наведених субрахунках за різного роду випадків розглянемо детальніше (табл. 1.3).

Таблиця 1.3 Журнал господарських операцій виявлених лишків та нестач майна за різних обставин

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Дебет

Кредит

Недостача виробничих запасів

1.Якщо винну особу не встановлено

Відображено суму недостачі у склад витрат звітного періоду

947 " Нестачі і втрати від псування цінностей"

Рахунки обліку запасів

Відображено на позабалансовому рахунку суму недостачі

072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей"

-

2. Якщо винну особу встановлено

Відображено суму недостачі у складі витрат звітного періоду

947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

Рахунки обліку запасів

Сума, що підлягає відшкодуванню в розмірі фактичної недостачі

375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"

716 "Відшкодування раніше списаних активів"

Відображено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету

719 "Інші доходи від операційної діяльності"

643 "Розрахунки за податками"

Отримано суму відшкодованих витрат

30 "Каса"

375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"

Перераховано до бюджету різницю між сумою відшкодування і балансовою вартістю запасів, яких не вистачає

642 "Розрахунки за обов'язковими платежами"

311 "Поточні рахунки в національній валюті"

Недостача основних засобів

1. Якщо винну особу не встановлено

Відображено суму нестачі у складі витрат звітного періоду

947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

10 "Основні засоби"

Відображено на позабалансовому рахунку суму недостачі

072 "Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей"

-

2.Якщо винну особу встановлено

Відображено знос списаних основних засобів

131 "Знос основних засобів"

10 "Основні засоби"

Відображену залишкову вартість відсутніх основних засобів

947 "Нестачі і втрати від псування цінностей"

10 "Основні засоби"

Сума, що підлягає відшкодуванню в розмірі фактичної недостачі

375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"

716"Відшкодування раніше списаних активів"

Сума до відшкодування, що дорівнює різниці між розміром матеріальної шкоди, розрахованої згідно з діючим законодавством та балансовою вартістю основних засобів

375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"

716 "Відшкодування раніше списаних активів"

Нараховано суму, що підлягає сплаті до бюджету

716 "Відшкодування раніше списаних активів"

642 "Розрахунки за обов'язковими платежами"

Одержано суму відшкодування втрати

30,31 "Каса", "Поточні рахунки в національній валюті"

375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків"

Перераховано до бюджету належну суму

642 "Розрахунки за обов'язковими платежами"

311 "Поточні рахунки в національній валюті"

Недостача основних засобів внаслідок крадіжки (якщо винну особу не встановлено) та інших надзвичайних подій

Списано вартість основних засобів, втрачених внаслідок надзвичайних подій

99 "Надзвичайні витрати"

10 "Основні засоби"

Списано запаси, втрачені внаслідок надзвичайних подій

99 "Надзвичайні витрати"

Відповідні рахунки класу 2 "Запаси"

Отримано відходи від списання запасів, знищених внаслідок надзвичайних подій

209 "Інші матеріали"

75 "Надзвичайні доходи"

Лишки виробничих запасів

Оприбутковано запаси, раніше не обліковані на балансі

Рахунки обліку запасів

719 "Інші доходи від операційної діяльності"

Результати проведених інвентаризацій безпосереднього відображення у фінансовій звітності не мають. Проте суми матеріальної шкоди, що підлягають відшкодуванню винними особами, відображаються у складі іншої дебіторської заборгованості в балансі підприємства.

В табл. 1.4 наведені основні статті звітності, в яких відображаються результати інвентаризації.

Таблиця 1.4 Відображення результатів інвентаризації у звітності

Форма звітності

Назви статей

Баланс (ф. №1)

Інша поточна дебіторська заборгованість

Звіт про фінансові результати (ф № 2) -інші операційні доходи;

-витрати на збут (в торгівельних організаціях);

-інші операційні витрати;

-інші витрати;

-надзвичайні витрати

Звіт про рух грошових коштів (Ф3) -як зменшення(збільшення оборотних активів;

-як рух коштів від надзвичайної діяльності;

Звіт про власний капітал (ф4) Інших змін в капіталі: списання невідшкодованих збитків;

Безкоштовно отриманих активів;

Таким, чином в даному розділі було визначено, що інвентаризація майна і фінансових зобов'язань проводиться з метою забезпечення достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності на підприємствах. Що є необхідним для будь-якого господарюючого суб'єкта і диктується сучасними умовами господарювання.

Теоретичні аспекти з питання інвентаризації слід підтвердити практичними дослідженнями на основі даних підприємства ВАТ "Чернівецький цегельний завод № 1", що і буде висвітлено у 2 розділі.